37.Основні процеси і механізми пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті і її розвиток.

Механізми і процеси:

-запам*ятовування – процес відображення і подального збереження інформації.

-відвторення – образ і предмет, котрий сприймався нами раніше, але не в цей самий момент.

-пригадування – поступове відновлення в нашій свідомості окремих властивостей раніше сприйнятого предмету.

-впізнавання – процес впізнавання предмету.

-забування – неможливе відтворення сприйнятої інформації.

Процеси пам'яті носять індивідуальний характер. Уданий час виокремлюють дві групи індивідуальних відмінностей в пам'яті: до першої належать відмінності в продуктивності заучування, до другої — відмінності так званих типів пам'яті. Відмінності в продуктивності заучування виявляються у швидкості, міцності, точності запам'ятовування, а також у готовності до відтворення матеріалу. Відомо, що одні люди запам'ятовують швидко, інші — повільно, одні пам'ятають довго, інші швидко забувають, одні відтворюють точно, інші припускаються багатьох помилок, одні можуть запам'ятати великий об'єм матеріалу, інші запам'ятовують мало.

38.Загальна характеристика уяви, її роль. Види уяви.

Характеристика:

-за ступенем активності: активна і пасивна, продуктивна і репродуктивна.

-за ступенем довільності: велика і довільна.

Створення образів уяви завжди пов*язані з певним виступом реальності за її межі.

Види уяви:

-мимовільна – новий обрах без поставленої мети.

-довільна – за мету стоїть саме щось уявити.

-творча – в результаті якої створюються нові образи.

-репродуктивна.

-художня.

-технічна.

-наукова.

-мрія – процес створення людиною образів бажаного майбутнього.

39.Механізми переробки уявлень в уявні образи. Уява і творчість.

Створення образів уяви проходить два основні етапи. На першому етапі відбувається своєрідне розчленовування вражень, або наявних уявлень, на складові частини. Іншими словами, перший етап формування образів уяви характеризується аналізом одержаних від реальності вражень або сформованих в результаті попереднього досвіду уявлень. В ході такого аналізу відбувається абстрагування об'єкту, тобто він представляється нам ізольованим від інших об'єктів, при цьому також відбувається абстрагування частин об'єкту. З цими образами далі можуть здійснюватися перетворення двох основних типів. По-перше, ці образи можуть бути поставлені в нові поєднання і зв'язки. По-друге, цим образам може бути додано абсолютно нове значення. В будь-якому випадку з абстрагованими образами проводяться операції, які можуть бути охарактеризовані як синтез. Ці операції, що становлять суть синтезуючої діяльності уяви, є другим етапом формування образів уяви. 

Творча уява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Саме вона, доповнюючи творче мислення і взаємодіючи з ним, становить основу людської творчості. Продуктом творчої уяви є художній образ (рис. 45). Синтез в уяві здійснюється у різних формах, які називаються прийомами уяви. Такими прийомами (операціями) уяви є:

-гіперболізація, що характеризується збільшенням або зменшенням предмета, а також аналогічною зміною окремих частин; крім того, може змінюватися і кількість окремих частин (Змій Горинич з трьома та більше головами тощо)

-схематизація - окремі уявлення зливаються, відмінності стираються, а риси схожості виступають чітко;

-типізація - виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах (так створюється, як правило, художній образ);

-загострення - підкреслювання окремих ознак. Саме на базі загострення створюються шаржі та карикатури.