- •Ефект першого враженя. «я –ідентичність".
- •Правило 90/90. Ефект Фокса
- •Самопрезентація. Складові самопрезентаціі.
- •Стратегїі самопрезентаціі як управління враженням
- •Техніки непрямого управління враженням за р. Чалдіні
- •Види самопрезентаціі
- •Самооцінка і робота в кадрі. Адекватна і неадекватна самооцінка.
- •Впевненість в собі, самовпевненість, надвпевненість.
- •Публічний виступ, виступ перед камерою, страх публічного виступу
- •Самореалізація. «Самореалізація» в полярних, протилежних характеристиках.
- •Головні принципи телевізійного виступу.Драматургія телевізійного виступу.Підготовка до екранного виступу.
- •Харизма і харизматичність.
- •Телегенічність і фотогенічність
- •«Обличчя каналу». Контент, рейтинг, доля , цільова аудиторія.
- •Складові харизми.
- •Ефект «випромінення».
- •Емоційне вигорання .
- •Самооцінка, види самооцінки. Роль самооцінки у роботі ведучого.
- •Перше враження. Техніки керування враженням. (самопідстройка) зошит
- •Міміка. Жестикуляція в роботі ведучого.
- •Пластична культура телеведучого. Рух в кадрі
- •Акторська майстерність у професіі телеведучого.
- •Етикет, правила етикету в конетексті роботи телевізійного ведучого.
- •Ефект першого враженя. «я –ідентичність".
-
Впевненість в собі, самовпевненість, надвпевненість.
Самовпевненість – надмірна, необгрунтована, показна впевненість людини у власній непогрішності, зайва бравада.
Впевненість – властивість особистості, засноване на об’єктивній оцінці людиною власних здібностей, можливостей і навичок.
Як ні разюче, за спостереженнями психологів, самовпевненість – це перша ознака невпевненого в собі людини. Самовпевнені люди ховають свої комплекси під агресивністю, показною хоробрістю, егоїстичністю, зарозумілістю, бравадою і навіть зовнішньої незворушністю. Основи як впевненості, так і самовпевненості закладаються ще в дитинстві: багато чого залежить від зовнішніх чинників (наприклад, розлучення батьків) і виховання. Неправильно вихований індивід виростає злим, пасивним, образливим, метушливим. Ці негативні якості він ховає під маскою самовпевненості.
Впевнена людина – це Особистість. Він усвідомлює свої переваги і недоліки, поважає свою індивідуальність, ні перед ким не підлещується, несе себе по життю з почуттям власної гідності. Впевненість невіддільна від щирості: вона несумісна з брехнею і лицемірством. Впевнений людина не боїться висловлювати свою думку, в тому числі і перед великою аудиторією, вміє настояти на своєму. Але при цьому адекватно реагує на критику і зауваження. Він здатний самостійно робити висновки про те, що відбувається, не покладаючись тільки на думку оточуючих, традиції та авторитети. Впевнений приймає людей такими, які вони є.
Надвпевнена людина прагне домінування над оточуючими, до слави, до влади. Він сперечається буквально з будь-якого приводу і постійно потрапляє в «слизькі» і конфліктні ситуації, болісно самолюбний і зайво уразливий. Самовпевнений вважає, що життя постійно кидає йому виклик, тому багато повсякденні обставини стають для нього справжньою проблемою.
Відмінність самовпевненості від упевненості полягає в наступному: Поняття впевненість несе в собі позитивний сенс, поняття самовпевненість – негативний. Впевненість у собі вважається психологами основою адекватного, розумної поведінки. Самовпевненість – тривожний симптом, який свідчить про проблеми з психікою і поведінкою. Впевненість грунтується на правильному усвідомленні себе і власного місця в світі, на об’єктивних показниках. Самовпевненість не має обгрунтованої підгрунтя. Впевнений людина повна почуття власної гідності і знає про свої потреби і можливості. Самовпевненим дуже легко маніпулювати: він, як не парадоксально, – вкрай невпевнена в собі особистість. Самовпевненість – це оманлива бравада.
-
Публічний виступ, виступ перед камерою, страх публічного виступу
Cтрах перед публічним виступом - явище звичайне. Бояться практично всі. Навіть багато досвідчених ораторів відчувають хвилювання, коли виходять виступати з новою темою або перед незнайомою аудиторією. Звичайно людина боїться того, що її погано сприймуть, перервуть, поставлять важке запитання, помітять помилки, будуть сміятися і т.п.
За даними досліджень різних соціологічних і психологічних інститутів страх публічних виступів стоїть на другому місці в списку страхів людства. А що ж на першому? На першому місці стоїть страх смерті. Цікавіше виглядає ця статистика в США та Великобританії. В США публічний виступ стоїть першим у списку страхів. Тобто, якщо вірити статистиці, люди в США більше бояться виступати, ніж померти.
Сценічне хвилювання, або сценофобія — форма страху, зумовлена напруженим очікуванням перевірки тих чи інших здібностей, характеризується тривожними відчуттями, пов'язаними з можливим провалом. Сценічне хвилювання ввжається проблемою багатьох акторів, музикантів, спортсменів, публічних діячів і людей, що спілкуються з великою аудиторією. Cтрах перед публічним виступом - явище звичайне. Бояться практично всі. Навіть багато досвідчених ораторів відчувають хвилювання, коли виходять виступати з новою темою або перед незнайомою аудиторією. Звичайно людина боїться того, що її погано сприймуть, перервуть, поставлять важке запитання, помітять помилки, будуть сміятися і т.п.
За даними досліджень різних соціологічних і психологічних інститутів страх публічних виступів стоїть на другому місці в списку страхів людства. А що ж на першому? На першому місці стоїть страх смерті. Цікавіше виглядає ця статистика в США та Великобританії. В США публічний виступ стоїть першим у списку страхів. Тобто, якщо вірити статистиці, люди в США більше бояться виступати, ніж померти.
Симптомами страху є сильне серцебиття, пітливість, тремтіння голосу, тремор губ і кінцівок, скутість голосових зв'язок, нудота тощо. У деяких випадках страх сцени може бути частиною більш загальних психологічних розладів (фобій), але багато людей відчувають страх сцени не маючи ніяких інших психологічних проблем. У психології боязнь публічних виступів є одним із симптомів глософобії. За оцінками психіатрів, відчувають страх перед виступом 95% людей.
Як не боятися публічного виступу?
Як не хвилюватися?
Щоб позбутися страху перед виступом, зніміть фокус з себе. У той момент, коли ви намагаєтеся стримати тремтіння в колінах, ви абсолютно не сфокусовані на вашій аудиторії. Коли спікер зайнятий лише собою, своїми переживаннями, тим, як він виглядає, він абсолютно не виконує в цей момент головну функцію: донести свою ідею іншим людям.
Подивіться на людей. Хто вони такі? Чого вони чекають від вас? Що вони хочуть почути? Що для них важливо? Зосередьтеся на цьому! І тоді вам буде ніколи думати про себе.
Не покладайтеся на імпровізацію. Багато хто вважає, що презентація - це імпровізація. Це помилка. Щоб добре донести свою ідею, ви повинні спочатку дуже добре підготуватися.