4. Визначення кількості колій у сортувальному парку

Кількість сортувальних колій визначається в залежності від кількості призначень за планом формування поїздів і добової кількості вагонів кожного призначення. На кожне призначення плану формування виділяється окрема сортувальна колія [9]. Для призначень з добовим вагонопотоком більш ніж 200 вагонів виділяють дві колії. Корисна довжина сортувальних колій повинна відповідати встановленій довжині поїздів, збільшеній на 10 % [1].

Для місцевих вагонів слід передбачити одну колію. Якщо кількість місцевих вагонів, що прибувають на станцію протягом доби, перевищує 30, то рекомендується виділяти дві колії [1].

Крім того, слід передбачити колії для несправних і бездокументних вагонів, вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (ВМ), для перестановки вагонів під час очищення колій від снігу тощо.

У прикладі, що розглядається, на станцію А за добу відправляється три дільничних поїзда (табл. 2.2). Кількість вагонів у складі поїзда розрахована у п. 1.3 і дорівнює 63 вагони. Отже, добовий вагонопотік на дане призначення складає вагонів. Таким чином, для накопичення вагонів і формування дільничних поїздів на А потрібно мати одну колію. Розрахунок кількості колій у сортувальному парку доцільно виконувати у табличному вигляді (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Кількість колій у сортувальному парку

Призначення	Добовий вагонопотік	Кількість колій
Для дільничних поїздів на А	189	1
Для дільничних поїздів на Б	126	1
Для дільничних поїздів на М	189	1
Для дільничних поїздів на Н	126	1
Для збірних поїздів на ділянку О–А	126	1
Для збірних поїздів на ділянку О–Б	126	1
Для збірних поїздів на ділянку О–М	63	1
Для збірних поїздів на ділянку О–Н	63	1
Для місцевих вагонів		1
Для несправних і бездокументних вагонів		1
Для вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (ВМ)		1
Для перестановки вагонів під час очищення колій від снігу		1
Всього		12

Таким чином, у сортувальному парку необхідно мати 12 колій.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах Союза ССР: ВСН 56-78. – М.: Транспорт, 1978.

2. Железнодорожные станции и узлы: Учеб. для вузов ж.-д. трансп./ В. М. Акулиничев, Н. В. Правдин, В. Я. Болотный, И. Е. Савченко; Под ред. В. М. Акулиничева. – М.: Транспорт, 1992.

3. Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты) / Н. В. Правдин, Т. С. Банек, В. Я. Негрей и др.; Под ред. Н. В. Правдина. – М.: Транспорт, 1984.

4. Типовий технологічний процес роботи дільничної станції. – К.: Транспорт України, 1998.

5. Руководство по техническому нормированию маневровой работы. – М.: Транспорт, 1978.

6. Сотников И. Б. Эксплуатация железных дорог: в примерах и задачах. – М.: Транспорт, 1990.

7. Акулиничев В. М. Математические методы в эксплуатации железных дорог: Учеб. пособие для вузов ж.-д. трансп. / В. М. Акулиничев, В. А. Кудрявцев, А. Н. Корешков. – М.: Транспорт, 1981.

8. Інструкція з розрахунку наявної пропускної спроможності залізниць України: Навч.-метод. посіб. / Розробники О. Ф. Вергун та ін. – К.: Транспорт України, 2002.

9. Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР: ВСН 207-89. – М.: Транспорт, 1992.

10. Проектирование железнодорожных станций и узлов: Справ. и метод. руководство / Под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой. – М.: Транспорт, 1980.