Тема 8. Встановлення походження дітей.

 

    Юридичним фактом, на підставі якого виникають правовідносини між батьками і дітьми, є походження дітей від батьків, засвідчене в установленому законом порядку. Необхідно звернути увагу на існування двох концепцій батьківства: біологічного (кровного) та соціального.

          Походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків. Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками в книзі народжень за заявою будь-кого з них. У цьому випадку діє презумпція батьківства чоловіка матері дитини. Батьківство цієї особи припускається і доказуванню не підлягає. Але це не означає, що особа, записана батьком, не має права оспорити проведений запис.

           Походження дитини від батьків, які не перебувають між собою у шлюбі може бути  встановлена у добровільному порядку шляхом подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини, або в судовому порядку за заявою одного з батьків, опікуна або піклувальника дитини, самої дитини після досягнення повноліття, а також особи, на утриманні якої знаходиться дитина.

                  При встановленні батьківства суд бере до уваги будь-які відомості, зібрані відповідно до ЦПК. Необхідно звернути увагу на правове значення експертизи та генної дактилоскопії при встановленні батьківства. Слід підкреслити різницю між встановленням батьківства, встановленням факту батьківства і встановленням факту визнання батьківства.

          Особливу увагу слід приділити питанням встановлення батьківства і материнства при застосуванні штучних методів репродукції людини.  

 

Тема 9. Особисті права і обов’язки батьків та дітей.

 

У теорії сімейного права не існує однозначного підходу до визначення особистих прав батьків. Але вчені однозначно погоджуються з тим, що батьківські права є одночасно і обов’язками батьків по вихованню дитини. Особисті права батьків і дітей мають ряд особливостей: 1) вони носять строковий характер, існують по відношенню до неповнолітніх дітей; 2) надаються матері і батьку на паритетних началах; 3) в них поєднуються інтереси батьків і дітей, але перевага надається інтересам дитини; 4) держава здійснює контроль за належним виконанням батьківських прав.

               Батьківські права є абсолютними правами, які виникають у батьків дитини в результаті її народження. В той же час батьківські права є одночасно і обов’язками батьків по вихованню дитини. Тобто батьківські права є не тільки мірою можливої, але і мірою необхідної поведінки. Студенти повинні знати, що в юридичній літературі до особистих батьківських прав відносять: право на виховання дітей; право на визначення дитині імені, прізвища, по-батькові, місця проживання; право на відібрання дітей від будь-яких осіб, які незаконно їх утримують; право на представництво і захист інтересів дітей; право давати згоду на усиновлення своєї дитини іншою особою.

          Батьки мають право і зобов’язані визначати дитині прізвище, ім’я по батькові. При розгляді спорів про дітей суд виходить з інтересів дітей: умов їх нормального розвитку і виховання.

У тому випадку, коли батьки неналежним чином виконують свої зобов’язання по вихованню дитини і тим самим наносять моральну шкоду своїм дітям необхідно вживати міри сімейно-правового захисту.

          Такими мірами захисту інтересів дітей є позбавлення батьківських прав ( ст.. 164 СК) та відібрання дітей без позбавлення батьківських прав (ст. 170 СК).