- •Трагічна модель класицистичної драми. Творчість ж.Расіна.
- •Класицистична інтерпретація античних міфологем в творчості ж.Расіна (“Андромаха”, або “Федра”).
- •Висока комедія Мольєра в контексті французького театру XVII ст.
- •Карнавальна інтерпретація комедії Мольєра «Дон Жуан або Кам’яний бенкет».
- •Барокові риси в комедіях Мольєра (аналіз однієї комедії на вибір).
- •Доба Просвітництва як культурний феномен (філософсько-естетичні засади, провідні категорії, періодизація).
- •Художні напрями та жанри доби Просвітництва. Загальна характеристика.
- •Сатира та утопія в літературі Просвітництва.
- •Тема «природної людини» в літературі Просвітництва (на прикладі твору на вибір студента).
- •Роман про Робінзона Крузо д. Дефо та його значення для розвитку просвітницької літератури. Поняття «робінзонади».
- •Відтворення філософських засад Дж. Локка в романі д.Дефо «Робінзон Крузо»
- •Роман-памфлет Свіфта «Мандри Гулівера». Композиція і проблематика.
- •Прийом очуднення та природа фантастичного в романі Свіфта “Мандри Гулівера”.
- •Філософія скептицизму д.Юма та її художнє відтворення в романі Свіфта «Мандри Гулівера».
- •Своєрідність сатири Свіфта (іронія, пародія, гротеск, матеріалізована метафора, гумор відносності, елементи публіцистичності тощо).
- •Парадигма «острову» в літературі Просвітництва: д.Дефо – Дж.Свіфт – Вольтер.
-
Художні напрями та жанри доби Просвітництва. Загальна характеристика.
Стиль рококо виник у Франції. Характерна особливість - пристрасть до пасторальних і східних травесті, фривольність, скептицизм та іронія. Філософська основа - гедонізм. Життя - галантні святкування, безтурботність, насолода природою, музикою, любовної грою. Смуток про те, що щастя такого роду недовговічне. Найпопулярніші жанри - пастораль, комедія масок, бурлескна поема. У перші десятиліття XVIII ст. провідною течією в літературі був просвітницький класицизм (драматургія і лірика Вольтера, драматургія Шиллера і Гете періоду Веймарського класицизму, Олександр Поп - поезія). Подібність у схилянні перед античністю, принципах класицистичної поетики XVII ст. і узагальненості, типізації. Головна проблема - те, як середовище і суспільне становище впливають на людину. Потім сформувався просвітницький реалізм. Продовжуючи традиції роману соціально-психологічного, авантюрно-пригодницького та ін. реалістична література зрілого Просвітництва досягає нових вершин у творчості Фільдінга, Дідро, Лессінга. В одних випадках для нього характерні форми умовно-філософського, універсального узагальнення, в ін. - тяжіння до форм реально-побутових, а іноді і до конкретно-історичного відображенню дійсності. Показуючи людину як породження певного середовища, письменники підкреслювали наявність у ньому певної «програмності». Сентименталізм - напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» Бувало й так, що в творчості одного й того самого письменника поєднувались і класицизм, і реалізм, і «сентименталізм». З'являються нові жанри: роман виховання, філософські повісті, сімейна драма, міщанська драма. Філософська повість - інтелектуальна гра розуму, вона поєднує в собі есе, памфлет, автор висуває ідеї або сміється з них. Ознаки: головними героями є не люди, а ідеї, логіка розвитку подій зумовлена не логікою подій, а логікою філософської полеміки. Представник : Вольтер «Простак». Епістолярний роман – різновидність роману, що являє собою цикл листів одного або декількох героїв. Завдяки листам відбувається еволюція персонажів. Елементи: орієнтація на співрозмовника, сповідальність, психологізм, наскрізна інтрига, діалогічність. Роман-подорож - роман, головна ідея якого сама подорож, присутній хронотоп великої дороги. «Дефо «Робінзон Крузо» Свіфт «Мандри Гулівера». Сентиментальний роман – роман , в якому описується життя людини і велика увага приділяється відтворенню світу почуттів простої людини з метою викликати співчуття до героїв. Л.Стерн «Сентиментальна подорож» Автобіографія - літературний жанр, головним героєм якого є сам автор. Т Джефферсон «Автобіографія». Міщанська драма – жанр драматургії, у творах якого відображений побут переважно міських жителів з характерними для нього глибокими моральними та соціальними конфліктами.