- •Предмет економічної теорії.
- •2. Економіка як сфера буття сус-ва і об’єкт наукового пізнання.
- •3. Взаємозв’язок економ теорії та господарської практики.
- •4. Економічні категорії та закони.
- •5. Функції економічної теорії
- •6. Етапи розвитку економ теорії.
- •7. Економічна система
- •8. Сутність та типи ек систем
- •9. Економічні ресурси та їх використання
- •10. Система виробничих відносин
- •11. Місце власності в системі виробничих відносин
- •12. Економічні потреби та інтереси сус-ва
- •13. Форми організації суспільного вир-ва
- •14. Товар та його властивості.
- •15. Теорії вартості.
- •16. Сутність та функції грошей.
- •17. Розвиток форм власності.
- •18. Сутність ринку та умови його функціонування.
- •19. Функції ринку.
- •20. Типологія ринків.
- •21. Поняття та складові ринкової інфраструктури.
- •22. Ринковий попит та його чинники. 23. Ринкова пропозиція та її чинники.
- •24. Ринкове ціноутворення.
- •25. Ринкова ціна та її фактори.
- •26. Взаємодія попиту та пропозиції.
- •27. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової системи.
- •28. Сутність та методи державного регулювання економіки.
- •29. Відмови ринку та економічні функції держави.
- •30. Економічні завдання перехідного періоду.
- •31. Основні напрями роздержавлення економіки.
- •35. Організаційно-правові форми підприємства в ринковій економіці
- •40. Вплив зміни доходів на попит домогосподарства.
- •42. Підприємництво як фактор виробництва
- •43. Фактори виробництва і витрати фірми
- •47. Ринок досконалої конкуренції.
- •48. Монополія і конкуренція.
- •50. Основні макроекономічні показники.
- •52. Сукупний попит та його чинники.
- •53.Сукупна пропозиція.
- •54. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •57. Суспільне відтворення.
- •58. Сутність і причини інфляції.
- •59. Безробіття
- •60. Основні форми мев
17. Розвиток форм власності.
Існує два підходи до класифікації форм власності:
вертикально-історичний визначає історичні форми власності, які зароджуються в процесі тривалої еволюції сус-ва і зміни однієї форми власності іншою. На перших етапах розвитку людство протягом тисячоліть використовувало колективні форми власності, спочатку у формі племінної, а потім – общинної власності. Тому що люди могли тільки колективно добувати засоби до існування і спільно їх споживати. Згодом формується приватна власність.
Історичні форми власності:
первіснообщинна (однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю, а також на засоби праці і результати вир-ва).
Рабовласницька (абсолютна концентрація прав власності рабовласника на засоби вир-ва, результати праці та працівника-раба).
Феодальна (абсолютні права власності феодала на землю і обмежені права на працівника-кріпака).
Капіталістична (зосередження прав власності підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого робітника, який має особисту свободу.
горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію ек форм власності за рівнем розвитку продуктивних сил, характером поєднання працівника і засобами вир-ва, ступенем право чинності суб’єкта на ресурси, результати і управління вир-вом, механізмом розподілу доходу.
Існує два основних типи власності, що підрозділяються на підформи:
А) приватна власність (виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності та отримання доходу належить приватній, фізичній чи юридичній, особі:
- індивідуально-трудова, що характеризується тим, що фізична особа в підприємницькій діяльності і одночасно використовує власні засоби вир-ва і свою робочу силу (одноосібна та сімейна власність).
- з найманою працею (партнерська власність, що являє собою об’єднання капіталів або майна кількох фізичних чи юридичних осіб; корпоративна або акціонерна власність, що є капіталом, утвореним завдяки випуску і продажу акцій; індивідуальне застосування найманої праці.
Б) суспільна власність (спільне привласнення засобів вир-ва і його результатів):
- державна, що є системою відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи держ влади (загальнодержавна власність, що є спільною власністю всіх громадян країни, неподільна та не персоніфікована; муніципальна або комунальна власність, що є власністю, яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів).
- колективна (кооперативна власність, що є об’єднаною власністю членів окремого кооперативу, створена на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності; власність трудового колективу, що використовується відповідно до чинного законодавства; власність громадських, релігійних і культових організацій, що створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи організацій).
В) змішана власність поєднує різні форми власності:
- комбінована (концерни, трести, холдинги, фінансово-промислові групи; створюється у розвинутих країнах заходу з метою забезпечення ефективного функціонування вир-ва, процес об’єднання підприємств різних форм власності, за умови збереження кожної із них своєї базової якості.
- державно-приватна
- державно-кооперативна
- державно-колективна
- приватно-колективна
- спільна із залученням іноземного капіталу
в Україні існує приватна, колективна та державна власність; допускається існування змішаних форм власності, власності інших держав, власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.