- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження
- •7. Основні фактори рпс
- •8. Економічний район, типи ек. Районів, об’єк-тивний хар-р його формування та роль в управлінні ек-кою та територією
- •9. Галузева стуктура ек-ки регіону і особливості її трансфрмації в умовах ринкових відгосин
- •10. Основні принципи економічного районування.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів в умовах ринкових відносин, їх суть. Три групи галузей регіонального комплексу.
- •12. Дреп – суть, мета та основні завдання
- •13. Механізм реалізації дреп України
- •15. Демографічний і трудовий потенціал України та їх регіонів і їх вплив на розвиток і рпс.
- •16. Населення України, його динаміка, статево-вікова структура та регіональні особливості формування.
- •17. Міське та сільське нас Ук. Його динаміка та рег особливості формування та розселення. Урбанізація. Функціональні типи міст.
- •19. Сучасна демографічна ситуація в Ук, її регіональні особливрсті
- •20. Трудові ресурси, їх суть, структура та розподіл за регіонами.
- •21. Ринок праці та забезпечення пордуктивної зайнятості населення, регіональні особливості безробіття.
- •22. Прир-рес потенціал рег ек-ки, його суть та структура.
- •24. Мін ресурси, їх структура, промислові, балан-сові та загальногеологічні запаси, нар.Г. Знчення
- •25. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •26. Водні ресурси України.
- •27. Лісові ресурси України.
- •30. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •31.Виробничий і науково-технічний потенціал Ук., його регіональні особливості.
- •32. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •33. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •34. Вугільна промисловість України. Значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •36. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
- •38. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •39. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •40. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •41. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •42. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •43. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •44.Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •45. Кольорова металургія України.
- •46. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •48. Сучасний стан та особливості розміщення галузей машинобудування в Ук
- •49. С/г машинобудування
- •50. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •51. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •53. Особливості розвитку і розміщення галузей хімії органічного синтезу.
- •54. Особливості розвитку і розміщення галузей основної хімії України.
- •74. Водний транспорт України: передумови та сучасний стан розвитку.
- •75. Нова сітка економічних районів, їх територіальна структура і спеціалізація.
- •77. Донецький регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •78. Придніпровський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •79. Центральний регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •80. Подільський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •81. Поліський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •82. Карпатський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •83. Східний (Північно-Східний) регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •84. Причорноморський регіон: його роль в економічному розвитку України, економічна оцінка природно-ресурсного і трудового потенціалу.
- •88. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •89. Експортний потенціал України: значення в розвитку економіки і регіональні особливості його структури.
- •90. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України
36. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
Газова пром-ть – наймолодша галузь паливної пром-ті України. Використання газу в 2 рази дешевше, порівнянно з нафтою. Крім того вона забезпечує вир-во азотних добрив і синтетичних матеріалів.
З 70-х до сьогодні видоб. газу знизився в 3 рази.
На Передкарпатську нафтогазоносну обл припад 3,1% видоб. газу. Цей район дуже перспективний, бо газ видоб. з незначних глибин. Взагалі, в Зах-Укр. регіоні прогнозовані запаси становл. 600 млн.т. умовн. палива, але залягає воно на 5-6 км, тому це проблематично.
Зменшення видобутку газу пояснюється вичерпанням або нераціон. виробленням значної частини родовищ. В Передкарпатті можна збільш видобуток, але для цього треба відновити запущені свердловини, поліпшити якість буріння, забезпечити обладнанням для буріння на 5-7 км.
Дніпровсько-Донецьку газоносну обл виявл поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині. Осн. родовища стали відомими в другій половині 60-х. Це найб. в Укр. нафтогазоносна обл. На неї припадає 93,8% видобутку газу країни. Осн. родовища: Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Дружелюбівське і Західнохрестищенське (Харківська обл); Рибальське і Качанівське (Сумська обл); Солохо-Диканське (Полтавська); Перещепинське (Дніпропетр); Гнідинцівське (Чернігівська). Тут виявлено 111 родовищ з запасами 785 млрд м3. Щебелинське – 80% газу України.
У Причорноморсько-Кримській обл. експлуатується 17 родовищ із запасами 14,3 млрд м3.
38. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
Електроененргетика –впливає не тільки на розвиток н/г, а й на територ організацію ПС.
Буд-во потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Достатня кількість електроенергії притягує до себе енергомісткі під-ва і вир-ва. Електроененргетика має велике районотоврче значення. У ряді районів У. (Донбас, Придніпров’я) вона визначає виробничу спеціалізацю, є основою формування ТВК.
Розміщення Е. залеж від наявності пал-енерг рес. і спож-в електроенергії. 1/3 електроенергії виробл. в р-нах спожив. і понад 2/3 спожив. в р-нах її вир-ва. Місце буд-ва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням еколог. обстановки.
Усі електростанції України поділяють на чотири види. В основу поділу покладено ознаку використовуваного ресурсу:
- теплові – працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі. Вирізняють конденсаційні і теплоелектроцентралі;
- гідравлічні – викор. гідроресурси. Поділ. на гідро, гідростимуляційні і припливні;
- атомні – збагачений уран або інші радіоактивні ел-ти;
- електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найперспективнішими є вітрові, сонячні тощо.
ТЕС-44%, ГЕС-6%, АЕС-50%.
39. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). Вони виробляють майже 2/3 всієї електричної енергії. За останні 30 років потужність ТЕС зросла у 5 разів. Частка вугілля у структурі палива велика. Перевагою ТЕС є відносно вільне розміщення, вдвоє дешевша вартість капіталовкладень порівняно з ГЕС.
Найбільшими ДРЕС в Україні є Вуглегірська, Старобешівська. Курахівська, Слов'янська (Донецька обл.), Криворізька, Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька. Ладижинська (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.) та ін.
Дедалі більшого значення набувають теплоелектроцентралі. Їх будують поблизу споживача, оскільки радіус транспортування тепла невеликий (10—12 км), проте коефіцієнт корисного використання тепла становить майже 70 %, тоді як на ТЕС — тільки 30—35 %. Теплоелектроцентралі обігрівають понад 25 міст України. Найбільші з них — Київська ТЕЦ, Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ. Одеська, Калузька. Краматорська та ін.