- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-г-1523 від 20.09.07)
- •Основи алгоритмізації
- •1.1. Поняття алгоритму
- •1.2. Класифікація внутрішніх структур алгоритмів
- •1. Ввести а,b.
- •3. Вивести значення s.
- •4. Кінець.
- •6. Закінчити роботу.
- •1. Ввести число n.
- •6. Перехід до п.3.
- •7. Друк к.
- •8. Кінець.
- •1.3. Складність алгоритмів
- •1.4. Складність задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Форма Бекуса – Наура
- •Завдання для самостійної роботи
- •Void main(){
- •3.2. Структура с-програми
- •3.3. Описувачі
- •3.4. Основні операції мови с
- •If(!inword)
- •Void main()
- •Int rozmir;
- •3.5. Оператори мови с
- •3.5.1. Прості оператори
- •3.5.2. Умовний оператор
- •3.5.3. Оператор циклу for
- •3.5.4. Оператори do-while, while
- •3.5.5. Оператор continue
- •3.5.6. Оператор-перемикач switch
- •3.5.7. Оператор break
- •3.5.8. Оператор goto
- •If(error(I,j,k)) goto exit;
- •3.5.9. Оператор return
- •3.6. Директиви препроцесору та вказівки компілятору
- •3.6.1. Директива препроцесору #define
- •1. Макровизначення:
- •3.6.3. Директива #include
- •3.6.4. Директиви умовної компіляції #if, #elif, #else, #endif
- •3.6.5. Директива #line
- •If(!cond)
- •3.7. Описувачі з модифікаторами
- •3.7.1. Моделі пам'яті
- •3.7.2. Модифікатори типу доступу в пам'яті
- •Int huge*near X;
- •3.7.3. Модифікатори const, volatile, cdecl, pascal, interrupt
- •Volatile int t;
- •Void interrupt timer()
- •Void wait(int interval)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Принципи типізації даних
- •4.1. Прості типи даних
- •4.2. Похідні типи
- •4.3. Еквівалентність типів
- •4.4. Успадкування атрибутів
- •4.5. Перераховні типи
- •4.6. Логічні типи
- •4.7. Символьні типи
- •4.8. Числові типи
- •4.9. Структурні типи даних
- •4.9.1. Масиви
- •4.9.2. Структури
- •Int year;
- •4.10. Деякі особливості типів даних c
- •4.10.1. Базові типи даних
- •4.10.2. Перетворення типів
- •Int atoi(char s[]) /*char* s*/
- •4.10.3. Засіб typedef
- •Int curs;
- •4.10.4. Покажчики та масиви
- •Void * p;
- •Int array[12];
- •Void f(int a[])
- •Int f(char * s)
- •Наведемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int shift; /*відступ*/
- •Int count[n]; /*кількість монет даного типу (коефіцієнти ai)*/
- •Int coin;
- •Int sum; /*монета, яку міняємо*/
- •Int maxcoin; /*індекс по масиву cost[] монети максимальної вартості, допустимої при даному розміні.*/
- •If(count[I])
- •If(maxcoin)
- •Int* ctranspon (int *a,int n,int m)
- •Void dobutok(int* a, int* b, int** c, int n, int m)
- •Int n,m,I,size;
- •Int main()
- •4.10.5. Структури та об'єднання
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int hashfunc(key); int eqkey(key, key);
- •Void freeval(val); void setval(val, val);
- •Void freekey(key); void setkey(key, key);
- •Int hashfunc(key key){
- •Val val; /*значення*/
- •Void set(key key, val val){
- •Void printcell(struct cell *ptr){
- •Void main(void)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зображення чисел у комп'ютері
- •Int main(void)
- •5.1. Системи числення
- •5.2. Правила переведення чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.3. Правило визначення точності зображення
- •5.4. Двійкова арифметика
- •5.4.1. Додавання двійкових чисел
- •5.4.2. Зображення від'ємних чисел
- •XXXXXXXX 00000001 00000000.
