27. Лісові ресурси України.

Площа лісів України становить 8,6 млн га, з них 6,9 млн га займають ліси державного фонду. Лісопо­крита площа в середньому становить 14 %, у тому числі західна й північна частини — 30—40 %, Кар­пати — понад 40. Полісся — 25,7, Крим — 10. Степ — 4 %; 75 % лісових площ мають високопродуктив­ний деревостан. Річний приріст деревини становить понад 30 млн м³. На хвойні ліси припадає 54 % за­пасів деревини, в тому числі на сосну — 35 %, вона в основному поширена на Поліссі. Майже 40 % за­пасів деревини — твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Серед листяних порід пере­важають береза, осика, вільха, липа, тополь. Не­абияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лі­карських трав.

вилучення із процесу лісовирощування площі для будівництва обєктів, не повязаних з веденням ліс. Господарства; впровадження економічно ефективних і екологічно безпечних лісогосподарських заходів з охорони і захисту лісу.

Водні ресурси. До позитивних тенденцій слід віднести: зменшення частки безповоротного, в загальному обсязі використаної води, скорочення витрат питної води н а вироб потреби; збільшення частки морської, оборотної повторно використаної води на вироб. Потреби.

Мінеральні ресурси.Зміст ресурсозбереж-ня стосовно ресурсів надр полягає у найбільш повному і ефективному використанні розвіданих запасів корисних копалин. Досягається ця мета шляхом:•зменшення втрат корисних компонентів під час збагачення;

•зменшення втрат у надрах у процес видобування корисних копалин;

•комплексного використання сировини з урахуванням як основних, так і супутніх компонентів;

•максимального використання відходів видобування, збагачення та хіміко-металургійної переробки корисних копалин.

30. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.

Господарство – складна с-ма різних видів ек діяльності, що пов’язана із забезпеченням матеріальних та соціальних умов життя людей.

В широкому розумінні гос-во – це сукупнісь прод сил та виробничіх відносин, які визначають економ спосіб вир-ва, розподілу і споживання мат благ та послуг.

Галузева структура відображає виробничо-технологічні зв’язки. Усе гос-во поділяється на матеріальну та невиробничу сферу

Сфера мат вир-ва – сукупність галузей ек-ки, що виробляють мат блага (пром, с та лісове гос-во, тр-порт, зв’язок, будівництво, торгівля, громадське харч...)

Невиробнича сф – галузь діяльності людей, результатом якої є різні прслуги, які не пов’язані безпосередньо зі створенням мат благ (житлово-комун гос-во, освіта, медицина,фіз культ і соц забезпечення, гром тр-порт...)

31.Виробничий і науково-технічний потенціал Ук., його регіональні особливості.

Виробничий та науково-технічний потенціал є важливю складовою економ.потенціалу суспільства.

Вироб. І наук.-техн. Потенціал знаходить своє відбиття у сукупній спроможності галузей народ.господарства та регіонів виробляти промислову і с/г продукцію, здійснювати інвестиційну та інноваційну діял. І надавати послуги населенню та виробництву.

Виробничий потенціал Ук.-основа екон.могутності і незалежності держави. Вироб потенц Ук. майже повністю сформувався у складі народногосподарського комплексу колишнього СРСР. На основі великих запасів залізної руди, вугілля і багатих чорноземом земел.угідь, сприятливих клімат.умов і зручного географ.розташування в Ук. Переважний розвиток отримали промисловість, особливо важка, і с/г.

Тільки в промисловості зараз працює понад 9100 підприємств,що знаходяться на самостійному балансі. Промисловість Ук. – основна і провідна галузь суспільного виробництва,що забезпечує потреби народного господарства країни у паливі,енергії, сировині, матеріалах, забезпечує постійне тех..переозброєння всіх сфер і галузей економіки, а також задовольняє різні потреби населення. У пром-сті створюється майже половина націонал.доходу країни, що зумовлює її вирішальний плив на процес розширеного відтворення.

Науково-технічний потенціал Ук зростав,змнювався, отримував свій розвиток разом з виробничим потенціалом. До початку кризового періоду(до1992р) наук-тех пот Ук. був зосереджений більш ніж у 1448 наук-дослідних інститутах, вищих навч.заклад., філіях тощо.

Це основний потенціал науки Ук. Крім того, у заводський сектор входять ще 15тис різноманітних підрозділів, у тому числі 9тис лабораторій, 4тис конструкторських бюро тощо.