71. Поняття та види злочинів міжнародного характеру. Зобов’язання держав згідно з міжнародними конвенціями.

Під злочином міжнародного характеру розуміють діяння фізичної особи, що посягає на права й інтереси двох або декількох держав, міжнародних організацій, фізичних і юридичних осіб. До таких злочинів належать: захоплення заручників; зазіхання на осіб, що користуються міжнародним захистом; підробка грошових знаків; незаконне захоплення повітряних суден та ін.

ЗЛОЧИНИ МІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ — суспільно небезпечні умисні діяння, що посягають на міжнар. правопорядок, завдають шкоди мирному співробітництву держав. За своєю природою є загальнокрим. злочинами з «іноземним елементом»: вчиняються на тер. кількох держав, становлять небезпеку для їх інтересів тощо. Відповідальність за вчинення злочинів міжнародного характеру передбачено міжнар.-правовими актами універсального (Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988, Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989та ін.) або регіонального (Європейська конвенція про правопорушення щодо культурних цінностей 1985 та ін.) значення. Конкр. міри покарання за вчинення 3. м. х. передбачаються нац. зак-вом після інкорпорування ним положень міжнар.-правового акта (так, ст. 63 і Кримінального кодексу України передбачає покарання за різні форми і види найманства).

Злочини міжнародного характеру:

— торкаються інтересів двох або декількох держав, юридичних осіб і/або громадян;

— здійснюються окремими фізичними особами поза зв'язком із політикою держави;

— спричиняють персональну відповідальність пра

вопорушників у рамках національної юрисдикції-

На відміну від міжнар. злочинів, які загрожують основам існування держав, міжнар. миру і безпеці, злочини міжнародного характеру є менш небезпечними діяннями. Якщо за скоєння міжнар. злочину відповідальність міжнародно-правову несе д-ва, відповідальність кримінальну — фіз. особа (як правило, посад, особа д-ви), то за 3. м. х. — лише фіз. особа. Справи про вчинення злочинів міжнародного характеру. розглядають виключно нац. суди.

З урахуванням об'єкта посягання (конкр. сфери міжнар. правопорядку) злочини міжнародного характеру можуть бути класифіковані як:

а) злочини проти стабільності міжнар. відносин (міжнар. тероризм, взяття заручників, викрадення ядер, матеріалу, найманство та ін.);

б) злочинні посягання на особисті права людини (застосування тортур, торгівля жінками й дітьми);

в) злочини у сфері дип. зносин (посягання на осіб, які користуються дип. захистом);

г) злочини у сфері економіки і фінансів (легалізація злочинних доходів, контрабанда, виготовлення фальш, грошей та ін.); д) злочини у сфері культури (ввезення до країни викрадених культур, цінностей, розповсюдження порногр. предметів та ін.); е) злочини, вчинені у відкритому морі (забруднення мор. середовища, порушення правового режиму континентального шельфу, піратство, ненадання допомоги на морі та ін.); є) злочини, що посягають на роботу цив. авіації (зокрема, угон повітр. судна); ж) воєнні злочини міжнародного характеру (насильство над населенням у районі воєн, дій, мародерство та ін.), які відрізняються від воєнних злочинів як різновиду міжнар. злочинів тим, що не пов'язані зі злочинною діяльністю д-ви.