- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-г-1523 від 20.09.07)
- •Основи алгоритмізації
- •1.1. Поняття алгоритму
- •1.2. Класифікація внутрішніх структур алгоритмів
- •1. Ввести а,b.
- •3. Вивести значення s.
- •4. Кінець.
- •6. Закінчити роботу.
- •1. Ввести число n.
- •6. Перехід до п.3.
- •7. Друк к.
- •8. Кінець.
- •1.3. Складність алгоритмів
- •1.4. Складність задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Форма Бекуса – Наура
- •Завдання для самостійної роботи
- •Void main(){
- •3.2. Структура с-програми
- •3.3. Описувачі
- •3.4. Основні операції мови с
- •If(!inword)
- •Void main()
- •Int rozmir;
- •3.5. Оператори мови с
- •3.5.1. Прості оператори
- •3.5.2. Умовний оператор
- •3.5.3. Оператор циклу for
- •3.5.4. Оператори do-while, while
- •3.5.5. Оператор continue
- •3.5.6. Оператор-перемикач switch
- •3.5.7. Оператор break
- •3.5.8. Оператор goto
- •If(error(I,j,k)) goto exit;
- •3.5.9. Оператор return
- •3.6. Директиви препроцесору та вказівки компілятору
- •3.6.1. Директива препроцесору #define
- •1. Макровизначення:
- •3.6.3. Директива #include
- •3.6.4. Директиви умовної компіляції #if, #elif, #else, #endif
- •3.6.5. Директива #line
- •If(!cond)
- •3.7. Описувачі з модифікаторами
- •3.7.1. Моделі пам'яті
- •3.7.2. Модифікатори типу доступу в пам'яті
- •Int huge*near X;
- •3.7.3. Модифікатори const, volatile, cdecl, pascal, interrupt
- •Volatile int t;
- •Void interrupt timer()
- •Void wait(int interval)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Принципи типізації даних
- •4.1. Прості типи даних
- •4.2. Похідні типи
- •4.3. Еквівалентність типів
- •4.4. Успадкування атрибутів
- •4.5. Перераховні типи
- •4.6. Логічні типи
- •4.7. Символьні типи
- •4.8. Числові типи
- •4.9. Структурні типи даних
- •4.9.1. Масиви
- •4.9.2. Структури
- •Int year;
- •4.10. Деякі особливості типів даних c
- •4.10.1. Базові типи даних
- •4.10.2. Перетворення типів
- •Int atoi(char s[]) /*char* s*/
- •4.10.3. Засіб typedef
- •Int curs;
- •4.10.4. Покажчики та масиви
- •Void * p;
- •Int array[12];
- •Void f(int a[])
- •Int f(char * s)
- •Наведемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int shift; /*відступ*/
- •Int count[n]; /*кількість монет даного типу (коефіцієнти ai)*/
- •Int coin;
- •Int sum; /*монета, яку міняємо*/
- •Int maxcoin; /*індекс по масиву cost[] монети максимальної вартості, допустимої при даному розміні.*/
- •If(count[I])
- •If(maxcoin)
- •Int* ctranspon (int *a,int n,int m)
- •Void dobutok(int* a, int* b, int** c, int n, int m)
- •Int n,m,I,size;
- •Int main()
- •4.10.5. Структури та об'єднання
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •Int hashfunc(key); int eqkey(key, key);
- •Void freeval(val); void setval(val, val);
- •Void freekey(key); void setkey(key, key);
- •Int hashfunc(key key){
- •Val val; /*значення*/
- •Void set(key key, val val){
- •Void printcell(struct cell *ptr){
- •Void main(void)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зображення чисел у комп'ютері
- •Int main(void)
- •5.1. Системи числення
- •5.2. Правила переведення чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.3. Правило визначення точності зображення
- •5.4. Двійкова арифметика
- •5.4.1. Додавання двійкових чисел
- •5.4.2. Зображення від'ємних чисел
- •XXXXXXXX 00000001 00000000.
