§ 3. Повноваження процесуального представника

Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними в ЦПК України і належно оформленими документами (статті 42, 44 ЦПК України).

Повноваження фізичної особи підтверджуються довіреністю такої особи, яка посвідчується нотаріально або посадовою

особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Повноваження представникові може надати фізична особа усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, яка уповноважена на це законом, статутом або положенням з печаткою юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Повноваження на ведення справи у суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, що їх має право вчиняти ця особа. У виданій представникові довіреності можуть бути зроблені застереження про обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії.

Обсяг повноважень представника визначається при договірному (добровільному) представництві особою, в інтересах якої діє представник (довіритель), у всіх інших випадках — законом чи статутом відповідної організації, положенням про неї.

Повноваження законних представників на ведення справи у цивільному процесі стверджуються: батьків, усиновителів — паспортом, свідоцтвом про народження неповнолітніх дітей, документом про усиновлення; опікунів і піклувальників — посвідчуючим документом органу опіки та піклування, яким є рішення про опіку і піклування, прийняте державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах сільських і селищних рад (ст. 215 СК України).

Законні представники мають вчиняти всі ті процесуальні ДІЇ, виконувати які могли б особи, яких вони представляють, якщо вони мали б цивільну процесуальну дієздатність. Окрім того, без окремих на те повноважень виконувати розпорядчі ДІЇ, визначені ст. 44 ЦПК України, за окремими випадками, передбаченими статтями 68, 70, 71 ЦК України. Стаття 68 ЦК України забороняє опікуну, а ч. З ст. 7 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІП батькам і особам, які їх замінюють, без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, зокрема договори, які підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації; відмовлятися від належних підопічному майнових прав, ділити майно, розділяти чи обмінювати житлову площу, видавати письмові зобов'язання тощо. Органи опіки та піклування мають право, якщо це необхідно для захисту прав підопічних, обмежити право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.

Опікуну та піклувальнику, їхнім дружинам і близьким родичам забороняється укладати з підопічним договори, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички (ч. 1 ст. 68, ст. 70 ЦК України). Вони також не мають права представляти осіб, які перебувають у них під опікою та піклуванням, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічним і дружиною опікуна чи піклувальника та їхніми близькими родичами. Опікун та піклувальник не мають права здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (ч. 2 ст. 68, ст. 70 ЦК України). Отже, здійснення процесуальними представниками повноважень у цивільному процесі, визначених ст. 44 ЦПК України, має узгоджуватися з правилами статей 68, 70, 71 ЦК України.

Цивільний процесуальний представник зобов'язаний сумлінно вести справу у суді, користуватися належними йому правами і виконувати цивільні процесуальні обов'язки. Посадові особи підприємств, установ, організацій, а також адвокати, які виконують функцію процесуального представника у цивільному судочинстві, за несумлінне ведення справи можуть нести дисциплінарну або громадську відповідальність (ст. 140 КЗпП України, ст. 16 Закону України «Про адвокатуру»)-