- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-г-1523 від 20.09.07)
- •Основи алгоритмізації
- •1.1. Поняття алгоритму
- •1.2. Класифікація внутрішніх структур алгоритмів
- •1. Ввести а,b.
- •3. Вивести значення s.
- •4. Кінець.
- •6. Закінчити роботу.
- •1. Ввести число n.
- •6. Перехід до п.3.
- •7. Друк к.
- •8. Кінець.
- •1.3. Складність алгоритмів
- •1.4. Складність задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Форма Бекуса – Наура
- •Завдання для самостійної роботи
- •Void main(){
- •3.2. Структура с-програми
- •3.3. Описувачі
- •3.4. Основні операції мови с
- •If(!inword)
- •Void main()
- •Int rozmir;
- •3.5. Оператори мови с
- •3.5.1. Прості оператори
- •3.5.2. Умовний оператор
- •3.5.3. Оператор циклу for
- •3.5.4. Оператори do-while, while
- •3.5.5. Оператор continue
- •3.5.6. Оператор-перемикач switch
- •3.5.7. Оператор break
- •3.5.8. Оператор goto
- •If(error(I,j,k)) goto exit;
- •3.5.9. Оператор return
- •3.6. Директиви препроцесору та вказівки компілятору
- •3.6.1. Директива препроцесору #define
- •1. Макровизначення:
- •3.6.3. Директива #include
- •3.6.4. Директиви умовної компіляції #if, #elif, #else, #endif
- •3.6.5. Директива #line
- •If(!cond)
- •3.7. Описувачі з модифікаторами
- •3.7.1. Моделі пам'яті
- •3.7.2. Модифікатори типу доступу в пам'яті
- •Int huge*near X;
- •3.7.3. Модифікатори const, volatile, cdecl, pascal, interrupt
- •Volatile int t;
- •Void interrupt timer()
- •Void wait(int interval)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Принципи типізації даних
- •4.1. Прості типи даних
- •4.2. Похідні типи
- •4.3. Еквівалентність типів
- •4.4. Успадкування атрибутів
- •4.5. Перераховні типи
- •4.6. Логічні типи
- •4.7. Символьні типи
- •4.8. Числові типи
- •4.9. Структурні типи даних
- •4.9.1. Масиви
- •4.9.2. Структури
- •Int year;
- •4.10. Деякі особливості типів даних c
- •4.10.1. Базові типи даних
- •4.10.2. Перетворення типів
- •Int atoi(char s[]) /*char* s*/
- •4.10.3. Засіб typedef
- •Int curs;
- •4.10.4. Покажчики та масиви
- •Void * p;
- •Int array[12];
- •Void f(int a[])
- •Int f(char * s)
- •Наведемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int shift; /*відступ*/
- •Int count[n]; /*кількість монет даного типу (коефіцієнти ai)*/
- •Int coin;
- •Int sum; /*монета, яку міняємо*/
- •Int maxcoin; /*індекс по масиву cost[] монети максимальної вартості, допустимої при даному розміні.*/
- •If(count[I])
- •If(maxcoin)
- •Int* ctranspon (int *a,int n,int m)
- •Void dobutok(int* a, int* b, int** c, int n, int m)
- •Int n,m,I,size;
- •Int main()
- •4.10.5. Структури та об'єднання
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int hashfunc(key); int eqkey(key, key);
- •Void freeval(val); void setval(val, val);
- •Void freekey(key); void setkey(key, key);
- •Int hashfunc(key key){
- •Val val; /*значення*/
- •Void set(key key, val val){
- •Void printcell(struct cell *ptr){
- •Void main(void)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зображення чисел у комп'ютері
- •Int main(void)
- •5.1. Системи числення
- •5.2. Правила переведення чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.3. Правило визначення точності зображення
- •5.4. Двійкова арифметика
- •5.4.1. Додавання двійкових чисел
- •5.4.2. Зображення від'ємних чисел
- •XXXXXXXX 00000001 00000000.
