- •Особливості слов'янських язичницьких вірувань
- •6.Пантеон богів
- •7.Київська Русь як соціокультурна система.
- •9. Прийняття християнства
- •11. Література доби Київської Русі.
- •Перекладна література
- •Історична література
- •Оригінальна література
- •Літописання
- •Архітектура.
- •Освіта й наука.
- •12. Загальна характеристика філософської думки Київської Русі.
- •14.Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Київської Русі.
- •15.Західні культурні впливи на розвиток Галицько-Волинської культури.
- •18.Творчість Вишенського
- •20.Розвиток книгодруковання в Україні
- •23.Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- •25.Розвиток полемічної літератури в Україні.
- •26.Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- •27.Діяльність Прокоповича.
- •28.Загальна характеристика культури українського бароко.
- •29.Ренесансна сутність та барокова форма літератури в Україні .
- •30.Значення творчості г.Сковороди для розвитку української культури.
- •48.Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відроджені
- •31.Вияви класицизму в Україні.
- •32.Живопис в Україні хviii.
- •33Музична культура в Україні.
- •34.Творчість і.Котляревського.
- •42.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст..
- •Природничі науки
- •Гуманітарні науки
- •46.Архітектура в Україні хіХст.
- •50.Розвиток музичного і театрального мистецтва в Україні
- •Симфонічна музика
- •51.Українська література.
- •52.Загальна характеристика української культури xXст.
- •55.Культурно-історична і політична сутність феномену «українізація»
- •56.Феномен розстріляного відродження
- •57.Розвиток освіти і науки в Україні пешої половини хХст.
- •58.Феномен шістедисятників в українській культурі.
- •59.Українська культура у 80-90рр хХст.
- •60.Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах
18.Творчість Вишенського
Великий вплив на сучасників мали писання афонського ченця Івана родом з Вишні, у літературі – Іван Вишенський (1545—1620). Його пристрасні послання до єпископів, які зрадили віру предків, до всіх земляків, можновладців не були надруковані (крім одного) й ходили в численних рукописах серед української людності.
Концепція Вишенського про рівність та свободу народу і особи ставила мету захистити вчення православної церкви від впливу католицизму. Захищаючи православну віру, він узяв на себе роль борця за права приниженого й експлуатованого українського селянства проти соціальної несправедливості, національного гноблення.
19.Скульптура та живопис України XVI ст. 3 архітектурою був пов’язаний розвиток українського кам’яного різьблення. Найхарактернішим прикладом гармонійного поєднання архітектури, скульптури, орнаментів з каменю, де сполучаються ренесансні та українські народні мотиви, є львівські усипальниці - каплиця Кампіанів та каплиця Боїмів (обидві - початок XVII ст., архітектори і скульптори П.Римлянин, А.Бемер, Г.Горст та ін.).
Надгробний пам’ятник в усипальниці королів, магнатів, багатих городян стає одним із характерник зразків реалістичної ренесансної скульптури як в Італії, так згодом і в Україні. З XVI ст. було вироблено навіть певну систему такого монумента, що складався зі скульптурного зображення померлого, який ніби спочиває, лежачи на саркофазі, обрамленому вибагливими архітектурно-орнаментальними композиціями. До кращих зразків такої скульптури належать надгробки князів Синявських з церкви-усипальниці м. Бережани (70-80-ті рр. XVI ст., скульптор Й.Пфістер та Г.Горст), князя К.Острозького (1579), що знаходився в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. У надгробку Ганни Синявської з Бережан органічно злилися традиції українського національного мистецтва з новими ренесансними принципами. Образ цієї жінки, яка померла в молодому віці від пологів, зворушує гармонією фізичних і духовних якостей, грацією форм, декоративним ритмом трактування одягу, що ніби почерпнутий із джерел іконописного мистецтва.
У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд із ними виникають нові жанри - портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутовик сцен, краєвиду. На жаль, кращі фрескові розписи того часу майже не збереглися. Водночас навіть у такому консервативному виді мистецтва, як іконопис ознаки Ренесансу очевидні.
Наприкінці XVI ст. вже не тільки священнослужителі визначали ідейно-художню скерованість іконопису, а й активні демократичні верстви - українське міщанство, що об’єднувалось у братства. Ця суспільна і культурна сила внесла в живопис нове світосприйняття, наповнила його громадянськими ідеями, пафосом національно-визвольної боротьби. Про значне поширення реалізму в малярстві свідчить те, що він знаходить місце у творчості майстрів навіть із провінції.
Справжніми шедеврами українського мистецтва початку XVIIст., пронизаними ідеями Відродження, є три іконостаси: П’ятницької та Успенської церков у Львові та церкви Святого Духа в Рогатині. У створенні обох львівськик іконостасів, ймовірно, брали участь видатні українські майстри Лаврентій Пухало і Федір Сенькович. До завершення Успенського іконостасу пізніше приєднався талановитий маляр, учень Ф. Сеньковича Микола Петрахнович. Живописна досконалість, політична актуальність сцен цих іконостасів демонструють передові суспільні та естетичні позиції їх творців. Образи Ісуса, апостолів, інших персонажів П’ятницького іконостаса надзвичайно реалістичні, окремі євангельські сцени відверто трактуються в дусі боротьби з католицизмом та уніатством
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем,