1.3. Методи мікроекономічних досліджень

Мікроекономіка, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тоб­то певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод є сукупністю взаємопов’язаних загальних та специфічних методів.

До загальних методів відносяться спостереження, відбір фактів, статистичний та економічний аналіз. Доволі хаотична фактична інформація впорядковується за допомогою статистичного аналізу, який дозволяє ви­явити динаміку і тенденції розвитку досліджуваного процесу.

Економічний аналіз починається з абстрагування, формування ідеального образу, який не співпадає з реальним явищем, але дозволяє відстежити властивості та взаємозв’язки, характерні для даного процесу, вивести певні логічні передбачення щодо поведінки спожива­чів чи фірм.

Аналіз також вимагає деяких припущень, найпоширенішим з яких є припущення “за інших рівних умов”, яке забезпечує “чистоту” аналізу, дозволяє більш виразно показати вплив кожного з досліджуваних факторів.

До специфічних методів мікроекономіки відносяться граничний аналіз і мікроекономічне моделювання.

Граничний аналіз – це аналіз прирістних величин, в якому всі фактори, за винятком досліджуваного, приймаються як незмінні, а вивчаються наслідки нескінченно малого приросту змінного фактора.

Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної мікросистеми, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури

Економічна модель є умовним відображенням економічних явищ, процесів, об’єктів. Будь-яка мікроекономічна модель включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір рішення.

Основним завданням моделі є визначення точки рівноваги мікросистеми. Точка рівноваги відіграє особливу роль в мікроекономіці. У стані рівноваги суб’єкт цілком реалізує всі свої можливості, як правило, до­сягає оптимального стану і не має жодних причин або стимулів змінювати своє положення за незмінності інших умов.

Мікроекономіка виконує загальнотеоретичну та практичну функції, які реалізують два види аналізу:

• позитивний аналіз дає відповідь на запитання „що є”, вивчає реальний стан речей в економіці, з’ясовує об’єктивні взаємозв’язки між економічними явищами, формує наукові уявлення про принципи поведінки мікроекономічних суб’єктів;

• нормативний аналіз відповідає на запитання „що повинно бути”, представляє оцінкові судження про стан об’єкта чи суб’єкта економіки згідно з певними критеріями, які залежать від поглядів вченого, його прихильності до певних теоретичних концепцій. Результати позитивного аналізу дозволяють визначити шляхи досягнення нормативних цілей.

Тема 2. Попит, пропонування, ціна, ринкова рівновага

Всі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок, який характеризують такі основні змінні: попит, пропонуван­ня, ціна. Вони тісно пов’язані і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання. Поведінку покупців описує категорія „попит”, поведінку продавців – категорія „пропонування”. Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.