- •Лекція №7
- •" Основи устрою та розрахунки колії на обході " Загальні положення
- •Мінімальна довжина прямої вставки між початковими точками перехідних кривих
- •Паралельне зміщення колії без влаштування перехідних кривих (рис. 2.За)
- •Паралельне зміщення колії з застосуванням перехідних кривих (рис. 2.3б)
- •Зміщення колії з влаштуванням перехідних кривих при непаралельному розміщенні основної і обхідної колії (рис. 2.4)
- •Відгалуження обхідної колії від основної при їх паралельному розміщенні (рис .2.5)
- •Відгалуження обхідної колії від основної при непаралельному їх розміщенні (рис. 2.6)
Паралельне зміщення колії без влаштування перехідних кривих (рис. 2.За)
Дана схема являється елементом загальної схеми зміщення, приведеної на рис. 2.1.
Задане зміщення , вибираються радіус і пряма вставка .
Визначаються: , , , .
Радіус кривої вибирається у відповідності з рекомендаціями, наведеними в розділі 3, а вставка згідно табл. 2.1.
Кут визначається з розгляду проекції контура АВСО на вертикаль – .
Відрізок представляє собою проекцію контура АВС і дорівнює в зв’язку с симетричністю контурів АВС і .
Відрізок визначається з розгляду трикутників і
(2.5)
Тоді
(2.6)
Звідки маємо
(2.7)
А кут буде дорівнювати
(2.8)
Допоміжний кут можна визначити з трикутника ОВС
(2.9)
Довжина кривої , її тангенс і довжина зміщення визначаються із таких виразів:
(2.10)
Доцільно провести перевірку правильності виконаних обчислень за формулою
(2.11)
За цими ж формулами проводять розрахунки зміщення, якщо обернені криві розміщують без прямої вставки, тобто при .
Аналогічно одержуємо рівняння для визначення параметрів обходу при інших наведених далі схемах.
Паралельне зміщення колії з застосуванням перехідних кривих (рис. 2.3б)
Дано (або прийнята за попередніми розрахунками) , , , , , .
Знаходимо: , , , .
Дана схема відрізняється від попередньої наявністю перехідних кривих біля кожної кругової кривої.
Тому, на відміну від попереднього розрахунку, після вибору і у відповідності з рекомендаціями розділів 4 і 5 необхідно встановити підвищення зовнішньої рейки і основні параметри перехідної кривої. До них відносяться довжина перехідної кривої , зміщення кругової кривої при влаштуванні перехідних кривих , відстань від початку перехідної кривої до проекції нового центра кривої .
Аналогічно описаній у п. 2.2 методиці маємо наступні формули для розрахунків
(2.12)
Перевірка правильності виконаних обчислень
(2.13)
В наведених формулах позначено: - зміщення кругової кривої при влаштуванні перехідної кривої
(2.14)
(2.15)
Після знаходження кута слід перевірити можливість розбивки перехідних кривих у відповідності з рекомендаціями в п. 2.1 і при необхідності змінити ті чи інші параметри зміщення. Після цього встановлюються решта розмірів ділянки зміщення, детально розраховується підвищення зовнішньої рейки, елементи перехідних кривих і розкладка вкорочених рейок.
Зміщення колії з влаштуванням перехідних кривих при непаралельному розміщенні основної і обхідної колії (рис. 2.4)
Дано або попереднє розраховано: , , , , , , .
Знаходимо: , , , , , , .
Як видно з приведеної схеми (рис. 2.4) різниця між нею і попередньою (рис. 2.36) в тому, що кут повороту другої оберненої кривої менше кута повороту першої кривої . Відповідно менша довжина кривої .
Частина колії від А до С аналогічна схемі розбивки зміщення рис. 2.3б. Друга частина зміщення умовно розраховується як і перша, але потім від кривої віднімається ділянка умовної кривої, що відповідає куту повороту .
Оскільки кут менше для цієї кривої слід також перевірити можливість розбивки перехідних кривих.
Розрахунки проводяться з використанням наступних залежностей:
(2.16)
Перевірка правильності виконаних обчислень
(2.17)