- •1.Адіабатичний процес в атмосфері
- •2.Атмосферний озон та механізм його утворення
- •3. Вертикальна будова атмосфери.
- •4. Інверсія
- •5. Відбивання та поглинання радіації земною поверхнею. Альбедо поверхонь
- •6.Географічний розподіл сумарної сонячної радіації
- •7. Географічний розподіл температури повітря на Земній кулі.
- •8. Добовий та річний хід температури на поверхні ґрунту та водойм
- •9. Добовий хід температури повітря
- •10. Довгохвильове випромінювання Земної поверхні та атмосфери
- •13.Кількісні характеристики послаблення сонячної радіації атмосферою. Закон Бугера.
- •14.Малі газові складові та їх роль у формуванні термічного режиму атмосфери.
- •15.Метеорологічні явища, що пов'язані з адіабатичним підйомом повітря. Визначення рівнів конденсації та конвекції.
- •17. Неперіодичні зміни температури повітря. Міждобова мінливість температури
- •18.Основні закони випромінювання та їх застосування в метеорології
- •2.Закон Стефана-Больцмана
- •3.Закон Віна ( зміщення)
- •19. Особливості нагрівання суходолу та водних басейнів, їх термічний режим.
- •20.Метеорологічні явища, викликані розсіюванням сонічної радіації в атмосфері.
- •22. Поняття про коефіцієнт прозорості атмосфери та фактор мутності.
- •23. Потоки сонячної радіації біля земної поверхні. Пряма, розсіяна та сумарна радіація.
- •25. Розповсюдження тепла на глибини в фунті. Закони Фур'є.
- •28. Тепловий режим атмосфери. Процеси теплообміну між діяльним шаром земної поверхні та атмосферою.
- •32.Випаровування і випаровуваність
- •35. Розподіл опадів на земній поверхні
- •36. Характеристики вологості повітря, їх добовий та річний хід.
- •37. Загальна циркуляція атмосфери , механізми її виникнення та основні ознаки розподілу повітряних течій
- •41. Конденсація водяної пари в атмосфері. Ядра конденсації. Процеси коагуляції.
- •42. Мусонна циркуляція, її вплив на клімат.
- •43. Основні типи річного ходу опадів.
- •44. Особливості атмосферної циркуляції в екваторіально-тропічних широтах.
- •45. Особливості атмосферної циркуляції в полярних районах. Баричні максимуми.
- •46. Пасати, райони їх поширення, погода в них.
- •50. Потенційна температура. Рівняння Пуассона для адіабатичних процесів.
- •63. Добовий та річний хід атмосферного тиску.
- •66. Задача по визначенню пококу прямої сонячної радіації
- •68. Задача на визначення поясового часу по відомому істинному сонячному часові.
- •69. Задача на визначення середнього сонячного та поясового часу в різних пунктах за відомим Грінвіцьким часом.
- •75. Методика проведення спостережень за допомогою станційного ртутного барометра. Основні поправки.
- •82.Основні види термометрів
- •83. Основні прилади для визначення шв. І напряму вітру:
- •87. Прилади для безперервної реєстрації метеорологічних величин (самописці).
- •88.Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •90. Спостереження за хмарністю. Міжнародна класифікація хмар.
- •85.Основні риси кліматі помірних, субполярних та полярних поясів.
- •74. Методика проведення спостережень за вологістю повітря. Станційний психрометр. Гігрометр.
- •80. Методика спостережень за тривалістю сонячного сяяння.
- •86. Основні способи визначення часу. Істинний, середній сонячний та поясів час
- •73.Методика спостережень за атмосферними опадами
17. Неперіодичні зміни температури повітря. Міждобова мінливість температури
Температура повітря змінюється в добовому ході за температурою земної поверхні.Повітря нагрівається і охолоджується від земної поверхні, тому амплітуда добової зміни температури в метерологічній будці буде менша ніжна на поверхні грунту, в середньому на третину.Над поверхнею моря умови ускладнені.Температура повітря на висоті 2 м починає збільшуватися майже разом із підвищенням температури грунту(на 15 хв пізніше) вранці, після сходу сонця.Мінімальна t повітря на висоті 2 м спостерігається за півгодини до сходу сонця;t грунту починає зменшуватися з 13-14 год, а в повітрі- з 14-15 год. Таким чином, мінімум у добовій зміні t повітря спостерігається за півгодини до сходу сонця, а максимум – через 2-3 год після опівдня. Добова зміна t повітря досить точно виявляється тілтки в умовах стійкої , ясної погоди. В окремі дні добова зміна t повітря може бути «неправильною». Це залежить від змін хмарності, що впливають на зміну радіаційних умов на земній поверхні, також від адвекції, тобто горизонтального надходження повітряних мас з іншими термічними властивостями. У результаті мінімум температури повітря може зміститися вже на денні години, а максимум – на нічні, тобто регулярна добова зміна t повітря перекривається , або маскується неперіодичними змінами t. Навіть у тропіках, денеперіодичні зміни t повітря слабкіші, ніж у помірних широтах, максимальні t повітря відмічаються в після полуденні години тільки в 50% у всіх випадках спостережень.Якщо розглядати добовий хід t повітря,осереднений за багаторічний період,то неперіодичні зміни t повітря, які більш-менш рівномірно розподіляються на всі години доби, взаємно гасяться. У наслідок цього, багаторічна крива добового ходу має прстий вигляд, близький до синусоїдального.Над морями і океанами максимум t повітря спостерігається на 2-3 год раніше, ні над материками. Амплітуда коливань добової зміни t повітря більша за амплітуди коливань t самої водної поверхні. Це пов язано з тим, що поглинання сонячної енергії повітрям і його випромінювання над морем значно більші, наж над земною поверхнею, оскільки повітря над водною акваторією має більше водяної пари.За стійкої погоди зміна t повітря протягом доби простежується достатньо чітко і відмічаються:1 максимум і 1 мінімум;Мінімум спостерігається за півгодини до сходу сонця, максимум – о 14-15 год;Ця добова зміна t повітря порушується при вторгнення холодних і теплих повітряних мас.(при адвекції).
Амплітуда добової зміни t повітря залежить ще від:А) широти місця- з її збільшенням амплітуда зменшується; максимальні амплітуди спостерігаються в субтропічних широтах;Б) пори року , найменші амплітуди в помірних широтах спостерігаються взимку, найбільші-влітку;В) характеру земної поверхні;Г) рельєфу місцевості;Д)висоти місця над рівнем моря.
18.Основні закони випромінювання та їх застосування в метеорології
Будь-яке тіло,t якого вища 0, випромінює променисту енергію. Випромінювальна здатність тіла – кількість енергію відповідної довжини хвиль , що випромінюються з одиничної поверхні за одиницю часу. Найбільше залежить від t поверхні тіла і від фізико-хімічних властивостей. Випромінена енергія, що попадає на іншу поверхню, може нею частково поглинатися і відбиватися. Якщо поверхня або тіло повністю поглинає енергію, то таке тіло називається - абсолютно чорне ( в природі існує лише приблизно) Поглинальну здатність тіла позначимо через величину Кλ
1.Закон Кіркхгофа Eλ /Кλ=Е - ввідношення випромінювальної здатності (Eλ) до поглинальної здатності тіла (Кλ) при фіксованій температурі є величина стала і дорівнюєвипроміндвальній здатності абсолютно чорного тіла.при тій же температурі.