Хронометраж

Призначення хронометражу полягає в тому, щоб на основі замі­рів часу виконання прийомів ручної і машинно-ручної роботи та їх нормальної тривалості, визначити технічно обґрунтовані норми ви­робітку (норми часу).

Виділяють такі етапи проведення хронометражу:

1. Підготовка до хронометражу:

• вибір об’єкта спостереження - робітника з якісними показниками праці, який виконує норму виробітку, вище від середнього значення на дільниці (але не на рекордному рівні);

• ознайомлення з процесом праці;

• розчленування операції на елементи (прийоми) та вибір фіксаж­них точок;

• визначення кола факторів, що впливають на тривалість прийомів;

• визначення кількості замірів;

• бесіда з вибраним працівником щодо мети, завдань, особливос­тей хронометражу саме на цьому робочому місці та урахування усіх зауважень робітника у матеріалах спостереження;

• підготовка усіх необхідних матеріальних засобів для спосте­реження.

2. Спостереження (власне хронометраж) - спостерігач за допо­могою хронометра (двострілкового секундоміра) фіксує тривалість елементів операції.

Вимір кожного елемента можна здійснювати за окремими відліка­ми часу (коли хронометр вмикають у момент початку елемента, що спо­стерігається, і зупиняють у момент його закінчення) або за поточним часом (коли двострілковий секундомір запускають у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження, а фіксація тривалості окремих елементів відбувається зупинкою другої, допоміжної стрілки). У нашому прикладі, де елементи операції дуже короткі, можна використовувати лише перший спосіб. За результатами вимірювання заповнюється хронометражна карта

3. Оброблення та аналіз результатів спостереження:

• визначення стійкості хронометражних рядів;

• визначення тривалості прийомів;

• установлення оперативного часу на виконання операції. Отриманий ряд чисел тривалості конкретного елемента операції

являє собою хронометражний ряд. Показникам хронометражних рядів властиві певні коливання, у зв’язку з цим їх потрібно від помилкових замірів, перевірити хронометражний ряд на стійкість. Стійкість хронометражного ряду характеризується коефіцієнтом стійкості К_ст , що визначається відношенням максимальної тривалості хронометражного ряду ( t_max) до мінімальної (t_min ):

Хронометражний ряд вважається стійким, якщо:

Значення нормативного коефіцієнта стійкості містяться у спеціаль­них таблицях та залежать від типу виробництва, виду робіт і трива­лості елемента операції. Для нашого прикладу значення нормативного коефіцієнта стійкості дорівнює 2,5.

Отже, перевіримо на стійкість перший хронометражний ряд на­шого прикладу:

Тобто ряд стійкій, помилковий замірів немає.

При перевірці другого ряду фіксуємо, що він не стійкій:

= > 2,5

Помилковими можуть виявитися максимальне або мінімальне значення ряду. Припустимо, що у нашому випадку це максимальне значення ряду та викреслимо це значення. Ряд залишається нестійким, тому закреслюємо наступне максимальне значення. Тепер умови стійкості дотримано:

2,5

Після цього можна проаналізувати результати спостереження. При цьому для визначення тривалості окремого прийому порівнюється середньоарифметичне значення хронометражного ряду з його модою та обирається найменше значення із них.

Оперативний час (t_оп) на виконання операції визначається як сума тривалостей окремих її елементів.

Потім на основі проведених спостережень визначається проектна норма виробітку для цієї робітниці за формулою:

Індивідуальна фотографія робочого часу виконавця.

Індивідуальна фотографія робочого часу проводиться у такій по­слідовності: