- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-г-1523 від 20.09.07)
- •Основи алгоритмізації
- •1.1. Поняття алгоритму
- •1.2. Класифікація внутрішніх структур алгоритмів
- •1. Ввести а,b.
- •3. Вивести значення s.
- •4. Кінець.
- •6. Закінчити роботу.
- •1. Ввести число n.
- •6. Перехід до п.3.
- •7. Друк к.
- •8. Кінець.
- •1.3. Складність алгоритмів
- •1.4. Складність задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Форма Бекуса – Наура
- •Завдання для самостійної роботи
- •Void main(){
- •3.2. Структура с-програми
- •3.3. Описувачі
- •3.4. Основні операції мови с
- •If(!inword)
- •Void main()
- •Int rozmir;
- •3.5. Оператори мови с
- •3.5.1. Прості оператори
- •3.5.2. Умовний оператор
- •3.5.3. Оператор циклу for
- •3.5.4. Оператори do-while, while
- •3.5.5. Оператор continue
- •3.5.6. Оператор-перемикач switch
- •3.5.7. Оператор break
- •3.5.8. Оператор goto
- •If(error(I,j,k)) goto exit;
- •3.5.9. Оператор return
- •3.6. Директиви препроцесору та вказівки компілятору
- •3.6.1. Директива препроцесору #define
- •1. Макровизначення:
- •3.6.3. Директива #include
- •3.6.4. Директиви умовної компіляції #if, #elif, #else, #endif
- •3.6.5. Директива #line
- •If(!cond)
- •3.7. Описувачі з модифікаторами
- •3.7.1. Моделі пам'яті
- •3.7.2. Модифікатори типу доступу в пам'яті
- •Int huge*near X;
- •3.7.3. Модифікатори const, volatile, cdecl, pascal, interrupt
- •Volatile int t;
- •Void interrupt timer()
- •Void wait(int interval)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Принципи типізації даних
- •4.1. Прості типи даних
- •4.2. Похідні типи
- •4.3. Еквівалентність типів
- •4.4. Успадкування атрибутів
- •4.5. Перераховні типи
- •4.6. Логічні типи
- •4.7. Символьні типи
- •4.8. Числові типи
- •4.9. Структурні типи даних
- •4.9.1. Масиви
- •4.9.2. Структури
- •Int year;
- •4.10. Деякі особливості типів даних c
- •4.10.1. Базові типи даних
- •4.10.2. Перетворення типів
- •Int atoi(char s[]) /*char* s*/
- •4.10.3. Засіб typedef
- •Int curs;
- •4.10.4. Покажчики та масиви
- •Void * p;
- •Int array[12];
- •Void f(int a[])
- •Int f(char * s)
- •Наведемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int shift; /*відступ*/
- •Int count[n]; /*кількість монет даного типу (коефіцієнти ai)*/
- •Int coin;
- •Int sum; /*монета, яку міняємо*/
- •Int maxcoin; /*індекс по масиву cost[] монети максимальної вартості, допустимої при даному розміні.*/
- •If(count[I])
- •If(maxcoin)
- •Int* ctranspon (int *a,int n,int m)
- •Void dobutok(int* a, int* b, int** c, int n, int m)
- •Int n,m,I,size;
- •Int main()
- •4.10.5. Структури та об'єднання
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int hashfunc(key); int eqkey(key, key);
- •Void freeval(val); void setval(val, val);
- •Void freekey(key); void setkey(key, key);
- •Int hashfunc(key key){
- •Val val; /*значення*/
- •Void set(key key, val val){
- •Void printcell(struct cell *ptr){
- •Void main(void)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зображення чисел у комп'ютері
- •Int main(void)
- •5.1. Системи числення
- •5.2. Правила переведення чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.3. Правило визначення точності зображення
- •5.4. Двійкова арифметика
- •5.4.1. Додавання двійкових чисел
- •5.4.2. Зображення від'ємних чисел
- •XXXXXXXX 00000001 00000000.
- •5.4.3. Віднімання двійкових чисел
- •5.4.4. Множення двійкових чисел
- •5.4.5. Ділення двійкових чисел
- •5.5. Ознака переповнення розрядної сітки при арифметичних операціях
- •5.6. Зображення цілих чисел
- •5.7. Зображення дійсних чисел
- •5.8. Керування машинним зображенням чисел та особливості виконання арифметичних операцій
- •Завдання для самостійної роботи
- •Реалізація концепції структурного програмування
- •6.1. Оголошення та визначення функцій
- •Int d;} people;
- •6.2. Формальні та фактичні параметри
- •Void swap(int a,int b)
- •Void swap(int a,int*b)
- •6.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- •Void sum(char *msg,...)
- •6.5. Параметри функції main
- •6.6. Лiтернi покажчики та функцiї
- •Void strcpy(char*s,char*t)
- •Void f(void)
- •6.8. Класи пам'яті
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •I, power(2,I),power(-3,I));
- •Void main() { choturukyt b; tochka *a; float s; long n,in; srand(time(null));
- •6.9. Введення–виведення с. Файли та потоки
- •6.9.1. Функції введення–виведення верхнього рівня
- •6.9.2. Функції введення–виведення консольного термінала та порту
- •Int main(void)
- •6.9.3. Функції введення–виведення нижнього рівня
- •Int main(void)
- •Int handle;
- •Розглянемо приклади розв'язання задач.
- •Void main(void)
- •Void main(argc,argv)
- •If(c& masks[I])
- •If (цей рядок довший за найдовший з попередніх)
- •Int max; /*максимальна довжина*/
- •Int len; /*довжиною цього рядка*/
- •Int nwords; /*кількість слів у рядку*/
- •If(!*s) /*рядок закінчився*/
- •Int ctr; /*кількість входжень слова*/
- •If(!strcmp(word,w[I].Wrd)){
- •If(alert){
- •Void main() { float X,y,z,t,s; int I,j,flag,n,k; m1: clrscr();
- •InitBase (void){
- •Int key, /*новий ключ*/
- •InitBase();
- •Завдання для самостійної роботи
- •7.1. Елементи концепції обєктно-орієнтованого програмування
- •Int year;
- •Int year;
- •7.3. Опис протоколу класу
- •7.4.1. Коментарі
- •7.4.2. Прототипи функцій
- •Void f();
- •7.4.5. Перевантаження функцій
- •Int Name (int first)
- •Int Name (unsigned first)
- •Int Name (int first,char*second)
- •7.4.6. Значення формальних параметрів за умовчанням
- •7.4.7. Посилання й покажчики
- •Void increment(int& X)
- •Int anotherint;
- •7.4.10. Покажчик на void
- •Void*void_ptr;
- •Void swap(void*&item1,void*&item2)
- •7.4.11. Зв'язування зі збереженням типів
- •7.4.12. Про структури та об'єднання
- •7.5. Функції-члени класу
- •X *this;
- •Int year;
- •7.6. Конструктори та деструктори
- •7.6.1. Поняття про конструктори
- •Int*data;
- •Int size;
- •7.6.3. Конструктор копіювання
- •Int data[large];
- •Inline Large1 Large1::fast(const Large1 & b)
- •7.7. Глобальні та локальні об'єкти
- •Void main(void)
- •7.8. Статична пам'ять і класи
- •Int statpol::I;
- •Vоid draw()
- •Int large;
- •Int bigwant;
- •Void f() {
- •Void g(int a)
- •7.9. Успадкування
- •7.9.1. Синтаксична реалізація успадкування
- •7.9.2. Правила доступу до полів даних
- •Void f(void)
- •Void g(void){}//...}
- •7.9.3. Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.9.4. Використання заміщуючих функцій-членів
- •Void Display (void); //замiщувальна функцiя
- •Void Region::Display(void)
- •Void Display(void);};
- •Void Population::Display(void)
- •7.9.5. Похідні класи й покажчики
- •7.9.6. Ієрархія типів
- •XyValue(int_x,int_y):X(_x),y(_y)
- •XyData(int_x,int_y)
- •7.9.7. Множинне успадкування
- •Void SetLoc(int_x,int_y);};
- •Int data;
- •7.10. Віртуальні функції та класи
- •7.10.1. Віртуальні функції
- •Int value;
- •Virtual int GetValue();
- •Int Value::GetValue(){return value;}
- •7.10.2. Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи
- •Virtual void f1(void);
- •Virtual void f2(void);//...}
- •Int index;
- •7.10.3. Віртуальні деструктори
- •7.10.4. Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •7.10.5. Дещо про механізм віртуальних функцій
- •Virtual int method1(float r);
- •Int data;
- •Void func(void){//тіло}};
- •Virtual public CocaCola {
- •Int size;
- •Void ShowValue(void)
- •Void ShowValues(void);};
- •Void Two::ShowValues(void)
- •7.11.2. Дружні функції
- •Void Show(One &c1,Two &c2)
- •Void Show(One &c1);
- •Void Two::Show(One &c1)
- •7.12. Перевантаження операцій
