44.Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.

Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів.

Емоції – особливий клас психічних процесів і станів, пов*язаних з інстинктами й мотивами, відображають переживання (задоволення, радість, страх, любов).

Основи і теорії емоцій:

-інтелектуалістична. Представник:Гербарт – 18-19 ст.

-еволюційна. Представник: Дарвін. Кінець 19 ст.

-психоорганічна. Представники: Джемс і Ланге.

-когнітивний дисонанс: Фестінгер. – 19- 20 ст.

45.Класифікація емоцій та почуттів. Загальні властивості емоцій та почуттів. Розвиток емоцій і їх значення в житті людини.

Класифікація:

За змістом виділяють насамперед моральні, інтелектуальні таестетичні почуття. Деякі з них можуть набувати характерупристрастей. Прості емоції. Викликаються безпосередньо дією на організм тих чи інших об'єктів, пов'язаних із задоволенням його первинних потреб. Вони виникають у зв'язку з відчуттями їхніх властивостей.

Складні емоції. У процесі життя і діяльності людини елементарні її переживання перетворюються на складні емоції, пов'язані з розумінням їхніх об'єктів, усвідомленням їхнього життєвого значення.

Властивості:

Загальними характеристиками емоцій і почуттів виступають знак (позитивні, негативні, амбівалентні) і модальність (радість, горе, смуток тощо). Існують базальні емоції й почуття - це радість, страх, гнів і печаль, від яких походить та величезна гама відтінків переживань, з якими ми зустрічаємося в житті. Це якісні характеристики емоцій і почуттів. Кількісні характеристики - сила, глибина, інтенсивність та тривалість. Емоції й почуття розрізняються за інтенсивністю (від слабких до афекту), за силою і глибиною (пристрасті), за тривалістю (настрої).

Крім якісних і кількісних загальних характеристик, загальними властивостями емоцій і почуттів виступають переключення, передбачення і просторово-часове зміщення.

46.Поняття про волю та її походження. Структура вольового акту та ознаки вольової дії.

Воля – свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, яка виражається в умінні долати певні перешкоди.

Походження:

-античні філософи пояснювали вольову діяльність впливом природи.

-в Середньовіччі людина вважалась безвільною, а її вчинки пояснювались впливом добрих чи злих сил.

-в епоху Відродження людина наділялася правом на творчість та свободу волі.

-у 20 ст. воля почала вивчатись на підставі вчення Павлова про «Рефлекторну діяльність».

Структура вольового акту:

-прості.

-складні.

-потяг (неусвідомлюване бажання)

-бажання.

-володіння.

-прийняття рішень.

-дія виконання.

-потяг.

Ознаки вольової дії:

-мимовільна.

-довільна.

47.Фізіологічні основи вольових дій. Вольові якості людини і їх розвиток.

Вольові якості людини:

-цілеспрямованність.

-самостійність.

-ініціативність.

-витримка.

-наполегливість.

-рішучість.

Фізіологічні основи вольових дій:

-усвідомленість, цілеспрямованість, навмисність, її беруть до виконання за власним свідомим рішенням;

 

• підстави (соціальні чи особисті) для вольової дії існують завжди;

 

• її спричинює дефіцит спонукання за активних умов або дефіцит гальмування під час стримування;

 

• потребує додаткового спонукання (або гальмування) і закінчується досягненням поставленої мети.

 

Основні ознаки вольових дій виявляються у такому:

 

• свідомому подоланні перешкод на шляху до досягнення мети;

 

• конкуруючих мотивах;

 

• наявності вольового зусилля.