- •Соціологія як наука, її предмет і методи
- •Опитування
- •Експеримент
- •Контрольні питання
- •Історія розвитку соціології в країнах західної європи та сша
- •Суспільство як система
- •2. Теорії походження суспільства.
- •4. Типологія суспільств.
- •Уолт Уїтмен Ростоу (нар. 1916 р.) – американський учений, запропонував типологізацію суспільств за стадіями економічного росту.
- •Індустріальне суспільство – йому властиве машинне виробництво, національна система господарювання, вільний ринок.
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація
- •Вимір стратифікації
- •Контрольні питання:
- •Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Контрольні питання:
- •Соціологія культури
- •Структурні елементи культури
- •Нематеріальна культура
- •Вартості
- •Мова як елемент культури
- •Різниця у різних суспільствах
- •Етноцентризм і культурний релятивізм
- •Культурні універсалії
- •Соціологія молоді
- •Соціологія молоді
- •Соціологічні теорії молодості і молоді
- •Конфлікт поколінь. Соціологічний аналіз бунту молоді
Соціальна структура і соціальна стратифікація
План
-
Сутність і основні елементи соціальної структури.
-
Теорії соціальної стратифікації.
-
Соціальна мобільність та її види.
-
Тенденції розвитку соціальної структури в сучасній Україні.
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА – є тривалим укладом соціальних взаємодій між елементами суспільства: статусами, ролями, групами, організаціями, соціальними інститутами і територіальними спільнотами.
Їхня кількість, порядок розміщення і характер взаємозалежності визначають зміст конкретної структури конкретного суспільства. Хоча структура описує стійкий, нерухомий момент будови суспільства (соціальну структуру можна назвати скелетом суспільства), все-таки вона змінюється в процесі історичного розвитку. Це пов’язано із зміною суті основних елементів соціальної структури.
Охарактеризуємо їх детальніше.
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС—певна позиція особи в соціальній структурі групи і суспільства, пов`язана з іншими позиціями через систему прав і обов`язків. (Статус “викладач” має сенс тільки по відношенню до статусу “студент”, але не щодо статусу “міліціонер” чи “перехожий”).
Кожна людина має багато статусів, позаяк є членом багатьох груп (син, студент, юнак, читач бібліотеки, споживач і т. ін.). Але в статусному наборі обов`язково виділяється ГОЛОВНИЙ. Для мужчин він найчастіше є пов`язаний із місце роботи (директор, президент, шофер), а для жінок – із сім`єю (мама, дружина). Часто домінуючим статусом є вік, котрий визначає очікувану поведінку його носіїв і ймовірну реакцію інших.
Статуси є вроджені (мужчина, негр, українець) і ті, що досягаються (студент, шофер, батько).
Незбігання статусів:
-
високий в одній соціальній групі і низький – в іншій. Високооплачуваний банкір вірогідно, але не обов’язково матиме високий статус у власній родині або у групі футболістів- аматорів;
-
коли права і обовязки одного статусу суперечать виконанню обовязків іншого (статус хорошої матері і дружини і ефективного працівника).
СОЦІАЛЬНА РОЛЬ
Соціальна роль — модель поведінки, орієнтована на даний статус. Її ще називають динамічною стороною статусу. Якщо статус вказує на позицію індивіда всередині групи, то роль – на поведінку властиву даному статусові.
Соціальна роль неможлива без ОЧІКУВАНЬ членів групи поведінки, повязаної з певним статусом. Напр. учитель повинен себе поводити як учитель, а не як клоун чи міліціонер.
РОЛЬОВИЙ НАБІР. Кожен статус включає в себе ряд ролей (викладач – наставник молоді — автор статей – фахівець в своїй галузі – колега – адміністратор і т. ін.).
СОЦІАЛЬНА ГРУПА
Соціальна група – сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.).
Класифікація соціальних груп –
І рівень -- малі групи (від 2 до 20 чол.,які добре знайомі між собою, об’єднані спільними цілями, інтересами і постійно взаємодіють між собою) і великі групи.
Великі групи поділяють на НОМІНАЛЬНІ (їх виділяють тільки для потреб статистики, напр.: споживачі прального порошку “Аріель”, пасажири приміських поїздів, ті, що стоять на обліку в лікарні і т. ін.) і РЕАЛЬНІ (критерієм їх виділення є реально існуючі істотні ознаки – стать, дохід, раса, національність, місце проживання, професія та ін.).
Реальні групи – реальні проблеми для суспільства, номінальні ж – не створюють подібного за масштабом і характером спектру соціальних проблем.
Соціальні організації—це штучно сконструйовані спільноти людей длявиконання певної легітимної цілі, напр. виробництва товарів чи надання послуг. Соц. організаціями є підприємство, школа, ресторан, банк, контора і т. ін. (їх ще називають формальними рупами).Для організації властиві взаємини між людьми на підставі формально чи неформально встановлених правил поведінки, фіксованого членства, розподілу праці, чіткого підпорядкування і наявності засобів контролю.
Відповідно до виконуваних завдань та шляхів їх досягнення, розрізняють такі типи соціальних організацій: бюрократичні, добровільні асоціації і тоталітарні.
БЮРОКРАТИЧНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ властиві (за М. Вебером):
-
розподіл праці;
-
ієрархія влади;
-
штат співробітників-фахівців;
-
формалізована процедура фахової підготовкм функціонерів;
-
писані правила, якими регулюється режим роботи функціонерів;
-
спеціальне приміщення – офіс;
-
лояльність кожного співробітника до організації.
ДОБРОВІЛЬНИМ АСОЦІАЦІЯМ ( Напр.: Соціологічне товариство України чи яке-небудь товариство філателістів, різного роду громадські організації) притаманні наступні ознаки:
-
Вони створюються для захисту інтересів їх членів;
-
членство у них є добровільним, його не присвоюють від народження, як, наприклад, громадянство, і воно не передбачає жорстких вимог, правил (як, наприклад, в армії чи в лікарні);
-
вони не пов’язані з місцевими чи державними органами влади
Довідка: у США понад 75% дорослих громадян входить хоча б до однієї добровільної асоціації.
ТОТАЛІТАРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ виникають для забезпечення специфічних потреб суспільства, захисту інтересів суспільства від деструктивних дій окремих його членів, а також для блага тих окремих членів суспільства, які потребують постійного і пильного нагляду. До тоталітарних організацій відносять:
-
карні заклади (тюрми, табори);
-
військові частини і закриті навчальні заклади;
-
монастирі;
-
установи для людей, яким потрібна постійна допомога: інваліди, хворі, особи похилого віку.
2. Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і старими,тощо.
Щоб описати ці нерівності, соціологи застосовують термін СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ.
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ – це сукупність розміщених у вертикальному порядку соціальних прошарків (Stratum (лат) – шар).
Автор терміну – американський учений російського походження Пітірім Сорокін. Він запозичив це поняття з геології.
Якщо соціальна структура виникає з приводу суспільного розподілу праці, то соціальна стратифікація, тобто ієрархія соціальних груп – з приводу суспільного розподілу результатів праці (соціальних благ).