- •7.12.1. Загальний підхід
- •Void main()
- •7.12.2. Перетворення типів
- •X::operator т();
- •7.12.3. Перевантаження операції індексування масиву
- •Int znach;
- •7.12.4. Перевантаження операції виклику функції
- •Int operator()(void);
- •Int FuncClass::operator()(void)
- •Vidnosh*vec;
- •7.12.5. Перевантаження операції доступу до члена класу
- •7.12.6. Перевантаження операцій інкремента й декремента
- •Int index;
- •Void*operator new(size_t)
- •Void*operator new(size_t);
- •8.1. Функціональні шаблони
- •8.1.1. Визначення й використання шаблонів функцій
- •Void func(t t)
- •Int main(void)
- •8.1.2. Перевантаження шаблонів функції
- •Int main(void)
- •8.1.3. Cпецiалiзованi функцiї шаблона
- •Int main(void){
- •8.2. Шаблони класів
- •8.2.1. Визначення шаблонів класу
- •Void push(t t);
- •Int numitems;
- •8.2.2. Константи й типи як параметри шаблона
- •8.2.3. Використання шаблонних класів
- •Int main(void)
- •8.2.4. Спеціалізація шаблонів класу
- •Void add(t item);
- •Int main(void)
- •IArray.Add(i1);
- •Int main(void)
- •IList.Add(i1);
- •Завдання для самостійної роботи
- •Автоматна технологія програмування
- •If(!stop)printf("не входити");
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список літератури
- •Передмова 3
7.6.3. Конструктор копіювання
Конструктор копіювання є конструктором особливого типу: він приймає як параметр константне посилання на об'єкт класу (const тип_класу &) чи просте посилання на об'єкт (тип_класу &). Наприклад:
class Card
{int x,y;
public:
Card(const Card & src);};
Card::Card(const Card & src)
{x=src.x;
y=src.y;}
Розглянемо застосовність конструкторів копіювання. Напишемо програму:
#define LARGE 30000
struct Large
{int data[LARGE];
Large (void)
{for(int i=0;i<LARGE;i++)
data[i]=i;}
~Large(void){}
Large slow(Large b)
{Large ans;
{for(int i=0;i<LARGE;i++)
ans.data[i]=b.data[i];
return ans;}};
main()
{Large a,b;
{for(int i=0;i<100;i++)
a.slow(b);};
Час її роботи порівняно тривалий. Як збільшити швидкодію? Це можна зробити з використанням конструктора копіювання:
class Large1
{private:
Large1(const Large1 & b);
public:
Int data[large];
Large1(void)
{for(int i=0;i<LARGE;i++)
data[i]=i;}
~LARGE1(void){}
Large1 fast(const Large1 &);
};
Large1::Large1(const Large1 & b);
{for(int i=0;i<LARGE;i++)
data[i]=b.data[i];}
Inline Large1 Large1::fast(const Large1 & b)
{return Large1(b);}
main()
{Large1 a,b;
for(int i=0;i<100;i++)
a.fast(b);};
Ця версія програми, що використовує конструктор копіювання, працює значно швидше, адже за рахунок конструктора копіювання не створюються локальні копії структур. Конструктор у закритій частині опису класу використовується для прискорення оператора return у fast. Це можна пояснити тим, що дані, розміщені в закритому розділі класу, у даному випадку містяться в одному сегменті, і доступ до них здійснюється з використанням near-адресації, тобто одного лише зміщення.
7.7. Глобальні та локальні об'єкти
Підсумуємо інформацію про локальні та глобальні об'єкти, яка тією чи іншою мірою вже зустрічалась вище.
Глобальні об'єкти. Конструктори глобальних об'єктів викликаються до початку виконання функції main() у порядку їх наступності. Це забезпечує ініціалізацію всіх глобальних об'єктів класу до формального початку виконання програми – виклику функції main(). Деструктори глобальних об'єктів класу викликаються як частини коду завершення програми, після відпрацювання всіх функцій завершення, заданих викликом функції atexit(). Деструктори не викликаються, якщо програма завершується за допомогою функції abort().