- •5.4.3. Віднімання двійкових чисел
- •5.4.4. Множення двійкових чисел
- •5.4.5. Ділення двійкових чисел
- •5.5. Ознака переповнення розрядної сітки при арифметичних операціях
- •5.6. Зображення цілих чисел
- •5.7. Зображення дійсних чисел
- •5.8. Керування машинним зображенням чисел та особливості виконання арифметичних операцій
- •Завдання для самостійної роботи
- •Реалізація концепції структурного програмування
- •6.1. Оголошення та визначення функцій
- •Int d;} people;
- •6.2. Формальні та фактичні параметри
- •Void swap(int a,int b)
- •Void swap(int a,int*b)
- •6.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- •Void sum(char *msg,...)
- •6.5. Параметри функції main
- •6.6. Лiтернi покажчики та функцiї
- •Void strcpy(char*s,char*t)
- •Void f(void)
- •6.8. Класи пам'яті
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •I, power(2,I),power(-3,I));
- •Void main() { choturukyt b; tochka *a; float s; long n,in; srand(time(null));
- •6.9. Введення–виведення с. Файли та потоки
- •6.9.1. Функції введення–виведення верхнього рівня
- •6.9.2. Функції введення–виведення консольного термінала та порту
- •Int main(void)
- •6.9.3. Функції введення–виведення нижнього рівня
- •Int main(void)
- •Int handle;
- •Розглянемо приклади розв'язання задач.
- •Void main(void)
- •Void main(argc,argv)
- •If(c& masks[I])
- •If (цей рядок довший за найдовший з попередніх)
- •Int max; /*максимальна довжина*/
- •Int len; /*довжиною цього рядка*/
- •Int nwords; /*кількість слів у рядку*/
- •If(!*s) /*рядок закінчився*/
- •Int ctr; /*кількість входжень слова*/
- •If(!strcmp(word,w[I].Wrd)){
- •If(alert){
- •Void main() { float X,y,z,t,s; int I,j,flag,n,k; m1: clrscr();
- •InitBase (void){
- •Int key, /*новий ключ*/
- •InitBase();
- •Завдання для самостійної роботи
- •7.1. Елементи концепції обєктно-орієнтованого програмування
- •Int year;
- •Int year;
- •7.3. Опис протоколу класу
- •7.4.1. Коментарі
- •7.4.2. Прототипи функцій
- •Void f();
- •7.4.5. Перевантаження функцій
- •Int Name (int first)
- •Int Name (unsigned first)
- •Int Name (int first,char*second)
- •7.4.6. Значення формальних параметрів за умовчанням
- •7.4.7. Посилання й покажчики
- •Void increment(int& X)
- •Int anotherint;
- •7.4.10. Покажчик на void
- •Void*void_ptr;
- •Void swap(void*&item1,void*&item2)
- •7.4.11. Зв'язування зі збереженням типів
- •7.4.12. Про структури та об'єднання
- •7.5. Функції-члени класу
- •X *this;
- •Int year;
- •7.6. Конструктори та деструктори
- •7.6.1. Поняття про конструктори
- •Int*data;
- •Int size;
- •7.6.3. Конструктор копіювання
- •Int data[large];
- •Inline Large1 Large1::fast(const Large1 & b)
- •7.7. Глобальні та локальні об'єкти
- •Void main(void)
- •7.8. Статична пам'ять і класи
- •Int statpol::I;
- •Vоid draw()
- •Int large;
- •Int bigwant;
- •Void f() {
- •Void g(int a)
- •7.9. Успадкування
- •7.9.1. Синтаксична реалізація успадкування
- •7.9.2. Правила доступу до полів даних
- •Void f(void)
- •Void g(void){}//...}
- •7.9.3. Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.9.4. Використання заміщуючих функцій-членів
- •Void Display (void); //замiщувальна функцiя
- •Void Region::Display(void)
- •Void Display(void);};
- •Void Population::Display(void)
- •7.9.5. Похідні класи й покажчики
- •7.9.6. Ієрархія типів
- •XyValue(int_x,int_y):X(_x),y(_y)
- •XyData(int_x,int_y)
- •7.9.7. Множинне успадкування
- •Void SetLoc(int_x,int_y);};
- •Int data;