- •5.4.3. Віднімання двійкових чисел
- •5.4.4. Множення двійкових чисел
- •5.4.5. Ділення двійкових чисел
- •5.5. Ознака переповнення розрядної сітки при арифметичних операціях
- •5.6. Зображення цілих чисел
- •5.7. Зображення дійсних чисел
- •5.8. Керування машинним зображенням чисел та особливості виконання арифметичних операцій
- •Завдання для самостійної роботи
- •Реалізація концепції структурного програмування
- •6.1. Оголошення та визначення функцій
- •Int d;} people;
- •6.2. Формальні та фактичні параметри
- •Void swap(int a,int b)
- •Void swap(int a,int*b)
- •6.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- •Void sum(char *msg,...)
- •6.5. Параметри функції main
- •6.6. Лiтернi покажчики та функцiї
- •Void strcpy(char*s,char*t)
- •Void f(void)
- •6.8. Класи пам'яті
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •I, power(2,I),power(-3,I));
- •Void main() { choturukyt b; tochka *a; float s; long n,in; srand(time(null));
- •6.9. Введення–виведення с. Файли та потоки
- •6.9.1. Функції введення–виведення верхнього рівня
- •6.9.2. Функції введення–виведення консольного термінала та порту
- •Int main(void)
- •6.9.3. Функції введення–виведення нижнього рівня
- •Int main(void)
- •Int handle;
- •Розглянемо приклади розв'язання задач.
- •Void main(void)
- •Void main(argc,argv)
- •If(c& masks[I])
- •If (цей рядок довший за найдовший з попередніх)
- •Int max; /*максимальна довжина*/
- •Int len; /*довжиною цього рядка*/
- •Int nwords; /*кількість слів у рядку*/
- •If(!*s) /*рядок закінчився*/
- •Int ctr; /*кількість входжень слова*/
- •If(!strcmp(word,w[I].Wrd)){
- •If(alert){
- •Void main() { float X,y,z,t,s; int I,j,flag,n,k; m1: clrscr();
- •InitBase (void){
- •Int key, /*новий ключ*/
- •InitBase();
- •Завдання для самостійної роботи
- •7.1. Елементи концепції обєктно-орієнтованого програмування
- •Int year;
- •Int year;
- •7.3. Опис протоколу класу
- •7.4.1. Коментарі
- •7.4.2. Прототипи функцій
- •Void f();
- •7.4.5. Перевантаження функцій
- •Int Name (int first)
- •Int Name (unsigned first)
- •Int Name (int first,char*second)
- •7.4.6. Значення формальних параметрів за умовчанням
- •7.4.7. Посилання й покажчики
- •Void increment(int& X)
- •Int anotherint;
- •7.4.10. Покажчик на void
- •Void*void_ptr;
- •Void swap(void*&item1,void*&item2)
- •7.4.11. Зв'язування зі збереженням типів
- •7.4.12. Про структури та об'єднання
- •7.5. Функції-члени класу
- •X *this;
- •Int year;
- •7.6. Конструктори та деструктори
- •7.6.1. Поняття про конструктори
- •Int*data;
- •Int size;
- •7.6.3. Конструктор копіювання
- •Int data[large];
- •Inline Large1 Large1::fast(const Large1 & b)
- •7.7. Глобальні та локальні об'єкти
- •Void main(void)
- •7.8. Статична пам'ять і класи
- •Int statpol::I;
- •Vоid draw()
- •Int large;
- •Int bigwant;
- •Void f() {
- •Void g(int a)
- •7.9. Успадкування
- •7.9.1. Синтаксична реалізація успадкування
- •7.9.2. Правила доступу до полів даних
- •Void f(void)
- •Void g(void){}//...}
- •7.9.3. Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.9.4. Використання заміщуючих функцій-членів
- •Void Display (void); //замiщувальна функцiя
- •Void Region::Display(void)
- •Void Display(void);};
- •Void Population::Display(void)
- •7.9.5. Похідні класи й покажчики
- •7.9.6. Ієрархія типів
- •XyValue(int_x,int_y):X(_x),y(_y)
