Мозочок

Міститься під потиличними частками півкуль кінцевого мозку, позаду довгастого й моста, у задній черепній ямці. У мозочку розрізняють півкулі та розміщений між ними черв’як. Мозочок сполучається із стовбуром мозку трьома парами ніжок – нижніми, середніми, верхніми.

Півкулі та черв’як складаються із розміщеної по периферії сірої речовини – кори, під якою є біла речовина. У білій речовині є ядра: найбільше зубчасте, коркоподібне, кулясте, ядро вершини. Кора має велику поверхню і складається із трьох шарів:

• верхній – зернистий, містить кошикові клітини, зірчасті, клітини Лугаро;

• середній – гангліозний, який складається з клітин Пуркіньє (це великі нейрони);

• нижній – зернистий, який побудований із дрібних клітин, які називають клітинами-зернами або гранулярними нейронами і клітин Гольджі.

Отже, кора складається із 6 типів клітин. Усі нейрони, окрім клітин-зерен, є гальмівними. У жодному відділі мозку немає такого переважання збудження над гальмуванням.

Функції мозочка:

1) координація і реґуляція довільних, мимовільних рухів

2) регулювання пози і м’язового тонусу;

3) виправленя повільних і цілеспрямованих рухів у ході їхнього виконання та координації з рефлексами підтримання пози;

4) координація швидких цілеспрямованих рухів, які здійснюються під впливом кори великих півкуль

5) у реґуляції веґетативних і поведінкових функцій.

У людини ця частина мозку найчастіше зазнає травмування, що дало змогу зібрати багатий клінічний матеріал.

При порушенні функцій мозочка спостерігається: атонія — послаблення м’язового тонусу; астенія – швидка втома м’язів; астазія – м’язи втрачають здатність до тетанічних скорочень; асинергія – порушення співдружніх рухів, що потребують одночасног осирочення декількох груп м’язів; дисметрія – порушення розмаху рухів (хворий торкається кінчика носа за третьою спробою); атаксія – порушення ходи (нагадує ходу п’яного); адіадохокінез – неможливість швидко і послідовно виконувати рухи; дизартрія – розлад організації мовної моторики.

Кора лобових ділянок великого мозку компенсує розлади, викликані ушкодженням мозочка. Механізм даної компенсації реалізується через лобноомостомозочковий тракт.

Мозочок виконує як пригнічуючий, так і стимулюючий вплив на роботу серцевоосудинної, дихальної, травної й інших систем організму. У результаті подвійного впливу мозочок стабілізує й оптимізує їхні функції. Мозочок за рахунок свого впливу на сенсомоторну область кори може змінювати рівень тактильної, температурної, зорової чутливості.

Проміжний мозок

Проміжний мозок поділяється на епіталамус, метаталамус, таламус і гіпоталамус. Епіталамус розташований під мозолистим тілом і включає склепіння та залозу внутрішньої секреції — епіфіз. Останній, особливо у ранньому віці, гальмує процеси росту і статевого розвитку організму. Метаталамус утворений присереднім (разом із ядром заднього горбика середнього мозку є підкірковим центром слуху) і бічним колінчастами тілами (разом із переднім горбиком таламуса є підкірковий центр зору), в яких розміщені однойменні ядра.