3.3Методи дослідження витрат робочого часу

Відповідно до цілей спостереження, особливостей конкретних робочих місць та організації праці виконавців, існують різні класи­фікації методів вивчення витрат робочого часу, а саме:

1. за видом і метою спостереження, змістом та деталізацією

витрат робочого часу:

• хронометраж- це метод визначення середньої фактичної тривалості повторюваних операцій шляхом без­посереднього спостереження на робочому місці;

• фотографія робочого часу - це процес вивчення часу шляхом спостереження та вимірювання всіх без винятку елементів робочого процесу протягом робочої зміни або її частини. Фотографування має три різновиди: фотографія робочого часу виконавця; фотографія викорис­тання устаткування в часі; фотографія виробничого процесу;

• фотохронометраж— це комбінований спосіб спостереження, в якому поєднуються фотографія робочого дня і хронометраж оперативного часу;

2. за способом спостереження при вивченні витрат робочого часу.

• метод безпосереднього вимірювання тривалості кожного з елементів роботи чи перерви в роботі шляхом: суцільних (безперервних) замірів з фіксацією всіх витрат робочого часу; вибіркових замірів; циклічних замірів;

• метод фіксування кількості випадків повторення тих чи інших видів витрат робочого часу у певному інтервалі часу шля­хом: періодичних спостережень через однакові, заздалегідь встановлені інтервали часу; моментних спостережень;

3. за об’єктом спостереження та формою організації праці на ро­бочих місцях:

• індивідуальне спостереження;

• групове спостереження;

• бригадне спостереження (за роботою бригади);

• багатоверстатне, багатоапаратне спостереження;

• маршрутне спостереження;

• пікетне спостереження;

4. за способом спостереження та реєстрації результатів:

• у результаті візуального спостереження безпосередньо нормувальником за показниками найпростіших приладів (годинників, секундомірів);

• за допомогою приладів, що фіксують початок і кінець окре­мих періодів витрат часу, під наглядом працівника;

• самим робітником (самофотографія);

5. за способом та формою запису результатів спостереження'.

• цифровий;

• індексний, графічний, фото- і кінозйомка;

• осцилографічний;

• комбінований (змішаний).

Отже, спостереження різними методами становлять основу дослі­дження змісту й обсягу праці при її технічному нормуванні. За резуль­татами спостереження вивчають зміст і структуру робочих процесів, їхній взаємозв’язок. При цьому виявляють притаманні певному робо­чому місцю виробничі можливості устаткування, машин, механізмів, кращі методи праці, кращих виконавців.

Для проведення спостережень можуть бути застосовані звичайні годинники з секундною стрілкою. Але можливості годинників об­межені проведенням простих вимірювань (наприклад, як при фото­графії робочого часу), вони не дають змоги виконувати складні й детальні спостереження. Тому підвищення точності вимірюваннятривалості окремих коротких операцій, дій та рухів потребує більш точних приладів. Такими є хронометри, хроноскопи та одно- і дво- стрілкові секундоміри, що застосовуються у хронометражних та фотохронометражних спостереженнях. Для вивчення послідовності дій, рухів і вилучення зайвих елементів застосовують кіно, теле­бачення.

Більш детально методи дослідження витрат робочого часу роз­глянемо на прикладах хронометражу та індивідуальної фотографії робочого часу виконавця.