- •1.Предмет та завдання сучасної психології. Значення психологічних знань для майбутнього соціального працівника
- •2.Психологія як самостійна наука, її предмет, об’єкт, завдання.
- •3.Взаємозв'язок психології і сучасних наук. Основні галузі психології.
- •4. Магічні вірування в сили душі. Основні етапи становлення світової психологічної науки.
- •6.Поняття про психіку. Характеристика основних етапів розвитку психіки у філогенезі.
- •7.Стадії розвитку психіки тварин. Відмінності психіки людини і тварин.
- •8.Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •9.Психіка і свідомість. Суспільно-історичний характер свідомості.
- •10. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.
- •11. Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження (за б.Г. Ананьєвим).
- •12.Організація та основні етапи психологічного дослідження.
- •13.Спостереження як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки. Особливості використання різних видів спостереження.
- •14.Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •14.. Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •15.Проективні діагностичні методи. Тест та його види.
- •16.Експеримент як метод дослідження, види експерименту, особливості застосування.
- •17. Поняття про активність і діяльність, їх характеристики. Структура діяльності.
- •18.Види людської діяльності, їх освоєння і розвиток. Провідна діяльність.
- •19.Спілкування як особливий вид діяльності, його функції, види та форми
- •20.Загальне поняття про особистість. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •21.«Я-концепція» та її компоненти. Формування та розвиток особистості.
- •22.Підходи до структури особистості у вітчизняній та зарубіжній психології (а.Петровський, к.Платонов, з.Фрейд та ін.).
- •23.Поняття про спрямованість особистості і мотивацію діяльності. Форми спрямованості
- •24. Потреби та мотиви особистості. Їх класифікація
- •25.Поняття про темперамент. Основні теорії походження темпераменту (Гіпократ, е.Кречмер, у.Шелдон, і.П.Павлов).
- •26. Темперамент як сукупність властивостей (за б.М.Тепловим). Психологічна характеристика основних типів темпераменту (за я.Стреляу).
- •27.Поняття про характер. Історія розвитку вчення про характер. Акцентуація характеру.
- •28.Підходи до класифікації рис характеру людини. Формування характеру.
- •29. Поняття про здібності людини та їх природу. Рівні розвитку здібностей.
- •30.Загальне поняття про відчуття та його фізіологічні основи. Властивості відчуттів
- •31.Види відчуттів і їх характеристика
- •32.Загальна характеристика сприйняття та його фізіологічні основи. Основні властивості сприйняття.
- •33.Види сприйняття за провідним аналізатором та за формою існування матерії.
- •34.Уявлення як психічний процес, його основні характеристики. Види уявлень..
- •35.Поняття пам'яті, її фізіологічні основи та характеристики (властивості).
- •36.Основні види пам'яті: за характером психічної активності, за характером мети діяльності, за тривалістю закріплення і збереження матеріалу.
- •37.Основні процеси і механізми пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті і її розвиток.
- •38.Загальна характеристика уяви, її роль. Види уяви.
- •39.Механізми переробки уявлень в уявні образи. Уява і творчість.
- •40..Поняття мислення, його фізіологічні основи та основні види.
- •41.Основні види розумових операцій. Розвиток мислення.
- •42.Загальна характеристика мовлення, його фізіологічні основи. Основні види мовлення.
- •43.Поняття про увагу. Види та властивості уваги.
- •44.Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •45.Класифікація емоцій та почуттів. Загальні властивості емоцій та почуттів. Розвиток емоцій і їх значення в житті людини.
- •46.Поняття про волю та її походження. Структура вольового акту та ознаки вольової дії.
- •47.Фізіологічні основи вольових дій. Вольові якості людини і їх розвиток.
31.Види відчуттів і їх характеристика
1.Зорові відчуття. Зорові відчуття відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу. Апаратом зору є око - орган чуття зі складною анатомічною будовою. Світлові хвилі, які відображає предмет, переломлюючись, проходять через кришталик ока і фокусуються на сітківці у вигляді зображення. Для ока характерною є велика рухливість, яка забезпечується трьома парами м'язів, що рухають його в різних напрямках. Рухи очей, а також повороти голови збільшують можливості зорового аналізатора схоплювати велику кількість об'єктивних подразників, що звідусіль діють на нього.
2.Слухові відчуття. Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої дії. Розрізняють три види слухових відчуттів: мовні, музикальні та шуми. В цих видах відчуттів звуковий аналізатор виділяє чотири якості звука: силу (або інтенсивність), висоту, тембр, тривалість у часі. Шуми менш соціальні і значимі для людини. Шуми можуть викликати певний емоційний настрій (шум дощу, вітру), іноді є сигналом небезпеки (шипіння змій, кроки наближення ворога). В шкільній практиці доводиться зустрічатися з негативним впливом шуму: він заважає виділити у свідомості корисні сигнали - слова, втомлює нервову систему.
3.Нюхові відчуття. Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов'язаний із задоволенням потреб в їжі, паруванні, самозбереженні. У житті людини нюхові відчуття не мають такого значення, як зорові і слухові. Вони мало пов'язані з орієнтуванням у навколишньому середовищі. Нюхова чутливість тісно пов'язана зі смаковою, допомагає розпізнати якість їжі. Нюх попереджає про несвіжість їжі, про небезпеку для організму повітряного середовища, даїє змогу розрізняти в окремих випадках хімічний склад речовини.
4.Смакові відчуття. Смакові відчуття тісно пов'язані з нюховими, їх поєднує спільна роль у процесі харчування. Смакові відчуття, як і нюхові, підвищують апетит людини, звідси й анатомічне сусідство їхніх органів: периферичні кінці смакового і нюхового аналізаторів знаходяться поруч і поєднуються один з одним. Аналізуючи якість їжі, смакові відчуття виконують також і захисну функцію. Особливістю динаміки смакових відчуттів є їхній тісний зв'язок з потребою організму в харчуванні. При голодуванні смакова чутливість підвищується, при ситості - знижується.Органом смаку є язик. Виділяють чотири основні якості смакових подразників: кисле, солодке, гірке, солоне.
5.Шкіряні відчуття.. В шкіряних покровах людини є кілька самостійних аналізаторних систем: тактильна (відчуття тиску, доторку), температурна (відчуття холоду і тепла). Всі види шкірної чутливості є контактними. Тактильні відчуття відображають важливі властивості предметів об'єктивного світу: рівність, шершавість, твердість, м'якість, сухість, вологість тощо. Істотною умовою відчування цих властивостей є рух дотикових органів і передусім руки. Він дає змогу найрізноманітнішими способами вступити в контакт з предметами і краще відображати їхні властивості: форму, просторове розташування предметів, і в цьому відношенні, на думку І.М. Сеченова, є чутливістю, паралельною зору.
6.Відчуття руху. Кінестезичні відчуття виникають через скорочення і розслаблення м'язів, розтягування зв'язок, тертя суглобів. Периферична частина є низкою вільних нервових закінчень, кінцевих утворень, розміщених в суглобово-м'язовому апараті. В результаті цих відчуттів складається знання про силу, швидкість, траєкторію рухів частин тіла. Зрозуміло, що розвиток кінестезичних відчуттів є одним із важливих завдань навчання. Уроки малювання, креслення, фізкультури, праці, читання повинні плануватись з урахуванням можливостей і перспектив розвитку рухового аналізатора. Не менше значення для оводоління рухами має їхній естетичний бік