- •5.4.3. Віднімання двійкових чисел
- •5.4.4. Множення двійкових чисел
- •5.4.5. Ділення двійкових чисел
- •5.5. Ознака переповнення розрядної сітки при арифметичних операціях
- •5.6. Зображення цілих чисел
- •5.7. Зображення дійсних чисел
- •5.8. Керування машинним зображенням чисел та особливості виконання арифметичних операцій
- •Завдання для самостійної роботи
- •Реалізація концепції структурного програмування
- •6.1. Оголошення та визначення функцій
- •Int d;} people;
- •6.2. Формальні та фактичні параметри
- •Void swap(int a,int b)
- •Void swap(int a,int*b)
- •6.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- •Void sum(char *msg,...)
- •6.5. Параметри функції main
- •6.6. Лiтернi покажчики та функцiї
- •Void strcpy(char*s,char*t)
- •Void f(void)
- •6.8. Класи пам'яті
- •Розглянемо деякі приклади розв'язання задач.
- •I, power(2,I),power(-3,I));
- •Void main() { choturukyt b; tochka *a; float s; long n,in; srand(time(null));
- •6.9. Введення–виведення с. Файли та потоки
- •6.9.1. Функції введення–виведення верхнього рівня
- •6.9.2. Функції введення–виведення консольного термінала та порту
- •Int main(void)
- •6.9.3. Функції введення–виведення нижнього рівня
- •Int main(void)
- •Int handle;
- •Розглянемо приклади розв'язання задач.
- •Void main(void)
- •Void main(argc,argv)
- •If(c& masks[I])
- •If (цей рядок довший за найдовший з попередніх)
- •Int max; /*максимальна довжина*/
- •Int len; /*довжиною цього рядка*/
- •Int nwords; /*кількість слів у рядку*/
- •If(!*s) /*рядок закінчився*/
- •Int ctr; /*кількість входжень слова*/
- •If(!strcmp(word,w[I].Wrd)){
- •If(alert){
- •Void main() { float X,y,z,t,s; int I,j,flag,n,k; m1: clrscr();
- •InitBase (void){
- •Int key, /*новий ключ*/
- •InitBase();
- •Завдання для самостійної роботи
- •7.1. Елементи концепції обєктно-орієнтованого програмування
- •Int year;
- •Int year;
- •7.3. Опис протоколу класу
- •7.4.1. Коментарі
- •7.4.2. Прототипи функцій
- •Void f();
- •7.4.5. Перевантаження функцій
- •Int Name (int first)
- •Int Name (unsigned first)
- •Int Name (int first,char*second)
- •7.4.6. Значення формальних параметрів за умовчанням
- •7.4.7. Посилання й покажчики
- •Void increment(int& X)
- •Int anotherint;
- •7.4.10. Покажчик на void
- •Void*void_ptr;
- •Void swap(void*&item1,void*&item2)
- •7.4.11. Зв'язування зі збереженням типів
- •7.4.12. Про структури та об'єднання
- •7.5. Функції-члени класу
- •X *this;
- •Int year;
- •7.6. Конструктори та деструктори
- •7.6.1. Поняття про конструктори
- •Int*data;
- •Int size;
- •7.6.3. Конструктор копіювання
- •Int data[large];
- •Inline Large1 Large1::fast(const Large1 & b)
- •7.7. Глобальні та локальні об'єкти
- •Void main(void)
- •7.8. Статична пам'ять і класи
- •Int statpol::I;
- •Vоid draw()
- •Int large;
- •Int bigwant;
- •Void f() {
- •Void g(int a)
- •7.9. Успадкування
- •7.9.1. Синтаксична реалізація успадкування
- •7.9.2. Правила доступу до полів даних
- •Void f(void)
- •Void g(void){}//...}
- •7.9.3. Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.9.4. Використання заміщуючих функцій-членів
- •Void Display (void); //замiщувальна функцiя
- •Void Region::Display(void)
- •Void Display(void);};
- •Void Population::Display(void)
