- •Предмет економічної теорії.
- •2. Економіка як сфера буття сус-ва і об’єкт наукового пізнання.
- •3. Взаємозв’язок економ теорії та господарської практики.
- •4. Економічні категорії та закони.
- •5. Функції економічної теорії
- •6. Етапи розвитку економ теорії.
- •7. Економічна система
- •8. Сутність та типи ек систем
- •9. Економічні ресурси та їх використання
- •10. Система виробничих відносин
- •11. Місце власності в системі виробничих відносин
- •12. Економічні потреби та інтереси сус-ва
- •13. Форми організації суспільного вир-ва
- •14. Товар та його властивості.
- •15. Теорії вартості.
- •16. Сутність та функції грошей.
- •17. Розвиток форм власності.
- •18. Сутність ринку та умови його функціонування.
- •19. Функції ринку.
- •20. Типологія ринків.
- •21. Поняття та складові ринкової інфраструктури.
- •22. Ринковий попит та його чинники. 23. Ринкова пропозиція та її чинники.
- •24. Ринкове ціноутворення.
- •25. Ринкова ціна та її фактори.
- •26. Взаємодія попиту та пропозиції.
- •27. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової системи.
- •28. Сутність та методи державного регулювання економіки.
- •29. Відмови ринку та економічні функції держави.
- •30. Економічні завдання перехідного періоду.
- •31. Основні напрями роздержавлення економіки.
- •35. Організаційно-правові форми підприємства в ринковій економіці
- •40. Вплив зміни доходів на попит домогосподарства.
- •42. Підприємництво як фактор виробництва
- •43. Фактори виробництва і витрати фірми
- •47. Ринок досконалої конкуренції.
- •48. Монополія і конкуренція.
- •50. Основні макроекономічні показники.
- •52. Сукупний попит та його чинники.
- •53.Сукупна пропозиція.
- •54. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •57. Суспільне відтворення.
- •58. Сутність і причини інфляції.
- •59. Безробіття
- •60. Основні форми мев
4. Економічні категорії та закони.
Результатом дослідження предмету „економ.теорія” різними методами є створення категорій та законів.
Економічна категорія – логічне поняття, що відображає в узагальненому вигляді певні сторони або процеси економічного життя суспільства, тобто родові ознаки економічних явищ. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.
Завдання будь-якої науки не зводиться лише до встановлення категорій. Необхідне також визначення тих взаємозв’язків та взаємозалежностей, що існують між ними. Вони виявляються у законах, які виражають глибинну суть явищ, їх внутр зв’язок та залежність.
Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, ті, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності ек процесів та явищ. Закони виражають сутність ек відносин. Ек закони носять об’єктивний характер. Вони, як і закони природи, діють в об’єктивній реальності, поза свідомістю людей. Тому люди довільно змінити чи відмінити ці закони не можуть.
Економічні закони у своїй сукупності поділяють на:
Всезагальні. – функціонують у всіх ек системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, закон нагромадження, закон відтворення).
Загальні. – функціонують у кількох ек. Системах, де існують для них відповідні ек умови (закон ринкової економіки).
Специфічні. – функціонують у межах лише однієї ек. системи.
Об’єктивний характер ек законів не виключає їх пізнання та використання у практиці господарювання.
Пізнання економічних законів – з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, що існують у тих чи інших ек процесах.
Форми пізнання та використання ек законів:
Емпірична, коли люди, не знаючи сутності ек законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності.
Наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність ек законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй ек діяльності.
Ек закони використовуються на певних рівнях, а саме:
1. науково-теоретичний. На основі результатів наукового аналізу ек процесів та явищ відкриваються та формулюються ек закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки.
2. державно-управлінський. Державна влада, спираючись на закони ек теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми ек розвитку та форми і засоби виконання їх.
3. господарсько-практичний. Використання ек законів у практиці господарювання ек суб’єктів.
У сфері ек життя суспільства крім ек законів, діють ще і суб’єктивно - психологічні. Вони безперечно впливають на економіку. Суб’єкти ек діяльності – люди, наділені свідомістю. Здійснюючи ек діяльність, вони виявляють певну волю, визначають свої потреби та інші аспекти поведінки у сфері економіки, тобто формують певну ек психологію, певний ек спосіб мислення. Особливо важлива роль цього фактора за умов ринкової економіки, коли кожен її суб’єкт самостійно приймає рішення щодо своїх дій у цій сфері. На їх поведінку істотно впливають психологічні закони.