- •XyData(int_x,int_y)
- •7.9.7. Множинне успадкування
- •Void SetLoc(int_x,int_y);};
- •Int data;
- •7.10. Віртуальні функції та класи
- •7.10.1. Віртуальні функції
- •Int value;
- •Virtual int GetValue();
- •Int Value::GetValue(){return value;}
- •7.10.2. Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи
- •Virtual void f1(void);
- •Virtual void f2(void);//...}
- •Int index;
- •7.10.3. Віртуальні деструктори
- •7.10.4. Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •7.10.5. Дещо про механізм віртуальних функцій
- •Virtual int method1(float r);
- •Int data;
- •Void func(void){//тіло}};
- •Virtual public CocaCola {
- •Int size;
- •Void ShowValue(void)
- •Void ShowValues(void);};
- •Void Two::ShowValues(void)
- •7.11.2. Дружні функції
- •Void Show(One &c1,Two &c2)
- •Void Show(One &c1);
- •Void Two::Show(One &c1)
- •7.12. Перевантаження операцій
- •7.12.1. Загальний підхід
- •Void main()
- •7.12.2. Перетворення типів
- •X::operator т();
- •7.12.3. Перевантаження операції індексування масиву
- •Int znach;
- •7.12.4. Перевантаження операції виклику функції
- •Int operator()(void);
- •Int FuncClass::operator()(void)
- •Vidnosh*vec;
- •7.12.5. Перевантаження операції доступу до члена класу
- •7.12.6. Перевантаження операцій інкремента й декремента
- •Int index;
- •Void*operator new(size_t)
- •Void*operator new(size_t);
- •8.1. Функціональні шаблони
- •8.1.1. Визначення й використання шаблонів функцій
- •Void func(t t)
- •Int main(void)
- •8.1.2. Перевантаження шаблонів функції
- •Int main(void)
- •8.1.3. Cпецiалiзованi функцiї шаблона
- •Int main(void){
- •8.2. Шаблони класів
- •8.2.1. Визначення шаблонів класу
- •Void push(t t);
- •Int numitems;
- •8.2.2. Константи й типи як параметри шаблона
- •8.2.3. Використання шаблонних класів
- •Int main(void)
- •8.2.4. Спеціалізація шаблонів класу
- •Void add(t item);
- •Int main(void)
- •IArray.Add(i1);
- •Int main(void)
- •IList.Add(i1);
- •Завдання для самостійної роботи
- •Автоматна технологія програмування
- •If(!stop)printf("не входити");
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список літератури
- •Передмова 3
5.4. Двійкова арифметика
До арифметичних належать операції додавання, віднімання, множення й ділення. Як вони виконуються з двійковими числами?
Наведемо двійкові операції і розглянемо детально їхнє виконання (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Двійкове додавання |
Двійкове віднімання |
Двійкове множення |
0 + 0 = 0 0 + 1 1 1 + 0 = 1 1 + 1 0 та одиниця перенесення в старший розряд |
0 – 0 = 0 1 – 0 = 1 1 – 1 = 0 10 – 1 = 1 |
0 * 0 = 0 0 * 1 = 0 1 * 0 = 0 1 * 1 = 0 |
5.4.1. Додавання двійкових чисел
Операція додавання виконується порозрядно зліва направо, як і при додаванні десяткових чисел. При розрядному переповненні додаємо один старший розряд.
Розглянемо приклади.
1. Обчислити 10011 10001.
Маємо
|
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
Розглянемо виконання операції додавання порозрядно. Нумеруємо розряди зліва направо.
Перший розряд: 1 1 2. Одержали число, більше ніж 1, тому записуємо 0, а 1 переносимо у старший розряд.
Другий розряд: 1 0 1 (перенесення) 2. Записуємо 0, а 1 переносимо у старший розряд.
Третій розряд: 0 0 1 (перенесення) 1. Записуємо 1.
Четвертий розряд: 0 0 0. Записуємо 0.
П'ятий розряд: 1 1 2. Записуємо 0 у п'ятий розряд і 1 – у шостий.