- •7.10. Віртуальні функції та класи
- •7.10.1. Віртуальні функції
- •Int value;
- •Virtual int GetValue();
- •Int Value::GetValue(){return value;}
- •7.10.2. Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи
- •Virtual void f1(void);
- •Virtual void f2(void);//...}
- •Int index;
- •7.10.3. Віртуальні деструктори
- •7.10.4. Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •7.10.5. Дещо про механізм віртуальних функцій
- •Virtual int method1(float r);
- •Int data;
- •Void func(void){//тіло}};
- •Virtual public CocaCola {
- •Int size;
- •Void ShowValue(void)
- •Void ShowValues(void);};
- •Void Two::ShowValues(void)
- •7.11.2. Дружні функції
- •Void Show(One &c1,Two &c2)
- •Void Show(One &c1);
- •Void Two::Show(One &c1)
- •7.12. Перевантаження операцій
- •7.12.1. Загальний підхід
- •Void main()
- •7.12.2. Перетворення типів
- •X::operator т();
- •7.12.3. Перевантаження операції індексування масиву
- •Int znach;
- •7.12.4. Перевантаження операції виклику функції
- •Int operator()(void);
- •Int FuncClass::operator()(void)
- •Vidnosh*vec;
- •7.12.5. Перевантаження операції доступу до члена класу
- •7.12.6. Перевантаження операцій інкремента й декремента
- •Int index;
- •Void*operator new(size_t)
- •Void*operator new(size_t);
- •8.1. Функціональні шаблони
- •8.1.1. Визначення й використання шаблонів функцій
- •Void func(t t)
- •Int main(void)
- •8.1.2. Перевантаження шаблонів функції
- •Int main(void)
- •8.1.3. Cпецiалiзованi функцiї шаблона
- •Int main(void){
- •8.2. Шаблони класів
- •8.2.1. Визначення шаблонів класу
- •Void push(t t);
- •Int numitems;
- •8.2.2. Константи й типи як параметри шаблона
- •8.2.3. Використання шаблонних класів
- •Int main(void)
- •8.2.4. Спеціалізація шаблонів класу
- •Void add(t item);
- •Int main(void)
- •IArray.Add(i1);
- •Int main(void)
- •IList.Add(i1);
- •Завдання для самостійної роботи
- •Автоматна технологія програмування
- •If(!stop)printf("не входити");
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список літератури
- •Передмова 3
Void main(void)
{
int n;
printf("введіть довжину процесу інтерпретації описувача n>=1\n');
scanf("%d',&n);
printf("шукана кількість: %ld\n',kilkist(n));
}
Нескладний аналіз показує, що код, записаний у тілі циклу for у функції kilkist(), може бути спрощений і записуватися без використання допоміжних змінних v1, m1, f1.
Тоді функція має вигляд
long kilkist(int n)
{
long v=1, m=1, f=1, v1;
int i;
for(i=1;i<n;i++)
{
v+=m+f;
f=v-m-f;
m+=f;
}
return (v+m+f);
}
Для розв'язання другої частини задачі спочатку отримаємо всі можливі схеми інтерпретації указаної довжини та реалізуємо їх. Для цього нам необхідно мати:
функцію, що генерує схеми;
функцію-інтерпретатор, що будує конкретний описувач за заданою схемою;
функцію, що формує список.
Ураховуючи вищезгадану схему, можемо вибрати різні структури даних, наприклад тернарні дерева. Однак ми зупинимось на однозв'язному списку, одночасно демонструючи технологію роботи зі списками. Виберемо таку структуру:
struct inter
{
struct inter *next; // покажчик на наступний елемент
char *s; // поле, де зберігається інтерпретаційна схема
char ost; // останній елемент поля s
};
Якщо поле ost відповідного елемента в списку містить ознаку покажчика, то утворюємо два нових екземпляра структури inter і записуємо їх у список одразу після відповідного елемента, модифікуючи і його поле s. Якщо ознака масиву – один елемент, то модифікуємо лише поточний покажчик.
