1.2. Посилення і бойові задачі дивізії

Задачі дивізії залежать від мети та завдання, яке отримав командир.

Дивізія може займати місце у : І ешелоні; ІІ ешелоні або загальновійськовому резерві; діяти на окремому напрямку або на ізольованому напрямку. Головна роль належіть дивізії в першому ешелоні при діях на напрямку головного удару.

Вважається, що дивізія у змозі організувати і вести наступ своїми силами і засобами. Однак в умовах застосування тільки звичайної зброї дивізія США, що діє на головному напрямку, може одержати на підсилення бригаду польової артилерії, дивізіон ЗУР "Хок", розвідувальний батальйон бронекавалерійського полку, саперний батальйон і інші частини і підрозділи. На виконання бойової задачі їй може бути виділено 40-60 ядерних боєприпасів, до 100 літако-вильотів тактичної авіації на добу.

По досвіду проведення навчань СКШН типу "Зима", "Отем фордж","Шарфе Клинге" авіація для забезпечення бойових дій сухопутних військ щодня робила в інтересах дивізії вночі біля 50 літако-вильотів. Повітряна розвідка велася в інтересах дивізії на глибину до 100 км. 0днак, розглянуті норми посилення дивізії можуть бути різними в залежності від умов обстановки, бойових задач і наявності резервів.

У статутах армій США і ФРН не даються конкретні нормативи бойових задач дивізії, що характеризуються шириною смуги, глибиною і темпом наступу.

Дивізії США і ФРН у наступі призначаються:

смуга наступу,

найближча задача (у ФРН - об'єкт),

кінцева задача (у ФРН - наступна).

Ширина смуги наступу визначається масштабом застосування ядерної зброї(при застосуванні), бойовим складом, характером бойової задачі, місцем у бойовому порядку корпуса, умовами місцевості і характером оборони противника. По досвіду навчань НАТО на Західному ТВД дивізіям, що діють на напрямку головного удару, смуга наступу призначається шириною (для дивізії армії США) - 20-30 км .

Ширина смуг наступу дивізій у зоні Перської затоки досягала - 20-30 км., ділянки прориву - 3-6 км (до 10 км).

Найближча задача дивізії - прорив головної смуги оборони противника, розгром його дивізій першого ешелону в смузі наступу й оволодіння об'єктом на глибині 20-30 км.

Кінцевою задачею може бути завершення розгрому дивізій першого ешелону противника, захоплення другої смуги оборони, нанесення поразки найближчим резервам, оволодіння об'єктом на глибині 40-70 км і забезпечення введення в бій другого ешелону (резерву) корпуса.

У зоні Перської Затоки максимальна глибина бойових задач угруповань БНС досягала 250 км. Основу ударних угруповань складали 3 і 7 АК США, кожний у складі 3-4 дивізій.

Темпи наступу від 10-15 км до 20-30 км на добу при дії в тактичній зоні і до 50 км на добу при розвитку наступу в оперативній глибині. З вище викладеного можна зробити висновок, що дивізія у змозі вирішувати поставлені їм бойові задачі у високому темпі і на велику глибину.

1.3. Бойовий порядок дивізії.

Бойовий порядок дивізії в наступальній операції, як правило, будується в два ешелони з урахуванням можливості максимального використання результатів ударів із застосуванням звичайних і ядерних засобів, у тому числі високоточної зброї, забезпечення широкого маневру і свободи дій в інтересах зосередження військ для прориву оборони противника і швидкого розосередження їх із метою захисту від ЗМУ.

Глибина бойового порядку дивізії може досягати - до 50 км.

Елементами бойового порядку дивізії є:

- перший ешелон,

- другий ешелон (загальновійськовий резерв),

- угруповання: дивізіонної польової артилерії,

засобів ППО,

армійської авіації;

- повітряний (аеромобільний) десант,

- рейдовий загін,

- РУК,

- резерви:

загальновійськовий,

протитанковий,

інженерний,

хімічний.

