- •1. Визначення кількості поїздів і головних колій на лініях, що примикають до станції. Розрахунок корисної довжини приймально-відправних колій
- •1.1. Визначення поїздообігу станції
- •Кількість поїздів на лініях, що примикають до станції
- •1.2. Визначення кількості головних колій на лініях, що примикають до станції
- •Кількість головних колій на лінії та її технічна оснащеність
- •1.3. Розрахунок корисної довжини приймально-відправних колій
- •2. Розміщення станції на залізничній лінії. Розробка її принципової схеми та технології роботи
- •2.1. Вибір станційної площадки для розміщення дільничної станції
- •Необхідна довжина станційних площадок дільничних станцій
- •2.2. Визначення конструкції розв’язок ліній на підходах до станції
- •2.3. Розробка принципової схеми дільничної станції
- •2.4. Визначення спеціалізації приймально-відправних парків станції
- •Розподіл поїздопотоків по парках
- •3. Визначення кількості колій в приймально-відправних парках станції
- •3.1. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздами
- •3.1.1. Визначення тривалості виконання технологічних операцій
- •Тривалість технологічних операцій з поїздами
- •Тривалість технічного обслуговування складів поїздів і коефіцієнти завантаження бригади пто
- •3.1.2. Визначення тривалості очікування виводу поїздів із парків
- •Наявна пропускна спроможність лінії
- •3.1.3. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом у парках станції
- •Загальна кількість поїздів і тривалість їх знаходження в кожному парку
- •3.2. Визначення розрахункового інтервалу прибуття поїздів на станцію
- •3.2.1. Визначення мінімального інтервалу прибуття поїздів
- •3.2.2. Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів
- •3.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів
- •3.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції
- •4. Визначення кількості колій у сортувальному парку
- •Кількість колій у сортувальному парку
- •Додаток а вихідні дані
- •Розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції о
- •Характеристики вантажних електровозів
- •Характеристики вантажних тепловозів
- •Додаток б варіанти конструкції шляхопровідних розв’язок
- •Вибір схеми шляхопровідної розв’язки
- •Додаток в нормативи часу виконання напіврейсів
- •Нормативи часу виконання напіврейсів перестановки составів
3.1.1. Визначення тривалості виконання технологічних операцій
Тривалість технологічних операцій з поїздами залежить від їх категорії і визначається за формулами, наведеними в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Тривалість технологічних операцій з поїздами
Категорія поїзда |
Формули для визначення величини |
Транзитний без зміни локомотива |
|
Транзитний зі зміною локомотива, у т.ч. кутовий |
|
Дільничний, що надходить в переробку |
|
Збірний, що надходить в переробку |
|
Поїзд свого формування (дільничний, збірний) |
де – тривалість зайняття колії під час прийому поїзда на станцію;
– тривалість обробки складу поїзда відповідної категорії;
– тривалість очікування обробки поїзда відповідної категорії, що виникає в період згущеного прибуття поїздів на станцію (у курсовому проекті приймається для всіх категорій поїздів );
– тривалість зайняття колії під час прибирання з неї складу на витяжну колію;
– тривалість зайняття колії під час подачі на неї складу з витяжної колії;
– тривалість зайняття маршруту під час відправлення поїзда.
3.1.1.1. Визначення тривалості прийому та відправлення поїзда, а також виконання маневрових операцій. Тривалість зайняття колії під час прийому поїзда на станцію у випадку, коли поїзд у момент відкриття вхідного сигналу знаходиться від нього на відстані двох блок-ділянок, визначається за формулою
, (3.4)
де – довжини блок-ділянок (у залежності від довжини поїздів, приймаються м і м);
– встановлена швидкість проходження поїзда по перегону (у курсовому проекті складає 80 від конструкційної швидкості локомотива );
– тривалість приготування маршруту та відкриття сигналу (хв);
– середня швидкість входу поїзда на станцію (км/год);
– відстань, яку проходить поїзд від вхідного сигналу до місця зупинки на колії приймально-відправного парку
, (3.5)
де – відстань від вхідного сигналу до першої стрілки горловини (у разі тепловозної тяги 50 м, у разі електровозної тяги 300 м);
– довжина горловини парку (м);
– довжина поїзда, яка визначається з виразу
. (3.6)
Для прикладу, що розглядається в методичних вказівках, склад поїзда становить 63 вагона (див. п. 1.3). Тоді довжина поїзда
Також у прикладі прийнято:
-
довжина блок-ділянок ;
-
довжина горловин парку ;
-
відстань від вхідного сигналу до першої стрілки ;
-
середня швидкість входу поїзда на станцію км/год;
-
конструкційну швидкість електровоза ВЛ80 км/год (дод. А, табл. А.2).
