- •1. Поняття адміністративного права
- •2. Предмет і метод адміністративного права
- •3. Система та джерела адміністративного права
- •4.Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •5. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання, його складові частини
- •6. Поняття, структура та види адміністративно-правових норм
- •7. Форми реалізації адміністративно-правових норм
- •8. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура
- •9. Реалізація норм ап
- •10. Види реалізації норм ап
- •11. Поняття та види суб’єктів адміністративного права
- •12.Соціальні та юридичні ознаки суб’єкта адміністративного права.
- •13. Адміністративна правосуб’єктність
- •14. Класифікація органів державної виконавчої влади
- •15. Поняття та види законності та дисципліни у державному управлінні
- •16. Види способів забезпечення законності у державному управлінні
- •17. Контроль та нагляд, як засоби забезпечення законності у державному управлінні.
- •18.Принципи забезпечення законності у державному управлінні.
- •19.Адміністративний нагляд міліції.
- •20. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
- •21. Поняття місцевого самоврядування
- •23.Види підприємств та їх об’єднань.
- •24.Об’єднання громадян, як суб’єкти адміністративного права.
- •25. Поняття державної служби і державного службовця
- •26. Принципи державної служби та її ознаки
- •27. Поняття посади та посадової особи. Класифікація посад та рангів державних службовців
- •28. Порядок проходження державної служби
- •29. Ранги державних службовців
- •30. Відставка державного службовця
- •31. Управління державною службою
- •32. Підстави припинення державної служби
- •33. Відповідальність за скоєння корупційних дій
- •34. Права та обов’язки державних службовців у сфері державного управління
- •35. Поняття і види форм державного управління
- •36. Поняття актів державного управління. Властивості правових актів державного управління
- •37. Поняття методу державної виконавчої влади, його основні характеристики та види.
- •38. Заходи адміністративного попередження і припинення.
- •39.Правові та не правові форми державного управління.
- •40. Правові акти державного управління, як владні дії державних виконавчо-розпорядчих органів
- •41. Переконання, заохочення та примус у діяльності правозастосовчих органів державного управління
- •42. Поняття адміністративного правопорушення
- •43. Склад адміністративного правопорушення, та його юридичний аналіз
- •44. Адміністративна відповідальність та адміністративні стягнення
- •45. Принципи адміністративної відповідальності
- •46. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •48. Основні та додаткові адміністративні стягнення
- •49. Особливості адміністративної відповідальності спеціальх суб’єктів
7. Форми реалізації адміністративно-правових норм
Реалізація адміністративно-правових норм – це процес практичного втілення у життя приписів, що містяться в адміністративно-правових нормах.
Існує 4 форми реалізації НП:
додержання норм права – це форма реалізації НП, за якої суб’єкт виконує дії чи не виконує дії, які заборонені приписами права.
Виконання норм права - це форми їх реалізації, за якої суб’єкт виконує дії до вчинення яких його зобов’язують приписи права.
Використання норм права – це форма реалізації НП, за якої суб’єкт відповідно до свої інтересів і потреб використання права, надані йому відповідно до приписів правових норм, що знаходять свій вираз у здійсненні ним повноважень.
Застосування (особлива форми реалізації) – застосування норм права – це спрямована на реалізацію норм права і здійснювана у спеціально встановлених формах державно-владна, творчо-організовуюча діяльність державних органів, їх посадових осіб, або уповноважених суб’єктів з метою вирішення конкретної справи видання індивідуальних правових приписів.
8. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура
Адміністративно-правові відносини - це результат впливу адміністративно-правових норм на поведінку суб’єктів АП, внаслідок якого між ними виникають правові зв’язки.
Особливості:
1) одна із сторін обов’язково виступає від імені держави
2) переважно нерівноправність сторін
3) можуть виникати і без згоди іншої сторони
4) суперечки можуть вирішуватись як в адміністративному, так і судовому порядку.
До структури амін-прав відносин входять: суб’єкт, об’єкт і зміст.
Суб’єкт – це учасник амін-прав відносин, який має конкретні права і обов’язки.
Суб'єктами адміністративно-правових відносин можуть бути:
- органи виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування;
- громадяни України;
- іноземні громадяни та особи без громадянства;
- об'єднання громадян тощо.
Об'єкт адміністративно-правових відносин - те, заради чого виникають правовідносини, це - матеріальні, духовні та інші соціальні цінності.
об'єктами адміністративно-правових відносин є:
- поведінка учасників управлінських відносин (дії, утримання від дії);
- здоров'я, гідність людини, моральність (в управлінні охороною здоров'я, культурою та мистецтвом).
Зміст адміністративно-правових відносин - сукупність юридичних прав та обов'язків суб'єктів правовідносин.
Юридичні права - міра дозволеної поведінки, що визначається державою.
Юридичні обов'язки - міра необхідної поведінки, яка забезпечується державою.
9. Реалізація норм ап
Реалізація адміністративно-правових норм – це процес практичного втілення у життя приписів, що містяться в адміністративно-правових нормах.
Існує 4 форми реалізації НП:
додержання норм права – це форма реалізації НП, за якої суб’єкт виконує дії чи не виконує дії, які заборонені приписами права.
Виконання норм права - це форми їх реалізації, за якої суб’єкт виконує дії до вчинення яких його зобов’язують приписи права.
Використання норм права – це форма реалізації НП, за якої суб’єкт відповідно до свої інтересів і потреб використання права, надані йому відповідно до приписів правових норм, що знаходять свій вираз у здійсненні ним повноважень.
Застосування (особлива форми реалізації) – застосування норм права – це спрямована на реалізацію норм права і здійснювана у спеціально встановлених формах державно-владна, творчо-організовуюча діяльність державних органів, їх посадових осіб, або уповноважених суб’єктів з метою вирішення конкретної справи видання індивідуальних правових приписів.