Таким чином, одержали число 100100. Разом
10011 10001 100100.
2. Обчислити 1010.01 1011.10
1010.01 (10.25)
1011.10 (11.05)
10101.11 (21.75)
Маємо
|
1 |
0 |
1 |
0 |
. |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
. |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
. |
1 |
1 |
5.4.2. Зображення від'ємних чисел
Для спрощення виконання арифметичних операцій застосовують спеціальні коди для зображення чисел. Операція віднімання (алгебраїчного додавання) зводиться до арифметичного додавання кодів. Для зображення цілих чисел зі знаком у комп'ютері застосовують прямий, зворотний і додатковий коди.
Загальна ідея побудови кодів така. Код трактується як число без знака, а діапазон чисел, що зображуються кодами без знака, розбивається на два піддіапазони. Перший з них зображує додатні числа, а другий – від'ємні. Коди формуються так, щоб значення старшого розряду вказувало на знак числа, що зображується.
Прямий код. Прямий код двійкового числа А, що зображується в n-розрядній сітці, визначається як А, якщо якщодеа – величина, що дорівнює вазі старшого розряду сітки: для дробів а для цілихДіапазон чисел, що зображуються прямим кодом, становить
Ознакою зображення додатних чисел є наявність нуля в старшому розряді. Наявність у ньому 1 говорить про те, що число від'ємне. Таким чином, прямий код двійкового числа збігається за зображенням із записом самого числа, але в розряді знака стоїть 0 чи 1 відповідно для додатних чи від'ємних чисел. Наприклад, для чотирирозрядної сітки маємо
0101 (5)
1101 (–5)
Додавання у прямому коді чисел, що мають однакові знаки, здійснюється досить просто. Числа додаються, і сумі присвоюється знак доданків. Однак для операції додавання чисел з різними знаками прямий код незручний. У цьому випадку доводиться визначати більше за модулем число, здійснювати віднімання, а потім різниці присвоювати знак більшого за модулем числа.
Операція віднімання зводиться до операції арифметичного додавання за допомогою оберненого й додаткового кодів.
Обернений код. Обернений код двійкового числа А, що зображується в n-розрядній сітці, визначається як I A, якщо I , якщо деb – величина найбільшого числа без знака, що розміщується в n-розрядній сітці: для дробових чисел а для цілих. Діапазон чисел, що зображуються зворотним кодом, такий самий, як і для чисел прямого коду:. За означенням, зворотний код від'ємного числа є доповненням модуля вихідного числа до найбільшого числа без знака, що міститься в розрядній сітці. У зв'язку з цим одержання зворотного коду двійкового від'ємного числа зводиться до одержання інверсії n-розрядного коду абсолютної величини цього числа. Оскільки модуль чисел, що зображуються в n-розрядній сітці, , то в старшому (знаковому) розряді зворотного коду в додатних чисел буде 0, а у від'ємних – 1. У цифрових розрядах зворотного двійкового коду зображується або модуль числа (для додатних чисел), або його інверсія (для від'ємних).
Розглянемо операцію алгебраїчного додавання:
Перенесення в знаковому розряді при використанні зворотного коду має додаватися у молодший розряд суми. Таке перенесення називається круговим, або циклічним.
При виконанні розрахунків на машині може виникнути як додатний, так і від'ємний нуль. Додатний нуль має вигляд:
(0) 00000...00 – для прямого зображення;
(0) 00000...00 – для зворотного зображення.
Від'ємний нуль має вигляд:
(–0) 100000...00 – для прямого зображення;
(–0) 111111...11 – для зворотного зображення.
Щоб уникнути виникнення двох нулів, застосовують додатковий код.
Додатковий код. Перейдемо тепер до питання зображення від'ємних чисел. Для визначеності розглянемо зображення чисел, у якому будь-яке число займає рівно вісім бітів. Із запису у двійковій системі числення рівності (–1) 1 0 легко знайти, який вигляд повинне мати невідоме нам поки що двійкове зображення xxxxxxxx числа –1: