40..Поняття мислення, його фізіологічні основи та основні види.

Мислення – вищий пізнавальний психічний процес, полягає у створенні нового знання на основі відображення і перетворення існуючих знань та досвіду.

Види:

За змістом.

-наочно-дійове

-наочно-образне - характеризується опорою на уявлення та образи

-абстрактне мислення - полягає в утворенні абстрактних понять і оперуванні ними.

За характером.

-практичне -  формується і розвивається у процесі безпосередньої життєдіяльності людини. 

-теоретичне - сфера "умогляду" (за Арістотелем), сфера "чистого" розуму, який будує теоретичні системи знання, не звертаючись безпосередньо до чуттєвого досвіду.

41.Основні види розумових операцій. Розвиток мислення.

-Аналіз - уявне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

-Синтез - це уявне поєднання окремих частин, аспектів, ознак об'єктів у єдине ціле.

-Порівняння-розумова операція, за допомогою якої пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості предметів.

-Абстрагування - уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві.

-Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова.

-Конкретизація - це перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному.

42.Загальна характеристика мовлення, його фізіологічні основи. Основні види мовлення.

Види:

-Внутрішнє мовлення - це внутрішній беззвучний процес, що недоступний для сприйняття іншими людьми і не може бути засобом спілкування.

-Зовнішнє мовлення - мовлення, основною ознакою якого є доступність для сприйняття (на слух, зір) іншими людьми, є необхідним для спілкування.

-Усне мовлення – сприймається за допомогою слуха.

-Письмове мовлення – здійснюється в вигляді письмових знаків.

-Діалогічне мовлення - це розмова, бесіда двох або декількох осіб, які говорять по черзі.

-Монологічне мовлення - це таке мовлення, при якому говорить одна особа, а інші слухають і сприймають її.

Фізіологічні механізми мовлення - тимчасові нервові зв'язки, які виникають у корі головного мозку під впливом другосигнальних подразників, що утворюються у двох напрямах. Перший — це утворення тимчасових зв'язків між звуками, що складають цілі слова, а між словами - речення. Другий виникає як результат тимчасових зв'язків між елементами самого мовлення й тими предметами та явищами оточуючого світу, які позначаються відповідними словами.

43.Поняття про увагу. Види та властивості уваги.

Увага – процес зосередження і спрямованості нашої психічної діяльності на чомусь конкретному.

Властивості:

-стійкість уваги – здатність тривалий час зберігати увагу на певному об*єкті.

-зосередженість уваги – ступінь концентрації уваги, який людина може проявити, спостерігаючи за певними явищами.

-переключення уваги – здатність швидко переносити свою увагу з одного явища на інше.

-розподіл уваги – полягає в здатності бути зосередженим одночасно на кількох предметах.

Види:

-за походженням:природжена і соціально-обумовлена.

-за спрямованістю:безпосередня і опосередкована.

-за подразником:чуттєва та інтелектуальна.

-за характером цільової мети:мимовільна,довільна,післядовільна.