- •Особливості слов'янських язичницьких вірувань
- •6.Пантеон богів
- •7.Київська Русь як соціокультурна система.
- •9. Прийняття християнства
- •11. Література доби Київської Русі.
- •Перекладна література
- •Історична література
- •Оригінальна література
- •Літописання
- •Архітектура.
- •Освіта й наука.
- •12. Загальна характеристика філософської думки Київської Русі.
- •14.Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Київської Русі.
- •15.Західні культурні впливи на розвиток Галицько-Волинської культури.
- •18.Творчість Вишенського
- •20.Розвиток книгодруковання в Україні
- •23.Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- •25.Розвиток полемічної літератури в Україні.
- •26.Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- •27.Діяльність Прокоповича.
- •28.Загальна характеристика культури українського бароко.
- •29.Ренесансна сутність та барокова форма літератури в Україні .
- •30.Значення творчості г.Сковороди для розвитку української культури.
- •48.Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відроджені
- •31.Вияви класицизму в Україні.
- •32.Живопис в Україні хviii.
- •33Музична культура в Україні.
- •34.Творчість і.Котляревського.
- •42.Розвиток науки і освіти в Україні хіх ст..
- •Природничі науки
- •Гуманітарні науки
- •46.Архітектура в Україні хіХст.
- •50.Розвиток музичного і театрального мистецтва в Україні
- •Симфонічна музика
- •51.Українська література.
- •52.Загальна характеристика української культури xXст.
- •55.Культурно-історична і політична сутність феномену «українізація»
- •56.Феномен розстріляного відродження
- •57.Розвиток освіти і науки в Україні пешої половини хХст.
- •58.Феномен шістедисятників в українській культурі.
- •59.Українська культура у 80-90рр хХст.
- •60.Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах
9. Прийняття християнства
Розклад первіснообщинного ладу і виникнення класової держави підготували умови для заміни язичницької релігії християнством. Уже всередині IX ст., через тісні зв'язки Русі з Візантією, християнство в його греко-православній формі поширилося серед панівних верств населення Русі. У X ст. християнами були деякі прибічники князя Ігоря та його дружина велика княгиня Ольга. Однак державною релігією воно стало лише у зв'язку з прийняттям християнства і масовим хрещенням слов'ян у 988-989 рр. князем Володимиром Святославовичем. З цього часу християнство активно поширювалося державою і церквою.
Уведення християнства як єдиної державної ідеології сприяло консолідації руських земель і зміцнення давньоруської держави. Була створена централізована організація священнослужителів. Спорідненість релігії давньої Русі з релігіями давніх країн Європи зробило її частиною світового християнського суспільства, зблизило Русь з Візантією. Руська церква стала частиною.
Константинопольської патріархії, і Візантія тривалий час прагнула поставити Русь у залежність від себе.
Прийняття християнства призвело також до змін у культурі давньоруського суспільства. З'явилися церкви та собори, які ставали головними осередками громадського і культурного життя. При церквах та монастирях засновувалися і діяли школи, переписувалися і зберігалися книги, творилися літописи. Введення християнства на Русі мало суттєве значення для розвитку тогочасної філософської думки. Завдяки цьому Київська Русь отримала можливість прилучитися до досягнень світової культури. Інтенсивні контакти з Візантією і Болгарією дали можливість використовувати здобутки античної і візантійської філософії.
Окрім античного, Візантія мала великий художній досвід християнського мистецтва, якому церква завжди надавала винятково великого значення. В часи розвитку середньовізантійського мистецтва, що розпочався після "іконоборських війн" (VIII - IX ст.), були розроблені канони богослужіння, іконопису, будівництва та оздоблення церков. За цими канонами встановлювалися правила зображення святих, композицій на біблійні та євангельські теми, типи церковних споруд, з яких домінуючим став так званий хрестовокупольний тип, що найбільше відповідав характеру православного богослужіння та найдоцільнішій системі будівництва.
Єдність релігії з іншими європейськими країнами робила Київську Русь частиною світового християнського суспільства. Незважаючи на політичні протиріччя, християнство зблизило Русь з Візантією — найбільш розвиненою феодальною державою з передовою культурою. Прийняття християнства позначилося на всьому духовному житті суспільства, привело до значного його збагачення.
11. Література доби Київської Русі.
Поява літератури у Київській Русі було важливим явищем культурного життя. її виникнення та розвиток пов'язані з соціально-економічними та культурними успіхами, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя. Природним підґрунтям її була усна народна творчість: епічні і ліричні пісні і перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини, в яких історія народу відтворена самим же народом. Усна народна творчість зберігала події багатовікової дописемної історії.
В XI-XII ст. у Києві існувало три літературні осередки: в Софіївському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях. Тут перекладалися і переписувалися книги, писалися нові оригінальні твори, творилося літописання.
З прийняттям християнства з'являється красне письменство, у якому взаємодіють церковно-слов'янська і давньоруська мови, сакральний і світський писемні стилі. Література Київської Русі зазнала впливу візантійської культури, значною мірою розвивалась на принципах канонічності, що спричинило появу особливих жанрів сакральної літератури.