3Шлюбні стосунки. Дружні і сексуальні стосунки чоловіка та жінки.

Н. Ф. Федотова (1983) вивчила уявлення подружжя про еталони чоловіка і дружини. Чоловіки вважали найбільш важливими для дружини дві групи якостей: гуманістичні та комунікативні (товариськість, уміння ладити з людьми і т. п.). Ділові та вольові якості вони ставили на передостаннє і останнє місця, в той час як у стандарті чоловіка ці якості вважалися найціннішими.

За даними О. В. Шишкіної (1998), подружжя очікують один від одного прояву якостей, притаманних, в основному, своїй статі. Так, жінки при оцінці значущих для сімейного життя якостей чоловіка на перші місця ставлять чесність, скромність, красу-привабливість, охайність, вихованість, освіченість, широту поглядів, чуйність, правдивість, щирість, помірність у вживанні спиртного; чоловіки при оцінці значущих якостей дружини відзначають силу-витривалість, самовладання, самокритичність, незалежність, повага до батьків, працьовитість. Ці дані не означають, що чоловіки і жінки істотно розходяться у своїх уявленнях про якості чоловіка і дружини. Ймовірно, вони у своїх характеристиках дружина протилежної статі позначають ті "больові" точки, які найчастіше зустрічаються в сім'ї (надмірне вживання спиртного чоловіками, часті конфлікти дружини з матір'ю чоловіка і т. д.). У той же час у чоловіків і жінок є і спільні погляди на якості чоловіка. Так, і ті й інші важливими якостями чоловіка вважають доброту-чуйність, вірність-відданість і любов до дітей. Так що мова повинна йти скоріше про ступінь вираженості тих чи інших якостей, а не про їх наявність чи відсутність.

Дещо інші дані отримані Уіллардом Харлі (1992), який виділив по п'ять основних потреб для чоловіків і дружин, виконання яких подружжя очікують один від одного. У чоловіків це: 1) статеве задоволення, 2) супутник по відпочинку, 3) привабливість дружини, 4) ведення домашнього господарства, 5) моральна підтримка дружиною. У жінок основними потребами є: 1) романтична атмосфера в сім'ї, ніжність, демонстрована чоловіком, 2) потреба в спілкуванні (можливість поговорити з чоловіком про все, що сталося за день), 3) чесність і відкритість у відносинах з чоловіком, 4) фінансова підтримка батька сімейства, 5) посвященность сім'ї (роль батька).

Невдачі чоловіків і жінок в будівництві сім'ї обумовлені, вважає У. Харлі, незнанням потреб один одного, а постійна незадоволеність хоча б однієї з потреб призводить до позашлюбних зв'язків.

Т. В. Андрєєва і Т. Ю. Пипченко (2000) отримали на білоруських жінках і петербурзьких студентах подібні результати, однак виявили і значні вікові відмінності.

У жінок у віці 20-30 років провідні потреби-очікування від чоловіків наступні: 1) прояв ніжності і турботи, 2) статеве задоволення, 3) щирість і відкритість у відносинах з чоловіком, 4) фінансова підтримка, 5) потреба в спілкуванні. Частина студенток підкреслювала важливість фізичного захисту з боку чоловіка, почуття безпеки.

Для 30-40-річних жінок значимість потреб дещо змінюється: 1) щирість і відкритість, 2) посвященность сім'ї і вихованню дітей, 3) фінансова підтримка, 4) прояв ніжності, 5) потреба в спілкуванні.

Для 40-50-річних жінок важливими є такі потреби: 1) посвященность сім'ї та дітям, 2) допомога по будинку, 3) фінансова підтримка, 4) ніжність, 5) щирість у стосунках.

Жінки 50-60 років головними вважали: 1) фінансову підтримку, 2) допомога чоловіка по будинку, 3) посвященность сім'ї, 4) щирість і відкритість, 5) ніжність.

