4. Ліцензування діяльності страховиків

Міністерство фінансів України видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування і перестрахування. Страховики, що одержали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає в Міністерство фінансів України заява, до якого додаються:

• копії установчих документів і копія свідчення про реєстрацію;

• довідки чи банків висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджений аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства чи товариства з додатковою відповідальністю;

• правила (умови) страхування;

• економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

• інформація про учасників страховика, голови виконавчого органа і його заступників, копія диплома керівника про вищу освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України зобов'язано розглянути заяву страхувальника про видачу йому ліцензії в термін, що не перевищує 30 днів з моменту часу одержання всіх необхідних документів. Про внесення змін у зазначені документи страховик зобов'язаний повідомити в Міністерство фінансів України в десятиденний термін з часу реєстрації цих змін у встановленому порядку.

Підставою для відмовлення юридичній особі у видачі ліцензії на проведення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам діючого законодавства України. Про відмову у видачі ліцензії Міністерство фінансів України повідомляє юридичній особі в письмовій формі з вказівкою причини відмовлення. Суперечки про відмовлення чи відкликання ліцензії розглядає суд чи арбітражний суд. Посадові особи Міністерства фінансів України у випадку розголошення в будь-якій формі інформації, що є комерційною таємницею страховика, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Тема 7. Майнове страхування

1. Об’єкти майнового страхування

2. Страхові випадки у страхуванні майна.

3. Порядок укладання і припинення дії договору страхування.

4. Обов’язкові правовідносини при реалізації договору страхування майна.

1. Об’єкти майнового страхування

Страхування майна громадян.

До переліку об’єктів, що підлягають страховому захисту належать різні споруди: житлові, садові і дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі і ті під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування і додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах, тощо). Договором можна передбачити страхування цивільної відповідальності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпорядженні) будівлями. При цьому страхувальник має право вільне обирати об’єкт страхування, а саме він може застрахувати:

• Усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці.

• Окремі будівлі (наприклад, лише житловий будинок або гараж).

• Окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах).

• Будівлі, зведення яких не закінчено.

Винятком з пер6еліку об’єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває.

Страхування домашнього майна

Для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники, та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.

Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи — власники домашнього майна.

Страхуванням охоплюється майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо, відео і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів (наприклад, меблі, одяг, радіо, теле-, відеоапаратура) або окремі предмети (скажімо, лише персональний комп'ютер або телевізор). Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страхування майна юридичних осіб.

За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, обпекти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно.

За додатковими договорами може бути застраховане:

• майно, одержане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця), або прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію тощо.

• майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування на виставках.

Підприємство має право страхувати будь-яку частину свого майна за повною вартістю (вибіркове страхування), Окремо від власного майна можуть страхуватися основні фонди, що передані в оренду іншим підприємствам та організаціям.

Не приймаються на умовах добровільного страхування:

• гроші готівкою;

• акції, облігації та інші цінні папери ;

• рукописи, креслення й інші документи, бухгалтерські та ділові книги;

• дорогоцінні метали;

• технічні носії інформації, комп'ютерних та аналогічних систем (магнітні плівки, касети, магнітні диски І т. ін.);

• майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

Не можуть бути застрахованими також будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища.

У разі страхування майна на час проведення експериментальних чи дослідницьких робіт або експонування на виставці воно вважається застрахованим із часу, коли його взято з постійного місця перебування (організація, музей, виставка), для того щоб упакувати й далі транспо­ртувати до місця випробування або експонування. Стан застрахованості цього майна триває і в період його тимчасового складування, випробування, експонування та зворотного транспортування доти, доки це майно не буде встановлене на постійне місце перебування в пункті, зазначеному в договорі.