Локальні об'єкти. Автоматичні об'єкти класу, оголошені локальними у функції, створюються разом з викликом функції та знищуються разом із завершенням її роботи. Автоматичні об'єкти зберігаються в стеку, як і звичайні автоматичні змінні. При завершенні роботи функції викликаються деструктори локальних об'єктів. Якщо програма завершується за допомогою виклику функції exit(), то деструктори глобальних об'єктів викликаються як завжди, а локальних – не викликаються. Наприклад:
class empty{
public:
char*obj_name;
empty(char*name)
{cout<<"створений об’єкт з ім’ям"<<name<<"класу empty\n";
obj_name=name;}
~empty()
{cout<<"об’єкт з ім’ям"<<obj_name<<"знищений\n";}
} one("one");
Void main(void)
{empty second("second");}
Результати роботи програми:
створений об’єкт з ім’ям one класу empty
створений об’єкт з ім’ям second класу empty
об’єкт з ім’ям second знищений
об’єкт з ім’ям one знищений
Покажчики на об'єкти. Покажчики можуть посилатися на динамічні об'єкти, пам'ять для яких виділяється за допомогою операції new:
Timer*ptoday;
ptoday=new Timer;
У купі виділяється область для об'єкта типу Timer. Адреса першого байта цієї області присвоюється ptoday. Крім того, С++ викликає конструктор за умовчанням, який ініціалізує об'єкт. Якщо необхідно виділити пам'ять і викликати інший конструктор, то можна вказати відповідні параметри:
ptoday=new Timer(9,14,1917,10,45).
Об'єкти-посилання. Об'єкти можуть оголошуватись як посилання. Наприклад, оголошено глобальний об'єкт
Timer today;
Можемо визначити посилання:
Timer & rtoday=today;
Rtoday – це посилання. Оскільки посилання здійснюється на вже існуючі об'єкти, то при вході в область дії посилання конструктор класу не викликається і, відповідно, не викликається деструктор при виході з області дії.
Об'єкти – результати функцій. Об'єкти, посилання й покажчики на них можуть виступати як аргументи функцій. Функція може повертати об'єкт безпосередньо:
Timer newtime(void)
{Timer t;
return t;}
Тоді функція може викликатися так:
Timer anothertime=newtime();
При цьому результат, який повертається функцією newtime(), копіюється в anothertime. Однак у нашому випадку це не логічно, адже аналогічні дії виконуються при оголошенні: Timer anothertime;
Часто використовують посилання на об'єкт чи покажчик на об'єкт як результат функції:
Timer*newtime(void)
{Timer*p=new Timer;
return p;}
Тоді можна використати newtime() для отримання нового обє'кта та присвоїти його адресу покажчику на Timer:
Timer*tp=newtime();
Функції-посилання можна використовувати для посилання на існуючі об'єкти:
Timer today; – глобальний об'єкт.
Timer &newtimer(void)
{return today;}
Можна оголосити посилання на today:
Timer & tr=newtimer();
Масиви об'єктів. Масив об'єктів синтаксично задається як звичайний масив:
Timer tentimes[10];
При цьому клас, екземпляри якого утворюють масив, повинен обов'язково мати конструктор за умовчанням. Розглянемо приклад роботи з масивами об'єктів:
main(void)
{ Timer tentimes[10];
for(int i=0;i<10;i++) tentimes[i].display();
return 0;}
Очевидно, що тут буде надруковано 10 однакових значень.
Можна ініціалізувати масив так:
main(void)
{Timer tarray[3]={Timer(),Timer(8),Timer(8,1)};
for(int i=0;i<3;i++)tarray[i].display();
return 0;}
Масиви об'єктів можуть розміщуватись у купі та адресуватись за допомогою покажчиків:
main()
{Timer*tarrayp;
tarrayp=new Timer[6];
for(int i=0;i<6;i++)
tarrayp[i].display();
delete[ ]tarrayp;
return 0;}
У цьому прикладі шість разів викликається конструктор за умовчанням при виділенні пам'яті оператором new та шість разів – деструктор при звертанні до delete, яка вжита в специфічній формі – із квадратними дужками (C++ ігнорує будь-які значення всередині дужок).