#include <stdio.h>
#include <alloc.h>
#include <conio.h>
#include <string.h>
struct inter
{
struct inter *next; // покажчик на наступний елемент
char *s; // поле, де зберігається інтерпретаційна схема
char ost;// останній елемент поля s
};
/*Параметр функції flag набуває два значення: 0 та 1. Якщо він рівний 0, то функція модифікує саму структуру, що передається через покажчик p, дописуючи символ x як останній символ поля s, не створюючи при цьому нової структури в пам’яті. Якщо ж flag дорівнює 1, то утворюється нова структура, у якої поле s є конкатенацією поля s структури, що передається через покажчик p, та символу x*/
struct inter* vstavka(char x, struct inter *p,int flag)
{
if(p==NULL) /*Якщо p==NULL проводиться ініціалізація полів структури*/
{
p=(struct inter*)malloc(sizeof(struct inter));
p->s=(char*)malloc(sizeof(char)+1);
p->s[0]=x;
p->s[1]='\0';
p->ost=x;
p->next=NULL;
return p;
}
else /*інакше проводимо аналіз прапорця*/
{
int size=strlen(p->s);
if(flag!=0)
{struct inter* p1=(struct inter*)malloc(sizeof(struct inter));
p1->s=(char*)malloc(size+2);
strcpy(p1->s,p->s);
p1->s[size]=x;
p1->s[size+1]='\0';
p1->ost=x;
p1->next=NULL;
return p1;
}
else
{
char *srob=(char*)malloc(size+2);
strcpy(srob,p->s);
srob[size]=x;
srob[size+1]='\0';
strcpy(p->s,srob);
p->ost=x;
return p;
}
}
}
/*Функція-інтерпретатор*/
void interpret(char *s, char ident)
{
int i,j,sv=0,sv1=0,slen=strlen(s),identlen=1;
for(i=0;i<strlen(s);i++)
{
if (s[i]=='v' && s[i+1]!='v') sv++;
if (s[i]=='v') sv1++;
}
char *sinterp=(char*)malloc((slen-sv1)*2+identlen+sv1+sv*2);
/*sinterp – масив, де зберігається проінтерпретований варіант*/
int sost=identlen-1;
/*індекс останнього проініціалізованого елемента масиву*/
sinterp[0]=ident;
sinterp[1]='\0';
for(i=0; i<slen; i++)
{
switch(s[i])
{
case 'v':
/*усе беремо в дужки і ставимо ліворуч зірочку*/
if(s[i+1]!='v'&& i<slen-1)
{
for(j=sost; j>=0; j--)
sinterp[j+2]=sinterp[j];
sinterp[0]='(';
sinterp[1]='*';
sinterp[sost+3]=')';
sost+=3;
}
else
{
for(j=sost; j>=0; j--)
sinterp[j+1]=sinterp[j];
sinterp[0]='*';
sost+=1;
}
break;
case 'm':
sinterp[sost+1]='[';
sinterp[sost+2]=']';
sost+=2;
break;
case 'f':
sinterp[sost+1]='(';
sinterp[sost+2]=')';
sost+=2;
break;
default: printf("вхідний масив невірний");
}
}
for(i=0;i<=sost;i++)
printf("%c",sinterp[i]);
printf("\n");
//char c=getch();
free(sinterp);
}
При розробці функції інтерпретора врахуємо, що в інтерпретації ознаки покажчика отриману конструкцію необхідно взяти в дужки (інакше порядок інтерпретації буде іншим).
/*функція, що формує список. Значення полів s – інтерпретаційні послідовності*/
struct inter* form(int n)
{
struct inter* spysok,*current;
int i;
spysok=vstavka('v',NULL,0);
current=spysok;
current->next=vstavka('m',NULL,0);
current->next->next=vstavka('f',NULL,0);
for(i=1;i<n;i++)
{
current=spysok;
while(current!=NULL)
{
//printf("%s\n",current->s);
//char c=getch();
switch(current->ost)
{
struct inter* currob;
case 'v':
currob=vstavka('m',current,1);
currob->next=vstavka('f',current,1);
current=vstavka('v',current,0);
currob->next->next=current->next;
current->next=currob;
current=currob->next->next;
break;
case 'm':
currob=vstavka('m',current,1);
current=vstavka('v',current,0);
currob->next=current->next;
current->next=currob;
current=currob->next;
break;
case 'f':
current=vstavka('v',current,0);
current=current->next;
break;
default:
printf("main список ініціалізований неправильно\n");
}
}
}
return spysok;
}
main()
{
struct inter *spysok,*current;
int n;
char c;
printf("введіть n\n");
scanf("%d",&n);
spysok=form(n);
current=spysok;
while(current!=NULL)
{
printf("%s\n",current->s);
interpret(current->s,'a');
printf("\n");
c=getch();
current=current->next;
}
free(spysok);
}