
- •1. Поняття адміністративного права
- •2. Предмет і метод адміністративного права
- •3. Система та джерела адміністративного права
- •4.Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •5. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання, його складові частини
- •6. Поняття, структура та види адміністративно-правових норм
- •7. Форми реалізації адміністративно-правових норм
- •8. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура
- •9. Реалізація норм ап
- •10. Види реалізації норм ап
- •11. Поняття та види суб’єктів адміністративного права
- •12.Соціальні та юридичні ознаки суб’єкта адміністративного права.
- •13. Адміністративна правосуб’єктність
- •14. Класифікація органів державної виконавчої влади
- •15. Поняття та види законності та дисципліни у державному управлінні
- •16. Види способів забезпечення законності у державному управлінні
- •17. Контроль та нагляд, як засоби забезпечення законності у державному управлінні.
- •18.Принципи забезпечення законності у державному управлінні.
- •19.Адміністративний нагляд міліції.
- •20. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •21. Поняття місцевого самоврядування
- •23.Види підприємств та їх об’єднань.
- •24.Об’єднання громадян, як суб’єкти адміністративного права.
- •25. Поняття державної служби і державного службовця
- •26. Принципи державної служби та її ознаки
- •27. Поняття посади та посадової особи. Класифікація посад та рангів державних службовців
- •28. Порядок проходження державної служби
- •29. Ранги державних службовців
- •30. Відставка державного службовця
- •31. Управління державною службою
- •32. Підстави припинення державної служби
- •33. Відповідальність за скоєння корупційних дій
- •34. Права та обов’язки державних службовців у сфері державного управління
- •35. Поняття і види форм державного управління
- •36. Поняття актів державного управління. Властивості правових актів державного управління
- •37. Поняття методу державної виконавчої влади, його основні характеристики та види.
- •38. Заходи адміністративного попередження і припинення.
- •39.Правові та не правові форми державного управління.
- •40. Правові акти державного управління, як владні дії державних виконавчо-розпорядчих органів
- •41. Переконання, заохочення та примус у діяльності правозастосовчих органів державного управління
- •42. Поняття адміністративного правопорушення
- •43. Склад адміністративного правопорушення, та його юридичний аналіз
- •44. Адміністративна відповідальність та адміністративні стягнення
- •45. Принципи адміністративної відповідальності
- •46. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •48. Основні та додаткові адміністративні стягнення
- •49. Особливості адміністративної відповідальності спеціальх суб’єктів
19.Адміністративний нагляд міліції.
Адміністративний нагляд міліції — це систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням посадовими особами та громадянами правил, що регулюють громадський порядок і громадську безпеку з метою попередження і припинення порушень цих правил, а також виявлення порушників і притягнення їх до встановленої законом відповідальності (кримінальної чи адміністративної) або вжиття до них заходів громадського впливу.Методами адміністративного нагляду міліції є: а) безпосереднє спостереження в громадських місцях за виконанням громадянами та посадовими особами загальнообов'язкових правил; б) періодичні перевірки виконання органами, посадовими особами, громадянами встановлених правил; в) виявлення порушень у ході перевірки скарг, заяв, пропозицій та іншої інформації про правопорушників.Адміністративний нагляд поділяється на загальний і спеціальний.Загальний адміністративний нагляд містить нагляд за дотриманням загальнообов'язкових та інших правил. До них належать: правила перебування іноземців, правила дозвільної системи; правила паспортної системи тощо.
Спеціальний адміністративний нагляд міліції — це нагляд за поведінкою певної категорії громадян.Цей вид адміністративного нагляду встановлюється лише стосовно чотирьох категорій повнолітніх осіб: а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами; б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;У випадку, якщо є підстави вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу внутрішніх справ може бути продовжено кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.
Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
20. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
Президент України – є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету територіальної цілісності, додержання КУ та інше.
ПУ у реаліях сьогодення пов’язаний із такими факторами:
1) дуалізм виконавчої влади – це стан, за якого повноваження вищого органу виконавчої влади переділено між ПУ та КМУ
2) проведення в Україні конституційної реформи призвело до вдосконалення принципу стримувань і противаг
3) сучасний стан адміністративно-правової науки робить обґрунтованим сприйняття ПУ як функціональної складової виконавчої влади.
21. Поняття місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування відносять до колективних недержавних органів.
Органи МС – це гарантоване державою право територіальних громад чи добровільного об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст – самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах чинного законодавства.
Система МС:
- територіальна громада
- сільська, селищна, міська рада
- сільський, селищний, міський голова
- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради
- районні та обласні ради
- органи самоорганізації населення
22.Поняття і види об’єднань громадян.
Право громадян на свободу передбачено в Загальній декларації прав людини й гарантовано Конституцією та законодавством України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший характер. Її може бути спрямовано на участь у розробленні державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання конкретних соціальних проблем тощо. Одним із критеріїв класифікації об'єднань громадян може слугувати мета їх діяльності. Так, у Законі України «Про об'єднання громадян» наведено чітке визначення різновидів об'єднань громадян — політичних партій і громадських організацій. На відміну від політичної партії, громадською організацією є об'єднання громадян, створене для задоволення й захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів.Найповнішу характеристику об'єднань громадян дозволяє дати їх класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно з якими виділяють: масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки тощо); органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку); органи громадського самоврядування (ради й колективи мікрорайонів, домові, вуличні комітети та ін.).Об'єднання громадян можуть класифікуватися і за масштабами діяльності. Згідно з цим критерієм можна виділити об'єднання громадян, які діють у масштабах усієї держави, масштабах окремих адміністративно-територіальних одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, діяльність яких носить міжнародний характер і поширюється на територію не тільки України, а й інших держав.