Перший ешелон, призначений для розгрому основного угрупування противника та виконання найближчої задачі, а у взаємодії з другим ешелоном (резервом) кінцевої задачі (наступної). Склад його може бути: - дві посилені бригади.

Другий ешелон призначений для розвитку успіху, завершення розгрому частин і підрозділів противника, заміни частин першого ешелону, що понесли значні втрати, посилення військ першого ешелону, відбиття контрударів противника, виконання кінцевої(наступної) задачі у взаємодії з військами першого ешелону. Він може також залучатися для знищення противника на флангах і в тилу наступаючих військ. Склад його може бути: - бригада. Він розташовується в дивізії на видаленні 15-30 км від лінії зіткнення військ і в такому районі, звідки його зручніше вводити в бій.

Загальновійськовий резерв (при одноешелонній побудові бойового порядку) призначається для виконання бойових задач, покладених на другий ешелон. У його склад може виділятися: одна-дві батальйонні тактичні групи.

Угруповання польової артилерії дивізії призначається для рішення вогневих задач в інтересах дивізії. Воно може включати штатну дивізіонну артилерію і додану.

Дивізіони УР "Ланс" розміщаються на видаленні 30-40 км, артилерійські дивізіони - 4-8 км від лінії зіткнення військ.

Угруповання засобів ППО призначаються для прикриття військ і об'єктів від авіаційних ударів і включає три - п’ять зенітно-ракетних дивізіонів у корпусі. Видалення від лінії зіткнення сторін позицій: ЗРК "Петріот" - 25-35 км, ЗРК "Удосконалений Хок" - 20-25 км.

Угруповання армійської авіації призначається для авіаційної підтримки військ, ведення повітряної розвідки і забезпечення бойових дій.

Протитанковий вертолітний резерв призначається для посилення протитанкових можливостей частин, з'єднань першого ешелону і відбиття контратак і контрударів противника в ході наступу. У його склад, як правило, у дивізії включаються до протитанкового вертолітного батальйону. Він розташовується на видаленні 10-60 км. від лінії зіткнення військ на танконебезпечному напрямку.

Повітряний (аеромобільний) десант призначається для захоплення в тилу противника важливих об'єктів, знищення яких буде сприяти підвищенню темпів наступу, відволіканню резервів і деморалізації його військ.

Склад десантів у дивізії - від роти до батальйону. Глибина висадки - до 20 км.

Рейдовий загін призначен для сковування других ешелонів і резервів, дезорганізації системи ППО і керування, сприяння головним силам в оточенні противника і психологічного впливу на його війська. Склад рейдового загону дивізії - посилений мотопіхотний (танковий) батальйон.

Розвідувально-ударний комплекс "Джисак" призначений для розвідки і ураження керованою зброєю танкових і механізованих військ противника. До складу комплексу входять: літаки розвідки і наведення (С-18, ТР-1А) з бортовою РЛС бокового огляду, керованою зброєю і засоби ураження (ракети з бойовою частиною касетного типу, літаки ударної авіації, тактичні крилаті ракети ). Дальність ураження об'єктів –до 250 км.

При наявності у противника смуги забезпечення елементом побудови дивізії також будуть передові (бойові) загони які призначаються для розгрому підрозділів, що її обороняють і створення вигідних умов головним силам для вступу в бій. У їхньому складі - мотопіхотні (танкові) батальйони.

До системи пунктів управління відносяться: передової командний пункт дивізії, що розгортається до 4-6 км. від переднього краю, ОКП - 8-12 км і ТПУ - 20-40 км. Переміщення пунктів управління дивізії робиться поетапно один раз у добу.

Як висновок, можна відзначити, що сильною стороною побудови бойового порядку є виділення в перший ешелон значної кількості сил і засобів, що дозволяють нанести потужний удар. Слабкою стороною цих поглядів є те, що в ході війни призначаються широкі смуги наступу, у яких утворяться великі проміжки між окремими елементами бойового порядку як дивізії так і корпуса.