- •7.9.5. Похідні класи й покажчики
- •7.9.6. Ієрархія типів
- •XyValue(int_x,int_y):X(_x),y(_y)
- •XyData(int_x,int_y)
- •7.9.7. Множинне успадкування
- •Void SetLoc(int_x,int_y);};
- •Int data;
- •7.10. Віртуальні функції та класи
- •7.10.1. Віртуальні функції
- •Int value;
- •Virtual int GetValue();
- •Int Value::GetValue(){return value;}
- •7.10.2. Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи
- •Virtual void f1(void);
- •Virtual void f2(void);//...}
- •Int index;
- •7.10.3. Віртуальні деструктори
- •7.10.4. Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •7.10.5. Дещо про механізм віртуальних функцій
- •Virtual int method1(float r);
- •Int data;
- •Void func(void){//тіло}};
- •Virtual public CocaCola {
- •Int size;
- •Void ShowValue(void)
- •Void ShowValues(void);};
- •Void Two::ShowValues(void)
- •7.11.2. Дружні функції
- •Void Show(One &c1,Two &c2)
- •Void Show(One &c1);
- •Void Two::Show(One &c1)
- •7.12. Перевантаження операцій
- •7.12.1. Загальний підхід
- •Void main()
- •7.12.2. Перетворення типів
- •X::operator т();
- •7.12.3. Перевантаження операції індексування масиву
- •Int znach;
- •7.12.4. Перевантаження операції виклику функції
- •Int operator()(void);
- •Int FuncClass::operator()(void)
- •Vidnosh*vec;
- •7.12.5. Перевантаження операції доступу до члена класу
- •7.12.6. Перевантаження операцій інкремента й декремента
- •Int index;
- •Void*operator new(size_t)
- •Void*operator new(size_t);
- •8.1. Функціональні шаблони
- •8.1.1. Визначення й використання шаблонів функцій
- •Void func(t t)
- •Int main(void)
- •8.1.2. Перевантаження шаблонів функції
- •Int main(void)
- •8.1.3. Cпецiалiзованi функцiї шаблона
- •Int main(void){
- •8.2. Шаблони класів
- •8.2.1. Визначення шаблонів класу
- •Void push(t t);
- •Int numitems;
- •8.2.2. Константи й типи як параметри шаблона
- •8.2.3. Використання шаблонних класів
- •Int main(void)
- •8.2.4. Спеціалізація шаблонів класу
- •Void add(t item);
- •Int main(void)
- •IArray.Add(i1);
- •Int main(void)
- •IList.Add(i1);
- •Завдання для самостійної роботи
- •Автоматна технологія програмування
- •If(!stop)printf("не входити");
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список літератури
- •Передмова 3
5.3. Правило визначення точності зображення
Припустимо, що задано десяткове число, яке у вигляді десяткового дробу зображується з точністю до знаків. Для того, щоб відповідне двійкове число було тієї самої точності, у ньому необхідно записатиМ знаків так, щоб .
Запишемо алгоритм перетворення. Вхідні дані алгоритму: через позначатимемо вихідний правильний десятковий дріб, записаний у десятковій формі. Нехай цей дріб міститьзнаків.
Алгоритм:
Крок 1. Визначимо кількість необхідних двійкових знаків М з нерівності
Крок 2. Здійснюємо переведення цілої частини числа.
Крок 3. Цикл обчислення цифр двійкового зображення дробової частини числа. Номер цифри після десяткової крапки будемо позначати символом К.
Крок 3.1.К 1.
Крок 3.2. Якщо
то в запис двійкового числа на -те місце записуємо нуль
інакше
у запис двійкового числа на -те місце записуємо 1
А=А–2-К
Крок 3.3. К=К+1.
Крок 3.4. Якщо
то робота алгоритму завершена
інакше переходимо до пункту 2.
Вихідні дані: запис числа у двійковому зображенні.
