- •1.Адіабатичний процес в атмосфері
- •2.Атмосферний озон та механізм його утворення
- •3. Вертикальна будова атмосфери.
- •4. Інверсія
- •5. Відбивання та поглинання радіації земною поверхнею. Альбедо поверхонь
- •6.Географічний розподіл сумарної сонячної радіації
- •7. Географічний розподіл температури повітря на Земній кулі.
- •8. Добовий та річний хід температури на поверхні ґрунту та водойм
- •9. Добовий хід температури повітря
- •10. Довгохвильове випромінювання Земної поверхні та атмосфери
- •13.Кількісні характеристики послаблення сонячної радіації атмосферою. Закон Бугера.
- •14.Малі газові складові та їх роль у формуванні термічного режиму атмосфери.
- •15.Метеорологічні явища, що пов'язані з адіабатичним підйомом повітря. Визначення рівнів конденсації та конвекції.
- •17. Неперіодичні зміни температури повітря. Міждобова мінливість температури
- •18.Основні закони випромінювання та їх застосування в метеорології
- •2.Закон Стефана-Больцмана
- •3.Закон Віна ( зміщення)
- •19. Особливості нагрівання суходолу та водних басейнів, їх термічний режим.
- •20.Метеорологічні явища, викликані розсіюванням сонічної радіації в атмосфері.
- •22. Поняття про коефіцієнт прозорості атмосфери та фактор мутності.
- •23. Потоки сонячної радіації біля земної поверхні. Пряма, розсіяна та сумарна радіація.
- •25. Розповсюдження тепла на глибини в фунті. Закони Фур'є.
- •28. Тепловий режим атмосфери. Процеси теплообміну між діяльним шаром земної поверхні та атмосферою.
- •32.Випаровування і випаровуваність
- •35. Розподіл опадів на земній поверхні
- •36. Характеристики вологості повітря, їх добовий та річний хід.
- •37. Загальна циркуляція атмосфери , механізми її виникнення та основні ознаки розподілу повітряних течій
- •41. Конденсація водяної пари в атмосфері. Ядра конденсації. Процеси коагуляції.
- •42. Мусонна циркуляція, її вплив на клімат.
- •43. Основні типи річного ходу опадів.
- •44. Особливості атмосферної циркуляції в екваторіально-тропічних широтах.
- •45. Особливості атмосферної циркуляції в полярних районах. Баричні максимуми.
- •46. Пасати, райони їх поширення, погода в них.
- •50. Потенційна температура. Рівняння Пуассона для адіабатичних процесів.
- •63. Добовий та річний хід атмосферного тиску.
- •66. Задача по визначенню пококу прямої сонячної радіації
- •68. Задача на визначення поясового часу по відомому істинному сонячному часові.
- •69. Задача на визначення середнього сонячного та поясового часу в різних пунктах за відомим Грінвіцьким часом.
- •75. Методика проведення спостережень за допомогою станційного ртутного барометра. Основні поправки.
- •82.Основні види термометрів
- •83. Основні прилади для визначення шв. І напряму вітру:
- •87. Прилади для безперервної реєстрації метеорологічних величин (самописці).
- •88.Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •90. Спостереження за хмарністю. Міжнародна класифікація хмар.
- •85.Основні риси кліматі помірних, субполярних та полярних поясів.
- •74. Методика проведення спостережень за вологістю повітря. Станційний психрометр. Гігрометр.
- •80. Методика спостережень за тривалістю сонячного сяяння.
- •86. Основні способи визначення часу. Істинний, середній сонячний та поясів час
- •73.Методика спостережень за атмосферними опадами
2.Закон Стефана-Больцмана
-потік енергії, що випромінюється поверхнею прямо пропорційний 4-му степеню її t
- де σ стола Стефана-Больцмана (і дорівнює 5,67 Вт/ )
Для природних поверхонь:
δ – коефіцієнт відносної поглинальної здатності
3.Закон Віна ( зміщення)
- добуток довжини хвилі , на яку припадає максимум енергії в спектрі ви промінювання λm на температуру поверхні, що ви промін. є величина стала.
λm × T = 2998 (мкм ×К) Якщо t поверхні підвищується, то енергія в спектрі випромінювання зміщується в бік більш коротких хвиль.
19. Особливості нагрівання суходолу та водних басейнів, їх термічний режим.
Поверхневий шар води, як і грунту, добре поглинає інфрачервону радіацію. Відносна випромінювальна здатність води також мало відрізняється від випромінювальної здатності інших натуральних поверхонь і становить 95% випромінювання абсолютно чорного тіла.Таким чином, умови поглинання і відбиття довгохвильової радіації у водних об єктах і у грунті відрізняється мало.Інша річ короткохвильова радіація6 для неї вода-прозоре тіло, і тому короткі хвилі, особливо фіолетові й ультрафіолетові , пронизують товщу води на значну глибину і радіаційне нагрівання спостерігається в шарі води товщиною у декілька метрів. Суттєві відмінності теплового режиму водойм і грунту визначаються такими причинами:
1.Теплоємність води у 3-4 рази більша за теплоємність грунту. Тому для однакового нагрівання вода має одержати більше тепла , ніж грунт.коли ж до води і грунту надходить однакова кількість тепла, то t води змінюється менше.Теж саме, якщо вони віддають однакову кількість тепла.
2.Частинки води мають велику рухливість. Тому у водоймах передача тепла у глибини води здійснюється не шляхом молекулярної теплопровідності як у грунті, а в результаті турбулентного перемішування. Охолодження води в нічний та холодний період року спостерігається ще швидше, ніж її нагрівання вдень і влітку.Тут до них приєднується термічна конвекція6охолоджені верхні шари через збільшення густини опускаються вниз, а їх місце займає відносно тепла вода, що піднімається з глибших шарів.
3.Водна поверхня і грунт по-різному засвоюють сонячну радіаці.ю.Альбедо води залежить від висоти Сонця більшою мірою, ніж грунту., за висоти Сонця 2-3°, водна поверхня відбиває 98% радіації, за 90%-вода майже повністю поглинає радіацію.
4.На процес нагрівання і охолодження води має вплив густина і солоність.
У результаті того, щл, що нагрівання і охолодження у водних басейнах розповсюджується значно глибше, ніж у грунті, зміна температури поверхні водойм відбувається повільніше, ніж зміна температури поверхні грунту. Дійсно, у добовому ході , мін темпер. Поверхні спостерігається через 2-3 год після заходу Сонця, а Макс.- о 15-16 год, тобто як мін., так і Макс., досягається пізніше, ніж на поверхні грунту.Амплітуда добової зміни темпер. Поверхні океанів у помірних широтах становить усього 0.1-0.2°С, у тропічних -0.5 °С, на Чорноу морі досягає 1-2 °С. Добові коливання проникають у глибину водних об єктів на 15-20 м.
У річній зміні темпер. Поверхні водойм у пн.півкулі мін спостерігається в лютому-березні, а Макс –у серпні. Амплітуда рачної зміни темпер поверхні океанів у тропічних широтах становить 2-3 °С, у помірних-5-8°С.
Отже, відмінності у розповсюдженні тепла у грунті і водоймах призводить до того, що водний басйн у теплий період року накопичує достатньо велику кількість тепла, яке віддає в атмосферу в хол. Період року.Грунт, протягом року віддає вночі більшу частину тепла, що було одержано вдень , і мало накопичує взимку.
Температура повітря над морем нижча влітку, а взимку вища, ніж над сушею.