8. Добовий та річний хід температури на поверхні ґрунту та водойм

Термічний режим поверхонь прийнято описувати змінами температурами за добу і зі рік.Добовий хід на поверхні ґрунту визначаються двома способами:

• за результатами конвективних спостережень для кожної доби (дані строкового термометра, які визначаються кожні 3 години)

• встановлення температури ґрунту за осередненими багаторічними спостереженнями.

Визначений таким чином добовий хід температури представляю собою просте коливання з одним мінімум і одним максимумом. Мінімум зазвичай відмічаються за 30 хв. до сходу Сонця. Максимум температури відмічаються після істинного полудня приблизно о 13.00.Оцінюють добовий хід амплітудою:

Ця величина буде показувати тип термічного режиму.На величину амплітуди впливають наступні фактори:

1. географічна широта (максимальна А – на Землі в тропіках, трохи менша на екваторі, і зонально зменшується до полюсів)

2. від сезону року (в теплі періоди року А вище ніж в холодні)

3. від хмарності та прозорості (чим більша хмарність і нижча прозорість тим нижча амплітуда) Хмарність підвищує мінімальну і понижує максимальну температуру.

4. від фізико-хімічних властивостей ґрунту.

5. від наявності і снігового покриву.

На поверхні океанів та морів спостерігаються деякі відмінності в добовому ході:а) зменшуються амплітуда добового ходу б) спостерігається зміщення екстремумів, що пояснюється різницею теплоємності. Річний хід на поверхні ґрунту залежить від сезонного розподілу потоків сонячної радіації і властивостей земної поверхні.Визначається річний хід через середньорічні температури і оцінюється через амплітуду.

Амплітуда річного ходу залежить:

1. від географічної широти (найнижча на екваторі і наростає до полюсів)

2. від віддаленості місця спостереження від океанічного узбережжя. (мінімальна – в січні – поч. грудня; максимальна в липні – червні

На морських узбережжях будуть відмічатися такі ж зміни як і на земній поверхні.

максимальні – лютий , початок березня

мінімальні – липень, початок серпня.

9. Добовий хід температури повітря

Температура повітря змінюється в добовому ході за температу­рою земної поверхні. Повітря нагрівається і охолоджується від зем-ої поверхні, тому амплітуда добової зміни температури в метеорологічній будці менша, ніж на поверхні ґрунту, в середньому на третину. Над поверхнею моря умови більш ускладнені.

Температура повітря на висоті 2 м починає збільшуватися майже разом із підвищенням температури ґрунту (хвилин на 15 пізніше) вранці,після сходу Сонця. Мінімальна температура повітря на висоті 2 м спостерігається за півгодини до сходу Сонця; температура ґрунту починає зменшуватися з 13-14-ї години, а в повітрі - з 14-15-ї години. Таким чином, мінімум у добовій зміні температури повітря спостерігається за

півгодини до сходу Сонця, а максимум - через 2-3 год після опівдня. Добові температури повітря досить точно виявляється тільки в умовах стійкої ясної погоди.

В окремі дні добова зміна температури повітря може бути "неправильною". Це залежить від змін хмарності ,що впливають на зміну радіаційних умов на земній поверхні, також від адвекції, тобто від горизонтального надходження вітряних мас з іншими термічними властивостями. У результаті мінімум температури повітря може зміститися вже на деннї, а максимум – на нічні, тобто регулярна добова зміна температури повітря перекривається або маскується неперіодичними змінами температури. Навіть у тропіках, де періодичні зміни температури повітря слабкіші , ніж у помірних широтах, максимальні температури повітря відмічаються в після полуденні голини тільки в 50% усіх випадків спостережень.

Якщо розглядати добовий хід температури повітря, осереднений за багаторічний період, то неперіодичні зміни температури повітря які більш-менш рівномірно розподіляються на всі години доби, взаємно гасяться. Унаслідок цього багаторічна крива добового ходу має простий вигляд, близький до синусоїдального.

Над морями й океанами максимум температури повітря спостері­гається на 2-3 год раніше, ніж над материками. Амплітуда коливань добової зміни температури повітря більша за амплітуду коливань температури самої водної поверхні. Це пов'язано з тим що поглинання сонячної енергії повітрям і його випромінювання над морем значно більші, ніж над земною поверхнею, оскільки повітря над водною акваторією має більше водяної пари.

За стійкої погоди зміна температури повітря протягом доби про­стежується достатньо чітко і відмічаються: один максимум і один мінімум; мінімум спостерігається за півгодини до сходу Сонця, максимум о 14-15-й годині.Ця добова зміна температури повітря порушується при вгорт­аннях холодних і теплих повітряних мас (при адвекції).