§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній..

рюваного права чи охоронюваного законом інтересу, дії суду щодо захисту шляхом визнання права, поновлення становища, яке існувало до порушення права тощо*. Але захист порушеного чи оспорюваного права — це функція суду. Тому визначений так предмет позову має спрямовуватися до суду, насправді ж він характеризується спрямованістю до відповідача. Ним є матеріально-правова вимога, яка пред'являється позивачем до відповідача, з приводу якої суд має ухвалити рішення у справі, а не спірне суб'єктивне право і обов'язок правовідношення², які внаслідок неординарного розвитку правовідносин, складають тільки базу для виникнення матеріально-правової вимоги.

Щодо підстави позову була висловлена і підтримана думка, що позов має не тільки фактичну, а й правову основуЗ. Обґрунтовується це тим, що юридичні факти, які складають підставу позову, визначаються нормами цивільного й інших галузей права. Справді, наявність у особи конкретного суб'єктивного цивільного права, на якому ґрунтується позов, може бути встановлена з певних фактичних обставин і норм права, що передбачають такі обставини і пов'язують з ними виникнення конкретного права. Але цивільне процесуальне право не зобов'язує позивача підтверджувати наявність суб'єктивного цивільного права вказівкою на закон (ст. 119 ЦПК України). Позивачі мають зробити лише посилання на фактичні обставини справи, а підвести їх під норми закону і встановити наявність суб'єктивного права та обов'язку, який кореспондує такому праву, — завдання суду. Ось чому підставу позову складають лише фактичні обставини, з яких випливає вимога позивача. Норми права є базою, з якої визначається сукупність належних фактичних обставин.

Не випадково значна увага у юридичній літературі приділяється елементам позову та їх співвідношенню. Вони мають значення для всіх стадій процесу, починаючи з відкриття справи і закінчуючи виконанням судового рішення.

і Щеглов В. Н. Вказ. праця. — С. 20.

³ Добровольский А. А., Иванова С. А. Вказ. праця. — С. 128; Щеглов В. Н. Вказ. праця. — С. 19.

326

Елементи індивідуалізують позов, допомагають встановити його тотожність з іншими, що має вирішальне значення для відкриття цивільної справи у суді і розвитку цивільного процесу (пункти 2,3ч.2ст. 122 ЦПК України). Вони визначають зміст процесуальної діяльності щодо захисту цивільного права. Виділення елементів позову необхідно для реалізації позивачем права на зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (ст. 31 ЦПК України).

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, виявленню всіх заінтересованих осіб у справі, а також застосуванню необхідного способу для підтвердження наявності у них конкретного цивільного права і обов'язку. На їх основі визначається обсяг і напрямок дослідження справи у судовому засіданні, підстави і види забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК України). Предмет і зміст позову дають змогу вирішувати питання про оголошення розшуку відповідача (ст. 78 ЦПК України). У стадії розгляду і вирішення справи елементи позову є основою, з приводу якої здійснюється вся процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі. Визначення елементів позову необхідне: для пред'явлення вимоги і ухвалення додаткового рішення з підстав пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України; з'ясування змісту рішення шляхом його роз'яснення (ст. 221 ЦПК України). Без них неможливе вирішення питань про негайне виконання рішення (ст. 367 ЦПК України), закриття провадження у справі (ст. 205 ЦПК України), залишення позову без розгляду (ст. 207 ЦПК України) тощо. Необхідність визначення елементів позову виникає при перевірці у апеляційному і касаційному порядках обґрунтованості та законності судового рішення. Його повнота може бути правильно встановлена при зіставленні з предметом і змістом, а обґрунтованість — з підставою позову.

Одержавши відображення у рішенні, яке стало підставою Для виконавчого документа і виконання, елементи позову дають змогу пізнати правові джерела, що визначають мету і суть виконавчих дій, спрямованих на реалізацію захисту права. Неуважне ставлення до виділення елементів позову, як прави-

327

ло, призводить до неповного дослідження справи, до ухвален* ня незаконного і необґрунтованого рішення. Так, у справі за позовом О. до М. і ЖБК про поділ паю, суд ухвалив рішення про стягнення на користь позивачки 46 850 грн. Це рішення було скасовано тому, що у даному випадку йдеться про виділення у користування кожному з подружжя жилої площі в кооперативному будинку, оскільки тільки для цього вони вносили гроші. Суд же фактично поділив лише грошові кошти, не вирішивши спір між сторонами. Помилка суду стала можливою тому, що він не з'ясовував предмет і зміст позову у цій справі. Предметом позову є матеріально-правова вимога про поділ майна подружжя, а не тільки грошових сум. Змістом — ухвалення рішення про виділ на користь позивача частини жилої площі кооперативної квартири.

