2.2. Сфера діяльності єдиного казначейського рахунку.

Питання про консолідацію грошових ресурсів зводиться дереалізації одного з двох рішень:

1. створення загального ЄКР спільного використання для органів управління різних рівнів;

2. створення ЄКР для кожного рівня управління окремо з метою не обмежувати самостійність регіональних і місцевих органів влади в галузі управління фінансами;

Єдине казначейство надає такі переваги органам управління:

1. Уведення ЄКР спільного використання для органів управління різних рівнів потенційно вдосконалює управління коштами, їх фінансове планування та операції казначейства з позичання коштів, а також забезпечує ефективний контроль за рівнем бюджетного дефіциту. Централізація операцій позичання коштів зводить витрати до мінімуму.

2. Загальне казначейство здатне застосовувати єдині економічно ефективні робочі процедури для виконання та обліку державних платіжних операцій і грошових надходжень для всіх органів управління. Це забезпечує більшу результативність, цілеспрямованість і дієвість фінансових операцій.

3. Дешевше організовувати, укомплектовувати персоналом і обладнати електронно-обчислювальними машинами казначейство загальне, що складається з центральної штаб-квартири та деякої кількості регіональних відділень, в основному відділів платежів і звітності, замість того, щоб вводити мережу казначейських управлінь для органів управління кожного рівня,

2.3 Межі охоплення єдиним казначейським рахунком фінансових ресурсів.

Крім визначення сфери діяльності ЄКР, що потребує вирішення ряду складних питань, дуже важливим етапом формування ефективної казначейської системи є визначення меж охоплення ЄКР фінансових ресурсів країни.

Ураховуючи всі переваги консолідації грошових ресурсів на ЄКР, поетапній їх інтеграції в систему ЄКР, підлягають:

1. залишки касових коштів від попереднього року:

2. податкові та неподаткові надходження;

3. бюджетні та позабюджетні кошти;

4. офіційні трансферти в національній валюті;

5. дивіденди, внески та інші надходження з державних підприємств;

6. прибутки фінансових установ, що належать державі;

7. доходи від інвестицій;

8. надходження від продажу державних активів;

9. повернення позик боржникам;

10. ресурси позабюджетних фондів;

11. будь-які інші податкові та бюджетні надходження;

12. потоки касових коштів, отримані від операцій позичання та надходження від повернення коштів по державному кредитуванню.

2.4. Які комерційні банки нині уповноважені брати участь у виконанні

держбюджету України.

Касове виконання держбюджету здійснюється НБУ через свої регіональні управління та за дорученням НБУ, погодженим з Міністерством фінансів України, через Укрсоцбанк, «Промінвестбанк» та інші комерційні банки.

2.5. Функції банківських установ при казначейській системі виконання

держбюджету України.

Ефективність наповнення дохідної частини держбюджету, окрім рішень у сфері податково-бюджетної політики, залежить також від організації системи управління державними платежами, яка визначає ефективність такої політики. Тому з прийняттям рішення про створення Державного казначейства та початком упровадження безпосередньо казначейської системи касового виконання бюджету почалася розробка принципово нової системи управління державними платежами з боку казначейства, а також перегляд процедур прискореного переказування надходжень з банків-посередників на єдиний казначейський рахунок (ЕКР) в ОПЕРУ НБУ.

Для досягнення цього було прийнято рішення про розбудову організаційної структури ЕКР, яку організовано у вигляді сукупності обмеженої кількості субрахунків у межах НБУ в поєднанні з транзитними рахунками в банках-посередниках. Інакше кажучи, оптимальний варіант побудови структури ЕКР передбачає наявність двох субрахунків у штаб-квартирі НБУ, субрахунку у кожному регіональному відділенні НБУ та транзитних рахунків у банках-посередниках.