- •1.Предмет та завдання сучасної психології. Значення психологічних знань для майбутнього соціального працівника
- •2.Психологія як самостійна наука, її предмет, об’єкт, завдання.
- •3.Взаємозв'язок психології і сучасних наук. Основні галузі психології.
- •4. Магічні вірування в сили душі. Основні етапи становлення світової психологічної науки.
- •6.Поняття про психіку. Характеристика основних етапів розвитку психіки у філогенезі.
- •7.Стадії розвитку психіки тварин. Відмінності психіки людини і тварин.
- •8.Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •9.Психіка і свідомість. Суспільно-історичний характер свідомості.
- •10. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.
- •11. Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження (за б.Г. Ананьєвим).
- •12.Організація та основні етапи психологічного дослідження.
- •13.Спостереження як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки. Особливості використання різних видів спостереження.
- •14.Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •14.. Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •15.Проективні діагностичні методи. Тест та його види.
- •16.Експеримент як метод дослідження, види експерименту, особливості застосування.
- •17. Поняття про активність і діяльність, їх характеристики. Структура діяльності.
- •18.Види людської діяльності, їх освоєння і розвиток. Провідна діяльність.
- •19.Спілкування як особливий вид діяльності, його функції, види та форми
- •20.Загальне поняття про особистість. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •21.«Я-концепція» та її компоненти. Формування та розвиток особистості.
- •22.Підходи до структури особистості у вітчизняній та зарубіжній психології (а.Петровський, к.Платонов, з.Фрейд та ін.).
- •23.Поняття про спрямованість особистості і мотивацію діяльності. Форми спрямованості
- •24. Потреби та мотиви особистості. Їх класифікація
- •25.Поняття про темперамент. Основні теорії походження темпераменту (Гіпократ, е.Кречмер, у.Шелдон, і.П.Павлов).
- •26. Темперамент як сукупність властивостей (за б.М.Тепловим). Психологічна характеристика основних типів темпераменту (за я.Стреляу).
- •27.Поняття про характер. Історія розвитку вчення про характер. Акцентуація характеру.
- •28.Підходи до класифікації рис характеру людини. Формування характеру.
- •29. Поняття про здібності людини та їх природу. Рівні розвитку здібностей.
- •30.Загальне поняття про відчуття та його фізіологічні основи. Властивості відчуттів
- •31.Види відчуттів і їх характеристика
- •32.Загальна характеристика сприйняття та його фізіологічні основи. Основні властивості сприйняття.
- •33.Види сприйняття за провідним аналізатором та за формою існування матерії.
- •34.Уявлення як психічний процес, його основні характеристики. Види уявлень..
- •35.Поняття пам'яті, її фізіологічні основи та характеристики (властивості).
- •36.Основні види пам'яті: за характером психічної активності, за характером мети діяльності, за тривалістю закріплення і збереження матеріалу.
- •37.Основні процеси і механізми пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті і її розвиток.
- •38.Загальна характеристика уяви, її роль. Види уяви.
- •39.Механізми переробки уявлень в уявні образи. Уява і творчість.
- •40..Поняття мислення, його фізіологічні основи та основні види.
- •41.Основні види розумових операцій. Розвиток мислення.
- •42.Загальна характеристика мовлення, його фізіологічні основи. Основні види мовлення.
- •43.Поняття про увагу. Види та властивості уваги.
- •44.Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •45.Класифікація емоцій та почуттів. Загальні властивості емоцій та почуттів. Розвиток емоцій і їх значення в житті людини.
- •46.Поняття про волю та її походження. Структура вольового акту та ознаки вольової дії.
- •47.Фізіологічні основи вольових дій. Вольові якості людини і їх розвиток.
26. Темперамент як сукупність властивостей (за б.М.Тепловим). Психологічна характеристика основних типів темпераменту (за я.Стреляу).
До здібностей нервової системи, згідно Теплову, відносяться: 1. Сила нервової системи по відношенню до збудження, тобто її здатність тривало витримувати, не знаходячи позамежного гальмування, інтенсивні і часто повторюються навантаження. 2. Сила нервової системи по відношенню до гальмування, тобто здатність витримувати тривалі і часто повторюються гальмівні впливи. 3. Врівноваженість нервової системи по відношенню до збудження і гальмування, яка виявляється в однаковій реактивності нервової системи у відповідь на збудливі і гальмівні впливи. 4. Лабільність нервової системи, оцінювана по швидкості виникнення і припинення нервового процесу збудження або гальмування.