Елементи позову тісно взаємопов'язані. Певні юридичні факти, які підтверджують суб'єктивне матеріальне право і визначають підставу позову, вказують на юридичну природу спірних вимог і правовідносин, що складають предмет позову. Водночас правова вимога і правовідносини, що підлягають захисту, зумовлюють і процесуальний засіб такого захисту — зміст позову.

Види позовів. У вимозі до суду про порушення його діяльності на захист права визначається і спосіб бажаного захисту, як результат, на досягнення якого спрямовується така діяльність. За способом процесуального захисту, який відображається у змісті позову, вони поділяються: на позови про присудження (виконавчі) (асііопез сит сопйетпасіопе), визнання (установчі) (асііопез сопйетпаііопе), перетворювальні (про КОНСТИТуТИВНе рІШЄННя)1.

Позови про присудження спрямовуються на поновлення порушеного права і усунення наслідків правопорушення (про стягнення позики, аліментів, відшкодування завданих збитків тощо). Позовами про присудження від суду вимагається поновлення становища, що існувало до порушення права, та припинення дій, які їх порушують: присудження відповідача до виконання обов'язку в натурі і стягнення з нього завданих

збитків, передбачених законом або договором, штрафу, пені тощо (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Позови про визнання спрямовуються на усунення спору між сторонами шляхом внесення ясності в існуючі між ними правовідносини. Суд своїм рішенням підтверджує наявність чи відсутність права і обов'язку (визнання права власності, авторства тощо).

Позов про існування певних правовідносин між сторонами буде позитивним, а про визнання відсутності їх — негативним.

Позови перетворювальні спрямовані на зміну або припинення правових відносин (пункти 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Це позови про виділ частки зі спільного майна, припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу тощо. В юридичній літературі цей вид позовів називається ще конститутивним і до їх складу належать: перетворювальні, які спрямовуються на здійснення через суд перетворювальних повноважень; позови про рішення, які замінюють волевиявлення обох сторін у спорі або тільки боржника; позови, в яких конститутивні дії є елементом рішення¹.

Заперечуючи наявність перетворювальних позовів, оскільки закон не наділяє суд нормотворчою діяльністю, одні автори допускають їх існування не як самостійного виду, а складової (підвиду) позовів про визнання. На думку інших, вони можуть бути підвидом позовів про присудження, наприклад, позови про зміну періодичних платежів (ч. 4 ст. 223 ЦПК України). Позови про виключення майна з опису спрямовані не на перетворення правовідносин, а на визнання за особою права на певне майно і виключення його з опису. Отож поділяючи спільне майно, суд не виконує перетворювальних дій, а визнає право за конкретною особою на певне майно і присуджує відповідача передати його позивачу. Отже, позови, які в юридичній літературі називаються перетворювальними, можуть бути віднесені до позовів про визнання або присудження і тому немає потреби виділяти їх в самостійний вид. Питання Це суто теоретичне і для практики не має значення. Але деякі

¹ Гурвич М.А. Вказ. праця. — С. 11, 21-34. 328

Добровольский А. А., Иванова С.А. Вказ. праця. — С. 70-86.

329

позови, що належать до цієї групи, мають істотну вагу для порушення судової діяльності на захист прав громадян і організацій. Це позови про розірвання договорів підряду, оренди, купівлі-продажу тощо.

Класифікація позовів на види не завжди розкриває особливості всіх позовів, у зв'язку з чим вони можуть бути класифіковані залежно від характеру спірних відносин та у складі окремих правовідносин. Така систематизація допомагає виявити причини спорів і ефективність забезпечення правового регулювання в окремих галузях суспільних відносин, необхідність його зміни і вдосконалення.