Чоловіки менше були схильні аналізувати і усвідомлювати свої потреби, пов'язані з браком. Молоді чоловіки відзначали такі потреби, як сексуальну і моральну підтримки. Потреб у спільному проведенні відпочинку з дружиною і в її привабливій зовнішності не відмічались.

Складність задоволення потреби у збереженні власного "Я" полягає в тому, що в очах кожного з подружжя власне "Я" виглядає значно привабливіше, ніж "Я" іншого.

9.4. Ставлення чоловіків і жінок до сексу.

Не дивно, що чоловіки і жінки по-різному ставляться до сексу. Наприклад, шлюбна ніч, момент дефлорації є, пише О. Вейнінгер, переломним моментом у житті жінки. У житті чоловіка, навпаки, перший статевий акт не грає ніякої ролі. С. Хендрік і К. Хендрік (S. Hendrick, C. Hendrick, 1985) відзначають, що жінки "помірно консервативні" відносно випадкового сексу, а чоловіки - "помірно терпимі". Дані, зібрані в 177 дослідженнях на вибірці в 130 000 чоловік, показали, що для чоловіків випадковий секс набагато більш прийнятний (Oliver, Hyde, 1993). Витоки цих відмінностей лежать як в біологічній специфіці тих і інших, так і у відмінності їх соціальних ролей. У результаті чоловіки і жінки насилу розуміють один одного.

Мається "подвійний стандарт" у погляді чоловіків на дошлюбні статеві зв'язки. Хоча 50% чоловіків схвалили дошлюбні зв'язки жінок, 75% все ж вважали, що наречена повинна бути незайманою (McCary, 1978). Дошлюбні зв'язки чоловіків схвалили 75% опитаних осіб чоловічої статі. Дошлюбні статеві зв'язки ширше поширені серед підлітків з низькою успішністю, а також серед тих, чиї батьки мають низький освітній рівень, зловживають алкоголем, живлять пристрасть до наркотиків і не відвідують церкву (L. Harris, 1986; D. Orr et al., 1991) . Правда, в останні роки ставлення до дошлюбних статевих зв'язків стало змінюватися. Так, у США після минулої в 1960-х рр.. сексуальної революції культивується цноту до шлюбу не тільки жінок, але й чоловіків. Це можна зрозуміти у зв'язку з широким розповсюдженням СНІДу.

За даними І. П. Ивченковой з співавторами (2001), на запитання: "Чи хотіли б ви, щоб ваш шлюбний партнер мав сексуальний досвід до шлюбу?" 71% дівчат відповіли позитивно, а 60% юнаків - негативно (рис. 9.6).

Сексологи вважають, що чоловіки реалізують свій потенціал сексуального збудження спонтанно і для чоловіка найбільш сильними сексуальними стимулами є фізичний секс, зображення оголеного тіла або статевого акту, а жінки досягають такої здатності в процесі романтичних відносин і любовного контакту з чоловіком. Тому жінки прагнуть "романтизувати" опис статевого потягу і збудження, що представляються їм як любов, емоційна близькість і відданість. У той же час чоловіки статевий потяг прагнуть "сексуалізовані", бачачи його мета в сексуальній активності (Г. Келлі, 2000). За даними Юбелла, труднощі займатися сексом без любові відзначили 59% чоловіків, у той час як жінки відзначали таку трудність набагато частіше - у 86%.

У всьому світі чоловіки частіше виступають ініціаторами статевої близькості, ніж жінки, що визнають і самі жінки. Наприклад, при опитуванні 30 подружніх пар зі стажем спільного життя 4 роки виявлено, що 73% жінок вважають, що лідером в сексуальних відносинах повинен бути чоловік. З цим твердженням згодні лише 36% чоловіків, 20% відводять цю роль жінкам, а інші говорять про те, що вона повинна бути розділена між подружжям порівну (Т. В. Андрєєва, Ю. А. Бакуліна, 1996).