Враховуючи основні властивості темпераменту, Я. Стреляу подає наступні психологічні характеристики основних класичних типів темпераменту.
Сангвінік. Людині з даним типом темпераменту притаманна висока активність. Вона жваво, збуджено реагує на все, що привертає її увагу, наділена живою мімікою і виразними рухами. Навіть незначний привід може викликати в неї голосний сміх, так само як і неістотний факт може її сильно розгнівати. За обличчям сангвініка легко вгадати його настрій, ставлення до предмета або людини.
Холерик. Як і сангвінік, відрізняється низькою чутливістю та високою активністю. Однак він нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і є більш інертним на відміну від сангвініка. Звідси - більша стійкість прагнень та інтересів, висока наполегливість, можливі ускладнення в переключенні уваги. Йому притаманна циклічність в діяльності та поведінці. В спілкуванні непоступливий, любить бути в центрі уваги. Він скоріше екстраверт.
Флегматик наділений високою активністю, низькою чутливістю та емоційністю. Його складно розвеселити або засмутити. Коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним; залишається спокійним, незважаючи навіть на великі неприємності. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само як і мовлення. Розум некмітливий, складно переключає увагу і пристосовується до нових умов.
Меланхолік. Людина з високою чутливістю, що в поєднанні зі значною інертністю призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози. Він надто образливий, хворобливо чутливий. Йому притаманна низька працездатність, нестійка увага, яка весь час відволікається, уповільнений темп всіх психічних процесів. Більшість меланхоліків - інтроверти.
27.Поняття про характер. Історія розвитку вчення про характер. Акцентуація характеру.
Характер - це сукупність постійних індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, ставленні до колективу, інших людей, праці, навколишньої дійсності та до самої себе.
У Середньовіччі найбільш відомим став дослідник характеру І. Лафатер, що заснував цілу теорію - френологію, яка вивчала риси характеру людини за формою її черепа. Згідно ідей френології череп поділявся на 27 ділянок, випукла форма яких говорила про вираженість певної риси характеру чи здібності людини, а ввігнута - про відсутність чи слабкий ступінь розвитку ознаки. Хоча погляди френології на сьогодні заперечуються офіційною наукою, вченими була запозичена ідея про функціональний розподіл не черепа, а головного мозку. опулярність цієї теорії підірвала безглузда смерть Лафатера - його зарізав солдат-мародер. Засновникові френології дорікали, що будучи прославленим діагностом характерів людей, він не зміг розпізнати власного вбивці.
Акцентуація характеру - це надзвичайне підсилення окремих рис характеру, за якого наявні відхилення в психології й поведінці людини, що не виходять за межі нормативної поведінки, але межують з патологією. Характер можна вважати патологічним, тобто розцінювати як психопатію, якщо він є відносно стабільним у часі, тобто мало змінюється протягом життя.
Друга ознака - тотальність проявів характеру: при психопатіях одні і ті самі риси характеру виявляються всюди: і вдома, і на роботі, і на відпочинку. Якщо ж людина, припустимо, вдома одна, а на "людях" - інша, то вона не психопат.
Нарешті, третя і одна з найважливіших ознак психопатій - це соціальна дезадаптація, що полягає в тому, що у людини постійно виникають життєві труднощі, причому ці труднощі переживає або вона сама, або оточуючі її люди, або один та інші разом.
У випадку акцентуацій характеру може не бути жодної з перерахованих ознак психопатій, принаймні ніколи не присутні всі ознаки відразу. Відсутність першої ознаки виражається в тому, що акцентуйований характер не проходить "червоною ниткою" через все життя. Зазвичай він загострюється в підлітковому віці, а з досягненням людиною дорослості згладжується. Друга ознака - тотальність - також не обов'язкова: риси акцентуйованих характерів проявляються не в будь-якому середовищі, а тільки в особливих умовах. Нарешті, соціальна дезадаптація при акцентуаціях або не настає взагалі, або буває нетривалою.