9. Поняття "демократія" і принцип демократизму в сучасному інформаційному дискурсі.

Демократія – форма орг. держ., за якої єдиним легітимним джерелом влади є народ, який управл. чи безпосередньо, чи через обраних представників.

Принципи висвітл. політ. пробл.:

-дотримання загальнолюдських цінностей –

-принцип народності (діалектизм). –

-масовість («факти» - перше масове вид.) +–

-демократизм (плюралізм +, заангажованість -)

- правдивість +-

-об»єктивність -

-аргументованість («обозреватель», «главред») +

-гуманізм –

Принцип демократизму  — означає, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію; Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.

Річ у тім, що саме ЗМІ, по суті, найбільш повно втілюють у собі головну ознаку демократично організованого суспільства. За певним «ідеальним» способом свого існування діяльність ЗМІ є не чим іншим, як концентрованим виразом ідеї відкритого публічного дискурсу, соціальним інститутом з організації міжлюдського діалогу, громадянського консенсусу. Звичайно, ми пам`ятаємо й про соціально-деструктивні можливості ЗМІ (можливість ідеологічної «обробки» населення, прищеплення потрібних владі думок та поглядів тощо). Тому для перевірки ідеї демократії в Україні та розуміння перспектив її ближчого й більш далекого майбутнього слід придивитися до характеру функціонування українських ЗМІ уважніше. Нову позитивну роль засобів масової інформації, коли вони справді постають масовими медіаторами, посередниками між людьми, цілком чітко відбиває поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднити всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти.

в Україні ще не сформована нація як політична цілісність. Не кажучи вже про цілісність ментальну чи мовну.

Нема єдиного інформаційного простору в межах самої України, а Україна не має інформаційної єдності з рештою світу.

-гром. Діяльність журналіста не повинна призводити до зіткнення інтересів і конфліктів. Журн. Може бути членом гром.орг. чи політ.партії, проте він зобов. Проінф. Про це колектив і відмовитись від напис. Редакц. Матер. Про свою орг.чи партію

-журн. Не повинні брати участь у проектах урядових, комерц. Чи гром. Орг., діяльність яких висв. Їхнє видання

-журн. Не мають права підпис. Комерц. Чи політ. Документи або отрим. Подарунки, якщо це сприйм. Як дії від імені колективу редакції.

Журналіст-влада:

-поважати владу як важливу соц.. інституцію

-надавати інф. Підтримку владним інституціям(забезп. Прямий зв»язок між ними і народом)

-відстоювати право гром. На доступ до інф. Про діяльність владних структур

-викривати зловживання і причетність до них посадовців, дбати про доказовість критики

-відстоювати право на незалежність журналістики від влади (умова відпов. Контролю сусп.. за діяльністю владних структур)

-спростовувати неправдиві факти і твердж. політиків