17. Контроль та нагляд, як засоби забезпечення законності у державному управлінні.

Способи забезпечення законності і дисципліни:

А) Державний контроль – це одна із функцій державного управління, що полягає в оцінюванні правомірності діяльності об’єкта контролю та здійснення відповідними державними органами.

- Президентський контроль – здійснюється главою держави, або Секретаріатом ПУ:

1) призначає на посади та звільняє половину складу НБУ

2) призначає або звільняє половину складу Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення

3) зупиняє дію актів КМУ

4) приймає рішення про прийняття до громадянства України.

- Парламентський контроль – здійснюється ВРУ. Він здійснюється уповноваженою з Прав людини, Рахунковою палатою. Контроль з боку органів виконавчої влади.

- Судовий контроль, який реалізується через діяльність судів.

Б) Громадянський контроль – це різновид контролю за якого останній здійснюється громадськими організаціями чи окремими громадянами.

Однією з ключових ознак демократичної країни є ступінь контролю громадянського суспільства за державою.

- Органи МС мають змогу контролювати виконання місцевими органами виконавчої влади програм соціально-економічного та культурного розвитку використання коштів з бюджету, створюють контрольні комісії з питань державного управління.

- Об’єднання громадян мають право брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи, одержувати від органів державної влади і управління інформацію. Необхідну для реалізації своїх цілей і завдань.

- Профспілки – це добровільні, не прибуткові громадські організації, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності.

- засоби масової інформації виконують роль передавача інформації по каналах «держава суспільство» і мають право на вільне одержання, використання, поширення та зберігання відкритою за режимом доступу інформації.

2) Адміністративний нагляд – це спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно не підпорядкованих об’єктів.

Види:

- державний санітарно-епідемічний нагляд

- державний протипожежний нагляд

- державний нагляд за забезпечення безпеки авіації

- Державний нагляд за безпекою дорожнього руху

- Державний геодезичний нагляд

- адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі та ін.

18.Принципи забезпечення законності у державному управлінні.

законність і дисципліна – це обов’язкові риси правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє відображенняив чинному законодавстві і за допомогою яких держава регулює взаємовідносини в суспільстві, досягається стан законослухняної поведінки об’єктів управління.Законість у сфері державного управління грунтується на таких принципах:1) загальнообов’язковість законів для всіх без винятку органів,закладів, організацій, посадових осіб, громадян тощо. Саме в цьому проявляється загальність приписів, які містяться у законах і підзаконних актах;2) єдності законності, тобто одноманітному розумінні і заснуванні законів на всій території держави;3) неприпустимості протиставлення законості і доцільності. Це означає, що сам закон є вищим ступенем появу доцільності.Данний принцип не виключає творчого розуміння закону і законності, а саме передбачає, що будь-який варіант рішення при застосуванні закону повинен обов’язково здійснюватися в рамках правових приписів.Законність у діяльності державного апарату виявляється у такому: 1) всі рішення, що приймаються державним органом, повинні відповідати чинному законодавству;2) рішення, що приймаються державним органом, не повинні виходити за межі повноважень цього органу,тобто вони можуть прийматися тільки з питань, що віднесені до його компетенції;3) усі рішення державних органів приймаються у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам;4) взаємовідносини з державним органом і недержавними структурами, громадянами та їх об’єднаннями, а також іншими громадськими формуваннями (органи самоорганізації нселення) здійснюються у межах взаємних прав і обов’язків, які визначені на законних підставах.