- •1.Адіабатичний процес в атмосфері
- •2.Атмосферний озон та механізм його утворення
- •3. Вертикальна будова атмосфери.
- •4. Інверсія
- •5. Відбивання та поглинання радіації земною поверхнею. Альбедо поверхонь
- •6.Географічний розподіл сумарної сонячної радіації
- •7. Географічний розподіл температури повітря на Земній кулі.
- •8. Добовий та річний хід температури на поверхні ґрунту та водойм
- •9. Добовий хід температури повітря
- •10. Довгохвильове випромінювання Земної поверхні та атмосфери
- •13.Кількісні характеристики послаблення сонячної радіації атмосферою. Закон Бугера.
- •14.Малі газові складові та їх роль у формуванні термічного режиму атмосфери.
- •15.Метеорологічні явища, що пов'язані з адіабатичним підйомом повітря. Визначення рівнів конденсації та конвекції.
- •17. Неперіодичні зміни температури повітря. Міждобова мінливість температури
- •18.Основні закони випромінювання та їх застосування в метеорології
- •2.Закон Стефана-Больцмана
- •3.Закон Віна ( зміщення)
- •19. Особливості нагрівання суходолу та водних басейнів, їх термічний режим.
- •20.Метеорологічні явища, викликані розсіюванням сонічної радіації в атмосфері.
- •22. Поняття про коефіцієнт прозорості атмосфери та фактор мутності.
- •23. Потоки сонячної радіації біля земної поверхні. Пряма, розсіяна та сумарна радіація.
- •25. Розповсюдження тепла на глибини в фунті. Закони Фур'є.
- •28. Тепловий режим атмосфери. Процеси теплообміну між діяльним шаром земної поверхні та атмосферою.
- •32.Випаровування і випаровуваність
- •35. Розподіл опадів на земній поверхні
- •36. Характеристики вологості повітря, їх добовий та річний хід.
- •37. Загальна циркуляція атмосфери , механізми її виникнення та основні ознаки розподілу повітряних течій
- •41. Конденсація водяної пари в атмосфері. Ядра конденсації. Процеси коагуляції.
- •42. Мусонна циркуляція, її вплив на клімат.
- •43. Основні типи річного ходу опадів.
- •44. Особливості атмосферної циркуляції в екваторіально-тропічних широтах.
- •45. Особливості атмосферної циркуляції в полярних районах. Баричні максимуми.
- •46. Пасати, райони їх поширення, погода в них.
- •50. Потенційна температура. Рівняння Пуассона для адіабатичних процесів.
- •63. Добовий та річний хід атмосферного тиску.
- •66. Задача по визначенню пококу прямої сонячної радіації
- •68. Задача на визначення поясового часу по відомому істинному сонячному часові.
- •69. Задача на визначення середнього сонячного та поясового часу в різних пунктах за відомим Грінвіцьким часом.
- •75. Методика проведення спостережень за допомогою станційного ртутного барометра. Основні поправки.
- •82.Основні види термометрів
- •83. Основні прилади для визначення шв. І напряму вітру:
- •87. Прилади для безперервної реєстрації метеорологічних величин (самописці).
- •88.Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •90. Спостереження за хмарністю. Міжнародна класифікація хмар.
- •85.Основні риси кліматі помірних, субполярних та полярних поясів.
- •74. Методика проведення спостережень за вологістю повітря. Станційний психрометр. Гігрометр.
- •80. Методика спостережень за тривалістю сонячного сяяння.
- •86. Основні способи визначення часу. Істинний, середній сонячний та поясів час
- •73.Методика спостережень за атмосферними опадами
83. Основні прилади для визначення шв. І напряму вітру:
Флюгер, ручні анемометри, вітромір Третьякова
Флюгер склад. з флюгарки, рози вітрів і показника шв. вітру. Напрям вітру визначають по положенню флюгарки. Під дією вітру показник шв. вітру показує шв. вітру. Встановлюють флюгер строго вертикально, на дерев’яному стовпі на висоті 10-12 см. Для визначення напряму вітру треба стояти біля стовпа і слідкувати за флюсаркою протягом 2 хв. Для визначення шв. вітру відійти від флюгера і стати так, щоб дошка і дуга з шрифтами були добре видні.
Ручні анемометри використовують для визначення середньої шв. вітру за деякий проміжок часу. Встановлюють вертикально на висоті 2м або в деяких випадках можна тримати на витягнутій руці.
Вітромір Третьякова використовують для визначення шв. і напряму вітру в польових умовах. Він склад. З флюгарки і лож подібної металевої пластини. Шв. визначають по куту нахилу цієї пластини. Встановлюють його на спец. Підставці. Принцип дії такий,як і у флюгера.
87. Прилади для безперервної реєстрації метеорологічних величин (самописці).
На метеорологічних станціях встановлюються прилади самописці, які дають неперервну автоматичну реєстрацію найважливіших метеорологічних елементів (особливо температури і вологості повітря, атмосферного тиску та вітру). Самописці нерідко конструюють так, що їх приймальні частини, розміщені на майданчику чи на даху будівлі, мають електричну передачу до пишучих частин, встановлених всередині будівлі.
Самописці складаються з трьох основних частин: приймальної, передавальної, реєструючої.
Для безперервного запису тиску використовують барографи. Приймальною частиною барографа є анероїдні коробки, які згвинчуються між собою ніжками, закріпленими в центрі кожної коробки. Від стискування зовнішнім атмосферним тиском коробки охороняються пружиною, розміщеною всередину кожної коробки. Реєструючою частиною барографа є барабан з годинниковим механізмом всередині. На барабан одягається стрічка, що являє собою смужку паперу, яка розграфлена горизонтальними паралельними прямими й вертикальними дугами. Завдяки годинниковому механізму барабан обертається, і перо, наповнене гліцериновими чорнилами, залишає на стрічці запис коливань тиску у часі.
Термограф слугує для безперервного запису змін температури повітря. Приймачем термографа є зігнута біметалева пластинка, виготовлена з металів із різноманітним термічним коефіцієнтом розширення. Зазвичай для цього використовують залізо і мідь. Один кінець біметалевої пластинки прикріплюється нерухомо в рамці, що знаходиться на зовнішній стінці корпуса. Інший кінець залишається вільним і при зміні температури може переміщуватися. Передавальною частиною є система важелів. До вільного кінця біметалевої пластинки прикріплений важіль, який сполучений тягою з важелем колінчастого вала. Другим важелем колінчастого вала є стрілка, що закінчується пером. Перо, торкаючись до стрічки на барабані, що обертається завдяки часовому механізму, креслить на ній криву, яка відповідає змінам температури повітря.
Гігрограф використовується для неперервної реєстрації змін відносної вологості повітря. Гігрографи бувають волосяні і плівкові. Приймальною частиною волосяного гігрографа є пучок знежиреного людського волосся, кінці якого закріплені за допомогою ебонітових втулок на металевому кронштейні. Зміни довжини волосся системою важелів і двох колінчастих валиків передаються на стрілку з пером на кінці. Реєструюча частина гігрографа влаштована так само, як і у інших самописців.