Нехай необхідно перевести число 5.401 у двійкову систему числення. Ціла частина зображується двійковим числом 101. Дробову частину розкладемо за степенями двійки. Нам необхідно одержати стільки знаків двійкового зображення, щоб103 було менше , тобто. Тоді у двійковому розкладанні має бути не менше десяти знаків, оскільки29 512 і тільки 210 1024.
Наведемо послідовність виконання алгоритму.
Крок 1. 2–2 0.25; 0.401 – 0.25 0.151.
Крок 2. Тепер необхідно степенем двійки зобразити 0.151:
2–3 0.125; 0.151 – 0.125 0.026.
Крок 3. Найближчий до цього числа 0.026 степінь двійки
2–6 0.015625; 0.026 – 0.015625 0.010375.
Тепер наше уточнене двійкове число становить 0.011001. Після коми вже є шість знаків, але цього поки що недостатньо, тому виконуємо ще один крок.
Крок 4. Працюємо з числом 0.010375. Найближчий до цього числа степінь двійки 2–7 0.0078125;
0.010375 – 0.0078125 0.0025625.
Крок 5. Працюємо з числом 0.0025625. Найближчий до цього числа степінь двійки 2–9 0.001953125;
0.0025625 – 0.001953125 0.000609375.
Останній залишок менше 2–10, і якби ми бажали продовжувати наближення до вихідного числа, то нам би знадобилося 2–11, але це вже перевершує необхідну точність, отже, розрахунки можна припинити й записати остаточне двійкове зображення дробової частини:
0.401 0.011001101.
Остаточно маємо 5.401(10) 101.011001101(2).
Розглянемо правила перетворення систем числення з кратними основами на прикладі двійкової, вісімкової та шістнадцяткової систем. Основами вісімкової та шістнадцяткової систем є цілі степені числа 2:
8 23, 16 24.
На цьому факті ґрунтується нижченаведений підхід.
Для переведення вісімкового чи шістнадцяткового числа у двійкову форму досить замінити кожну цифру цього числа відповідним три- чи чотирирозрядним двійковим числом, відкидаючи незначущі нулі в старших розрядах.
Переведемо числа 513.7(8) та 3Е7.В(16) у двійкову систему числення:
(5 1 3. 7)8 (101001011.111)2
101 001 011 111
(3 E 7. B)16 (1111100111.1011)2
0011 1110 0111 1011
Перехід від двійкової до вісімкової (шістнадцяткової) систем здійснюють у такий спосіб: рухаючись від десяткової крапки ліворуч і праворуч, розбивають двійкове число на групи по три розряди для вісімкової і по чотири – для шістнадцяткової систем, доповнюючи до необхідної кількості (три чи чотири) нулями крайні ліву та праву групи. Потім кожну групу заміняють відповідною вісімковою чи шістнадцятковою цифрами. Наприклад, переведемо двійкове число 10011101.110 у вісімкове:
010 011 101. 110 (235.6)8,
2 3 5 6
а потім у шістнадцяткове:
1001 1101. 1100 (9D.С)16.
9 D C
Розглянемо інші приклади.
Перевести число в десяткову систему числення:
1. 1000001(2).
1000001(2) 1 × 26 + 0 × 25 + 0 × 24 + 0 × 23 + 0 × 22 + 0 × 21 + 1 × 20 64 + 1 65(10).
2. 1000011111.0101(2).
1000011111.0101(2) 1 × 29 1 × 24 + 1 × 23 + 1 × 22 + 1 × 21 + 1 × 20 +
+ 1 × 2–2 1 × 2–4 = 512 + 16 + 8 + 4 + 2 + 1 + 0.25 + 0.0625 543.3125(10).
3. 1216.04(8).
1216.04(8) 1 × 83 + 2 × 82 + 1 × 81 6 × 80 4 × 8–2
512 + 128 + 8 + 6 + 0.0625 654.0625(10).
4. 29A.5(16).
29A.5(16) 2 × 162 9 × 161 10 × 160 5 × 16–1 512 144 10 0.3125 656.3125(10).