Тоді
,
,
хв.
Тривалість зайняття маршруту під час відправлення поїзда визначається за формулою:
, (3.7)
де – середня швидкість виходу поїзда з урахуванням розгону, (км/год);
– відстань, яку проходить поїзд до моменту звільнення маршруту
.
У прикладі:
Якщо прийняти , то
.
Тривалість зайняття приймально-відправної колії під час подачі, , та прибирання, , складу визначається як тривалість відповідних піврейсів за формулою
, (3.8)
де – нормативи часу на виконання піврейсів [5], хв;
– кількість вагонів у маневровому складі.
Значення і приймаються в залежності від довжини піврейсу, яка визначається довжиною поїзда та горловини парку.
Наприклад, якщо м і довжина піврейсу складає:
.
Тоді хв, хв (дод. В, табл. В.1). При вагона тривалість зайняття колії під час подачі або прибирання складу
.
3.1.1.2. Визначення тривалості обробки складу поїзда. Тривалість обробки складу поїзда визначається тривалістю його технічного обслуговування.
Крім того, для збірного поїзда, що надходить у переробку, додається 5 хв на складання сортувального листка, а для транзитного зі зміною локомотива та поїзда свого формування – 10 хв на причеплення локомотива та випробування автогальм.
Тривалість технічного обслуговування складу транзитного поїзда без зміни локомотива та поїзда, що надходить в переробку, [6] визначається за формулою:
, (3.9)
де – середня тривалість технічного огляду одного вагона (хв);
– кількість груп оглядачів у бригаді ПТО (групи);
– тривалість підготовчо-заключних операцій, що припадає на один склад (хв).
Тривалість технічного обслуговування складу транзитного поїзда зі зміною локомотива та поїзда свого формування [6] визначається за формулою
, (3.10)
де – частка складу, що потребують складного безвідчіпного ремонту вагонів ();
– середня тривалість виконання безвідчіпного ремонту вагонів складу (приймається хв).
Коефіцієнт завантаження бригади ПТО [6] визначається за формулою:
, (3.11)
де – кількість складів, що обслуговуються у парку протягом доби;
– кількість бригад ПТО (приймається ).
Отримане за формулою (3.11) значення повинне знаходитись у діапазоні 0,75...0,85.
Для прикладу, що розглядається, (табл. 2.2) у парку ПВ-1 кількість транзитних поїздів без зміни локомотива та поїздів, що надходять в переробку, дорівнює 35, кількість транзитних поїздів зі зміною локомотива та поїздів свого формування – 33. У парку ПВ-2 кількість транзитних поїздів без зміни локомотива – 23, кількість транзитних поїздів зі зміною локомотива – 23.
Для парка ПВ-1 при вагона, хв, , :
-
тривалість технічного обслуговування складу транзитного поїзда без зміни локомотива та поїзда, що надходить в переробку, хв;
-
тривалість технічного обслуговування складу транзитного поїзда зі зміною локомотива та поїзда свого формування хв;
-
коефіцієнт завантаження бригади ПТО .
Оскільки , то необхідно додатково виконати ці розрахунки при .
Результати розрахунків тривалостей технічного обслуговування складів поїздів і коефіцієнтів завантаження бригади ПТО у парках ПВ-1 і ПВ-2 наведено у табл. 3.2.
Таблиця 3.2