- •Предмет економічної теорії.
- •2. Економіка як сфера буття сус-ва і об’єкт наукового пізнання.
- •3. Взаємозв’язок економ теорії та господарської практики.
- •4. Економічні категорії та закони.
- •5. Функції економічної теорії
- •6. Етапи розвитку економ теорії.
- •7. Економічна система
- •8. Сутність та типи ек систем
- •9. Економічні ресурси та їх використання
- •10. Система виробничих відносин
- •11. Місце власності в системі виробничих відносин
- •12. Економічні потреби та інтереси сус-ва
- •13. Форми організації суспільного вир-ва
- •14. Товар та його властивості.
- •15. Теорії вартості.
- •16. Сутність та функції грошей.
- •17. Розвиток форм власності.
- •18. Сутність ринку та умови його функціонування.
- •19. Функції ринку.
- •20. Типологія ринків.
- •21. Поняття та складові ринкової інфраструктури.
- •22. Ринковий попит та його чинники. 23. Ринкова пропозиція та її чинники.
- •24. Ринкове ціноутворення.
- •25. Ринкова ціна та її фактори.
- •26. Взаємодія попиту та пропозиції.
- •27. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової системи.
- •28. Сутність та методи державного регулювання економіки.
- •29. Відмови ринку та економічні функції держави.
- •30. Економічні завдання перехідного періоду.
- •31. Основні напрями роздержавлення економіки.
- •35. Організаційно-правові форми підприємства в ринковій економіці
- •40. Вплив зміни доходів на попит домогосподарства.
- •42. Підприємництво як фактор виробництва
- •43. Фактори виробництва і витрати фірми
- •47. Ринок досконалої конкуренції.
- •48. Монополія і конкуренція.
- •50. Основні макроекономічні показники.
- •52. Сукупний попит та його чинники.
- •53.Сукупна пропозиція.
- •54. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •57. Суспільне відтворення.
- •58. Сутність і причини інфляції.
- •59. Безробіття
- •60. Основні форми мев
59. Безробіття
Особливе місце в системі функціонування сукупного працівника займає безробіття. Багато представників різних напрямів економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства. Воно є невід'ємним атрибутом ринкової економіки. На сьогодні, за даними 00Н, близько 800 млн. чол., тобто практично кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Чим нижчий рівень соціально-економічного розвитку країни, тим вищий рівень безробіття, і навпаки. На території колишнього СРСР безробіття було приховане (або внутрішньозаводське). Приховане безробіття має місце, якщо кількість працівників на виробничих дільницях перевищує об'єктивно потрібну. Наслідками його є депрофесіоналізація, низька якість продукції, падіння дисципліни праці, зрівнялівка в оплаті праці, зниження реальної заробітної плати. Серед поширених форм прихованого безробіття - вимушені виробничі простої з технологічних причин, прогули і простої, пов'язані з недобросовісним відношенням робітників до праці. Для суспільства небезпечним є не саме безробіття, а відсутність механізму його регулювання, надійного захисту безробітних. Безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи, заробітку (трудового доходу), зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідну грошову допомогу, дійсно шукають роботу та здатні приступити до неї. Вимушене безробіття зумовлене перепадами ринкової кон'юнктури і різниться своєю тривалістю. Воно виникає в умовах негнучкої ціни робочої сили за наявності фіксованої заробітної плати. Якщо надто висока з позицій ринкової рівноваги оплата праці не знижується, то виникає надлишкова пропозиція робочої сили. Тільки частина робітників отримує місце, решта стають вимушено безробітними. Якщо людина не може знайти роботу більше року, безробіття вважається довгостроковим. Воно переходить у так зване застіине безробіття, наслідком якого є втрата трудових навичок, а часто й розпад соціально-психологічних основ особистості. Вимушене безробіття буває сезонне, технологічне, конверсійне. Сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях (сільське господарство, будівництво, туризм тощо). Технологічне безробіття пов'язане з ліквідацією робочого місця внаслідок модернізації, раціоналізації виробництва. Конверсійне безробіття пов'язане із скороченням галузей воєнно-промислового комплексу та перепрофілюванням. Конверсійне і технологічне безробіття є проявом структурного безробіття, яке охоплює тих працівників, чия кваліфікація, навички і вміння не можуть бути використані на нових робочих місцях. Передумовами структурного безробіття є зміни у структурі суспільного попиту на робочу силу внаслідок науково-технічних, технологічних зрушень і зміни у структурі споживчого попиту. Якщо фрикційне безробіття передбачає наявність навичок, які можна продати, то люди, які втратили роботу внаслідок структурних змін, не зможуть одержати її без попередньої перепідготовки, додаткового навчання, а то й зміни місця проживання. Тому структурне безробіття має більш довгочасний характер, ніж фрикційне. Крім фрикційного та структурного безробіття розрізняють циклічне безробіття, зумовлене економічною кризою, спадом виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість счкорочується, а рівень безробіття зростає, тобто циклічне безробіття пов'язане з дефіцитом попиту. Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: - розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; - надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день; - державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; - стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й подальшого працевлаштування додаткової робочої сили; - залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капіталу в райони зі стійким рівнем безробіття; - регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєднання України до міжнародного ринку праці; - стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до пошуку робочих місць; збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти; - введення в дію запасів невстановленого устаткування та підвищення коефіцієнта змінності його в цілому; - заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес; - організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо. Механізм соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва й організації праці стипендії на час професійної підготовки та перепідготовки, виплати допомоги по безробіттю.