- •1. Політична журналістика як професійна діяльність. Ресурс політичного репортера. Споживач політичної інформації.
- •2. Чинники,які обумовили популяризацію політичної проблематики в сучасних змі.
- •3. Дати визначення наступним поняттям "політика", "політична журналістика", "політична проблематика".
- •4. Суб єкти політичної журналістики.
- •5. Чинники, які визначають маніпулятивний характер політичної жуналістики.
- •6.Три періоди становлення сучасної української преси. Дати коротку характеристику кожному з періодів.
- •7. Функції змі в політично-інформаційному процесі. На прикладі якісної преси.
- •8. Законодавча база політичного журналіста : права й обов язки.
- •9. Поняття "демократія" і принцип демократизму в сучасному інформаційному дискурсі.
- •10. Поняття "влада".Легітимне джерело демократичної влади. Легітимне джерело авторитарної влади.
- •11. Джерела влади за м. Фуко й н. Макіавеллі.
- •12. Сутність і проблеми демократії за м. Бердяєвим.
- •13. Сутність і проблеми демократії за є. Смотрицьким.
- •14. Поняття "капіталізм" і "комунізм": від першоджерела (марксистська доктрина) до сучасних журналістських інтерпретацій.
- •15. Найбільш значущі політичні події останнього десятиліття. Коротка характеристика.
- •16. Політико-інформаційна роль т.Зв. "справи г.Гонгадзе".
- •17. Поняття "революція", "соціальна революція", "демократична революція". Концепція "помаранчевої революції": передумови, перебіг, наслідки.
- •18. Іспанська революція й громадянська війна у дзеркалі репортерської діяльності е. Хемінгуея.
- •19. Історичні передумови соціальної революції за к. Марксом і ф. Енгельсом.
- •20. Форми політичної журналістики. Загальна характеристика.
- •21. Короткі жанри політичної проблематики. Характеристика і призначення кожного
- •22. Політичний газетний вірш д. Бикова : засади жанру.
- •23. Роль політичного репортажу в політичній журналістиці. На прикладі діяльності сучасних репортерів.
- •24. Класичний політичний репортаж на прикладі творчого спадку д. Ріда та ю. Фучика.
- •25. Професійна діяльність політичного репортера за концепцією е. Е. Кіша. (Егон Ервін Кіш)
- •26. Політично-соціальний репортаж Герхарда Кромшредера: теми, проблеми, експерименти.
- •27. Репортерська діяльність Хантера Томпсона як стиль життя. Поняття "гонзо" в журналістиці.
- •28. Визначення поняття "влади". Концепція влади за н. Макіавеллі.
- •29. Риси ідеального правителя за н. Макіавеллі.
- •30.Концепція політичного лідерства за н. Макіавеллі.
- •31. "Політичний лідер" як поняття. Концепція політичного лідерства за Максом Вебером ( за книгою "Політика як покликання і професія").
- •32. Концепція влади й політичного лідерства за ф.Ніцше (за книгою "Так говорил Заратустра").
- •33. Сучасні українські політичні лідери. Коротка характеристика персоналій і політичних доктрин.
- •34.Універсальне визначення жанру "політичний портрет".
- •35.Дати загальну класифікацію політичних портретів.
- •36. Політичний портрет і портрет політика : спільне і відмінне.
- •37. Біографічний метод у портреті політика : вибір фактів та інформаційних джерел.
- •38. Композиційно-змістові елементи портрета політика.
- •39. Обов язкові елементи політичного портрета.
- •40. Структура політичного портрета у тижневиках "Фокус", "Кореспондент".
- •41. Політико-психологічний аналіз у політичному портреті.
- •42.Способи розкриття характеру в портреті політика.
- •43. Політичні портрети-книги д. Чобіта, ю. Рогози. Дати характеристику методів творення політичних образів.
- •44. Типи композицій, властиві політичним портретам.
- •45. Політичний портрет-інтерв ю: загальна характеристика жанру.
- •46. Історико-політичний портрет у сучасних змі : автори й персонажі. Загальна характеристика жанру.
- •47. Історико-політичний портрет: принцип актуалізації, персоніфікації.
- •48. Історичні портрети в. Ключевського : характери на історико-політичному тлі.
- •49. Історичні портрети с. Бестужевої-Лади : загальна характеристика.
- •51. Дж. Оруелла : критика тоталітаризму.
- •52. Політика й література. Дати аналіз публіцистичної роботи Дж. Оруелла "Письменники й Левіафан".
9. Поняття "демократія" і принцип демократизму в сучасному інформаційному дискурсі.
Демократія – форма орг. держ., за якої єдиним легітимним джерелом влади є народ, який управл. чи безпосередньо, чи через обраних представників.
Принципи висвітл. політ. пробл.:
-дотримання загальнолюдських цінностей –
-принцип народності (діалектизм). –
-масовість («факти» - перше масове вид.) +–
-демократизм (плюралізм +, заангажованість -)
- правдивість +-
-об»єктивність -
-аргументованість («обозреватель», «главред») +
-гуманізм –
Принцип демократизму — означає, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію; Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.
Річ у тім, що саме ЗМІ, по суті, найбільш повно втілюють у собі головну ознаку демократично організованого суспільства. За певним «ідеальним» способом свого існування діяльність ЗМІ є не чим іншим, як концентрованим виразом ідеї відкритого публічного дискурсу, соціальним інститутом з організації міжлюдського діалогу, громадянського консенсусу. Звичайно, ми пам`ятаємо й про соціально-деструктивні можливості ЗМІ (можливість ідеологічної «обробки» населення, прищеплення потрібних владі думок та поглядів тощо). Тому для перевірки ідеї демократії в Україні та розуміння перспектив її ближчого й більш далекого майбутнього слід придивитися до характеру функціонування українських ЗМІ уважніше. Нову позитивну роль засобів масової інформації, коли вони справді постають масовими медіаторами, посередниками між людьми, цілком чітко відбиває поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднити всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти.
в Україні ще не сформована нація як політична цілісність. Не кажучи вже про цілісність ментальну чи мовну.
Нема єдиного інформаційного простору в межах самої України, а Україна не має інформаційної єдності з рештою світу.
-гром. Діяльність журналіста не повинна призводити до зіткнення інтересів і конфліктів. Журн. Може бути членом гром.орг. чи політ.партії, проте він зобов. Проінф. Про це колектив і відмовитись від напис. Редакц. Матер. Про свою орг.чи партію
-журн. Не повинні брати участь у проектах урядових, комерц. Чи гром. Орг., діяльність яких висв. Їхнє видання
-журн. Не мають права підпис. Комерц. Чи політ. Документи або отрим. Подарунки, якщо це сприйм. Як дії від імені колективу редакції.
Журналіст-влада:
-поважати владу як важливу соц.. інституцію
-надавати інф. Підтримку владним інституціям(забезп. Прямий зв»язок між ними і народом)
-відстоювати право гром. На доступ до інф. Про діяльність владних структур
-викривати зловживання і причетність до них посадовців, дбати про доказовість критики
-відстоювати право на незалежність журналістики від влади (умова відпов. Контролю сусп.. за діяльністю владних структур)
-спростовувати неправдиві факти і твердж. політиків