4. Типологія суспільств.

Типологія – виділення певних типів суспільств за певними подібними ознаками або критеріями.

За писемністю – дописьменні (доцивілізовані) і письменні.

За способом добування засобів існування:

1. мисливці і збирачі;

2. скотарі і городники;

3. землероби (традиційне суспільство);

4. індустріальне суспільство;

5. постіндустріальне суспільство.

За способом виробництва і формою власності (запропонована К. Марксом) – первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капітал. і комуністична.

Уолт Уїтмен Ростоу (нар. 1916 р.) – американський учений, запропонував типологізацію суспільств за стадіями економічного росту.

1. традиційне суспільство ( період до завершення феодалізму);

2. перехідне суспільство (зростання продуктивності сільського господарства, ріст націоналізму, який намагається забезпечити економічний фундамент національної безпеки, поява централізованої держави);

3. стадія зрушення (період промислової революції і переходу до модерного суспільства);

4. стадія зрілості (індустріальне суспільство, бурхливий розвиток промисловості, виникнення нових галузей виробництва (металургія, залізничний транспорт і т. ін.), широке впровадження досягнень науки і техніки, зростання міського населення);

5. ера масового споживання (основні проблеми суспільства – проблеми споживання, а не виробництва; основні галузі господарства – сфера послуг, виробництво товарів масового споживання та інформаційна сфера.

Сучасна соціологія використовує всі типології, поєднуючи їх у синтетичну модель. Її автором вважають амер. соціолога Деніелла Белла. Він поділив усю історію людства на три стадії: доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну. Коли одна стадія приходить на зміну іншій, змінюються технології, спосіб виробництва, форма власності, соціальні інститути, політичний режим, культура, спосіб життя, чисельність населення, соціальна структура.

Традиційне суспільство (доіндустріальне) – це суспільство з аграрним укладом, малодинамічними соціальними структурами і з заснованим на традиції способом соціокультурної регуляції. Йому властива інерційність, низьке сприйняття нововведень.

Індустріальне суспільство – йому властиве машинне виробництво, національна система господарювання, вільний ринок.

Зникають станові перегородки, зростає соціальна мобільність (вирівнювання людських можливостей, внаслідок загальної доступності освіти);

зміцнення національної ліберально-демократичної держави.

Постіндустріальне суспільство (автори концепції Деніелл Белл, Збігнєв Бжезінський, Олівер Тоффлер, Реймон Арон, Уолт Ростоу та ін.)

• різкий ріст значення знання та інформації, наука перетворюється в безпосередню виробничу силу суспільства.

В постіндустріальному суспільстві вся духовна надбудова інтегрується в систему виробництва і тим самим долається дуалізм матеріального та ідеального.

Порівняння індикаторів індустріального та постіндустріального суспільства

індикатор	індустріальне суспільство	постіндустріальне суспільство
Технічний базис	Індустріальний	Інформаційний
Основа суспільного добробуту	Товари	Знання
Масовий клас	Робітники	Службовці, менеджери
Принцип управління	Керівництво	Узгодження
Форма власності	Приватна	Акціонерна
Політичний режим	Авторитаризм, праедставницька демократія	Безпосередня демократія, самоуправління

Література:

1. Белл Д. Постиндустриальное общество // Америка. – 1977. – № 9.

2. Волков Ю., Мостовая И. Социология. - М.: Гардарика. – 1998. – С. 183–230.

3. Волков Ю., Добреньков В., Нечипуренко В., Попов А. Социология. – М., 2000.

4. Гідденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1999. – C. 66–89.

5. Кравченко А. И. Социология. – Екатеринбург: Деловая книга. – 1998. – С. 332–353.

6. Манхейм К. Человек и общество в век преобразования. – М., 1991.

7. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социологические исследования. – 1992. – № 3; 4.

8. Общая социология: Учебное пособие/ Под общ. ред. проф. Эфендиева. – М., 2000. – С. 537–567.

9. Радугин А., Радугин К. Социология. Курс лекций. – М., 1996. – С. 79–86.

10. Смелзер Н. Социология. – М., 1994.

11. Социология – наука об обществе. – Харьков, 1996. – С. 286–325.

12. Социология. – Санкт-Петербург: ТАЙМ–АУТ, 1993. – С. 107-135.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття “суспільство”.

2. Схарактеризуйте основні ознаки суспільства.

3. Чим системно-механічний підхід до розуміння суспільства відрізняється від системно-органічного?

4. Охарактеризуйте суть синтетичного підходу до розуміння суспільства.

5. Чим відрізняється традиційна спільнота (Гемайншафт) і сучасне суспільство (Гезельшафт) (терміни Ф.Тьонніса)?

6. Охарактеризуйте основні теорії походження суспільства.

7. Дайте визначення понять “соціальний прогрес”, “соціальний регрес”.

8. Поясніть різницю між соціальною реформою і революцією.

9. Які види соціальних революцій Вам відомі?

10. Назвіть та проаналізуйте вплив на процес соціальних змін різних соціальних факторів.

11. Що таке аномія? Е. Дюркгейм та Р. Мертон про аномію.

12. Чи можна вважати, що сучасне українське суспільство перебуває у стані аномії?

13. Які критерії типологізації суспільств Вам відомі?

14. Охарактеризуйте марксистську концепцію типологізації суспільств.

15. Охарактеризуйте концепцію типологізації суспільств, запропоновану У. Ростоу.

16. Порівняйте традиційне та індустріальне суспільства.

17. Охарактеризуйте постіндустріальне суспільство.

18. Порівняйте постіндустріальне та індустріальне суспільства.

19. Чи можна українське суспільство вважати постіндустріальним?

Факультет, на якому читається дисципліна	На всіх факультетах
Спеціальність	На всіх спеціальностях
Спеціалізація	На всіх спеціалізаціях
Курс	1, 3
Кафедра	Кафедра історії і політології
Викладачі, що читають дисципліну	Кухар В. М., Сова А.О.
Назва дисципліни	Соціологія
Тема	СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
Вид матеріалів:	Конспект лекцій
Назва файлу	Sociologia 5

Лекція 5