Таламус

Таламус, або зоровий горб є об’ємним тілом яйцеподібної форми, яке складається з сірої речовини, розділеної прошарками білої речовини. В таламусі нервові клітини об’єднуються в ядра (біля 40), які за функцією поділяють на специфічні, неспецифічні, асоціативні. В свою чергу специфічні ядра поділяють на моторні, сенсорні, лімбічні.

Сенсорні – кожен нейрон цих ядер активується подразненням рецепторів певної рецептивної ділянки тіла. Через ці ядра проходить уся чутлива інформація за вийнятком нюхових рецепторів. При пошкодженні цих ядер відбувається незворотна втрата певних видів чутливості.

До основних сенсорних ядер належать задні вентральні ядра та колінчасті тіла.

Задні вентральні ядра є основними ядрами шкірної чутливості й чутливості рухового апарату. До них надходить інформація від рецепторів шкіри обличчя, тулуба, кінцівок, пропріорецепторів. Ці ядра передають інформацію до сомато-сенсорних зон кори.

Зовнішні, або латеральні колінчасті тіла є проекційними ядрами зорової сенсорної системи і мають зв’язки з потиличними частками кори мозку. Внутрішні, або медіальні колінчасті тіла – проекційні яда слухової сенсорної системи, вони отримують сигнали від слухових ядер довгастого мозку та нижніх горбиків середнього мозку.

Моторні ядра – це вентролатеральні ядра. Які сполучають мозочок і базальні ганглії із руховими зонами КГМ. Ці ядра входять усистему регулювання рухів.

Лімбічні ядра проводять інформацію від інтеро- та екстерорецепторів до лімбічної системи.

Неспецифічні ядра (модулюючі) впливають на нейрони КГМ, підвищуючи чи знижуючи їх збудливість. Тим самим регулюється діяльність коркових нейронів, по суті є сітчастим утвором (ретикулярна формація). Із свого боку, КГМ може здійснювати гальмівні та полегшуючі впливи на таламічні ядра. Таким чином, між таламусом і КГМ діють циклічні зв’язки, які мають велике значення в інтегративній діяльності ЦНС.

Асоціативні ядра не одержують імпульсів безпосередньо від рецепторів, тому їх не можна віднести до будь-якої сенсорної системи. Вони одержують аферентні імпульси від специфічних проекційних ядер і беруть участь у вищих інтегративних процесах.

Таламус називають вищим центром больової чутливості. При пошкодженні таламуса порушується сприйняття болю, тобто виникає стан аналгезії. Проте, які саме ядра і які механізми відповідають за відчуття болю, є недостатньо вивчені.

А. К. Уолкер, один з вчених, який вивчав цей відділ мозку так охарактеризував його функцію: «Таламус є посередником, у якому сходяться всі подразнення від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, направляються до підкоркових і коркових центрів…». Таламус виконує роль «воріт», через які в кору надходить вся інформація про навколишній світ і стан нашого тіла (усі сенсорні сигнали, крім нюхових).

Гіпоталамус

Гіпоталамус, або підзгір’я об’єднує 32 ядра, що об’єднують у групи.

Гіпоталамус є вищим інтегративним центром автономних, соматичних та ендокринних функцій. Гіпоталамус підтримує гомеостаз, регулюючи обмін речовин, водно-сольовий обмін, сечовиділення, температуру, травлення, серцево-судинну систему. Має відношення до виникнення вітальних потреб – голоду, спраги, захисних реакцій, участь у чергуваннні сну і неспання.

Гіпоталамус виконує ще нейросекреторну функцію. При цьому нейрони деяких ядер гіпоталамуса синтезують і виділяють нейросекрети (ліберини і статини), які по аксонах нейросекреторних клітин надходять в гіпофіз. Так формується гіпоталамо-гіпофізарна система. Під дією гіпоталамуса, долі гіпофіза виділяють різні гормони, впливаючи на роботу майже всієї ендокринної системи людини.

КІНЦЕВИЙ МОЗОК

До складу кінцевого або великого мозку входять дві півкулі, в яких виділяють кору (плащ), білу речовину і базальні ганглії.