4. Бухгалтерський облік та його мета. Метод бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень.
Таким чином, бухгалтерський облік є одним із способів відображення об'єктивної дійсності, призначений для забезпечення майнових інтересів держави, підприємств, інших суб'єктів господарювання, а також з приводу створення та використання облікової інформації про фінансово-економічне життя суб'єктів господарювання.
Своєчасний, повний та об'єктивний облік дає можливість колективам підприємств вести господарство економно, не допускаючи непродуктивних витрат, втрат та псування сировини та продукції, забезпечувати збереження матеріальних та грошових коштів, виявляти та використовувати внутрішні резерви, збільшувати прибутки.
Для здійснення господарської діяльності підприємство має необхідні ресурси, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До них належать необоротні активи (основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції тощо), оборотні активи (виробничі запаси, векселі, дебіторська заборгованість за товари, послуги тощо). Важливе значення для забезпечення господарської діяльності мають джерела, з яких формуються та за рахунок яких утворюються ці ресурси, а саме: власний капітал (статутний, пайовий, додатковий вкладений капітал тощо), довгострокові (довгострокові кредити банків тощо) та поточні (короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість тощо) зобов'язання.
Таким чином, в загальному виді предметом бухгалтерського обліку є використання господарських ресурсів (активів, власного капіталу та зобов'язань) суб'єктами господарювання з метою здійснення господарської діяльності незалежно від форм власності.
Для опису та відтворення процесів господарської діяльності підприємства бухгалтерським обліком вироблені відповідні способи та прийоми пізнання господарської дійсності, що складають метод бухгалтерського обліку.
До елементів методу бухгалтерського обліку належать: документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція, система рахунків, метод подвійного запису, баланс та звітність. Використання кожного з цих елементів регулюється відповідними положеннями, інструкціями, затвердженими Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національним банком України та іншими республіканськими відомствами, а також відповідними урядовими органами колишнього Союзу.
Технологія облікового процесу господарської діяльності суворо послідовна. Кожна господарська операція відображається на підставі документів, оформлених належним чином. Тому документація є першим етапом облікового процесу, початком руху облікової інформації і являє собою спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку за допомогою якого здійснюється безперервне спостереження за ними. Використання документації, складеної з додержанням юридичних вимог, надає бухгалтерським даним силу доказів.
Разом з тим, у господарській діяльності можуть відбуватися такі процеси, які не можна зафіксувати відповідними первинними документами. Наприклад, утворення нестач та лишків матеріальних цінностей та грошових коштів, розкрадання майна призводить до невідповідності дійсної кількості засобів підприємства тій кількості, що відображена в обліку. Оформити такі явища можливо лише тоді, коли вони викриті, а не тоді, коли вони відбуваються. Для цього використовується другий елемент методу бухгалтерського обліку — інвентаризація. Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки активів, у тому числі матеріальних цінностей, основних засобів та грошових коштів в натурі виявити їх наявність і фактичний стан. Дані інвентаризації використовують для приведення показників обліку у відповідність з дійсністю, для виявлення об'єктів та явищ, що з тих чи інших причин не були своєчасно охоплені обліком.
Оцінка - це спосіб грошового вимірювання/товарно-матеріальних цінностей та основних засобів. Майно та господарські операції оцінюються в національній грошовій одиниці України способом підсумовування проведених витрат. Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства, а також за операціями в іноземній валюті здійснюються у національній грошовій одиниці України в сумах, визначених шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку, що діє на дату здійснення операцій. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною іноземною валютою окремо). Основні засоби підприємства відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними затратами на їх придбання, спорудження і виготовлення, що становлять їх первісну вартість. Сировина та матеріали, паливо, покупні полуфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, що використовується для пакування і транспортування продукції (товарів), інші матеріальні цінності відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю. Давальницька сировина відображається за балансом за цінами, вказаними у договорі. Оцінка дозволяє в цілому по державі визначити стан основних засобів, склад оборотних засобів і величину національного багатства держави.
Калькуляція - це обчислення витрат на виготовлену продукцію, виконані роботи та послуги. Плановий відділ підприємства обчислює планову собівартість продукції, а бухгалтерія - фактичну. На підставі цих показників визначається планова та фактична сума прибутку, рентабельність виробництва.
У фінансово-господарській діяльності підприємств відзначається велика кількість операцій (придбання матеріалів, сировини, палива, одержання грошових коштів готівкою з розрахункового рахунку в банку, видача готівки із каси та ін.), які повинні щоденно відображатися в обліку. Поточний облік здійснюється за допомогою бухгалтерських рахунків. Бухгалтерський рахунок - це спосіб економічного групування однорідних господарських операцій для щоденного їх відображення в обліку. На кожний вид однорідних господарських операцій відкривається окремий рахунок. Облік господарських операцій на бухгалтерських рахунках здійснюється методом подвійного запису, який полягає в тому, що ці операції відображаються на рахунках двічі: по дебету одного рахунку і по кредиту другого рахунку, причому в однаковій сумі. З метою визначення підсумків господарської діяльності підприємства один раз на квартал, півріччя або рік складають бухгалтерський баланс та необхідну бухгалтерську та фінансову звітність. Баланс у бухгалтерському обліку є способом узагальнення та економічного групування активів з одного боку, та власного капіталу і зобов'язань - з другого на певну дату. Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал. Дані балансу необхідні для контролю за наявністю і структурою господарських засобів підприємства та їх джерел, для аналізу активів, а також фінансового стану підприємства, його платоспроможності, стану забезпечення збереження майна. Звітність висвітлює майнове та фінансове становище підприємства, результати господарської діяльності за звітний період. Вона характеризує не тільки стан, але й рух активів, власного капіталу та зобов'язань, структуру собівартості, стан виконання плану договірних зобов'язань виробництва та реалізації продукції тощо. Фінансова звітність складається на основі даних поточного обліку. Бухгалтерський баланс та звітність є способами підсумкового узагальнення даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік дає вичерпну характеристику господарської діяльності підприємства, фіксуючи усі господарські операції і процеси, у тому числі й негативні. Як відомо, злочини, скоєні в економічній сфері, здебільшого мають завуальований характер, отже їх викриття неможливе без копіткого вивчення облікової документації.