2. Обмеження і узагальнення понять.
У практиці мислення нам часто доводиться переходити від одних понять до інших. Так, ми можемо перейти від поняття "халатність" до поняття "посадовий злочин", від поняття "посадовий злочин" — до поняття "злочин", від останнього — до поняття "діяння" і, навпаки, від поняття "діяння" до поняття "злочин", від нього — до поняття "посадовий злочин" і т. д.
Логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід під поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, навивається узагальненням. Узагальнити поняття — означає перейти від виду до роду
Логічна дія, у процесі котрої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, називається обмеженням. При обмеженні ми йдемо від роду до виду.
Наприклад, коли від поняття "договір" ми переходимо до поняття "угода", а від нього до поняття "цивільні правовідносини", а потім до поняття "правовідносини" — ми узагальнюємо поняття. Якщо ж від поняття "договір" ми перейдемо до поняття "страхування", а від нього — до поняття "майно ве страхування", то ми обмежуємо поняття (див. рис. 13).
Рис.
13
Процес узагальнення і обмеження понять не безконечний.
Межею узагальнення є категорії. Категорії — це поняття є гранично широким обсягом. Категорії не мають роду, тому не піддаються узагальненню. Наприклад, такі категорії, як „матерія", "свідомість", "рух", "сутність", "явище", "кількість", „якість” тощо, не узагальнюються, від них не можна перейти до якихось інших понять із великим обсягом.
Рубежем обмеження є одиничне поняття. Так, обмеженням поняття "крадіжка" буде "крадіжка, скоєна Петровим".
Узагальнення і обмеження може бути як правильним, так не правильним. Щоб ці операції були правильними, необхідно при узагальненні переходити від виду до роду, а при обмеженні — від роду до виду. Якщо ж при узагальненні ми перейдемо до поняття, яке є родом щодо вихідного поняття, то таке узагальнення буде неправильним. Не можна, наприклад, узагальнюючи поняття "крадіжка", перейти до поняття „грабіж”, оскільки грабіж не є родом для крадіжки.
При обмеженні трапляються помилки, коли поняття, до якого доходять, не є видом щодо того поняття, яке обмежується. Якщо, наприклад, обмежуючи поняття "держава", ми перейдемо до поняття "сім'я", то таке обмеження буде неправильним.
Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.
Сутність визначення. Види визначень.
Визначення – логічна операція, яка полягає в розкритті змісту понять, тобто в указуванні на ті суттєві ознаки, які задають межі використання термінів. Судження, що розкриває зміст поняття, називають дефініцією.
Визначення розв’язує такі два пізнавальні завдання:
з’ясовує властивість визначуваного предмета, дає відповідь на запитання про те, що є даний предмет.
обмежує визначуваний предмет від усіх інших суміжних з ним предметів.
Визначення бувають реальні й номінальні. У реальних визначається предмет, у номінальних – ім’я предмета.
Реальними називається визначення, яке розкриває суттєві та загальні ознаки визначуваного поняття.
До реальних визначень відносять такі: визначення через рід і видові відмінності, генетичне та інші способи визначення.
Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису будь-якого предмета вводиться новий термін, пояснюється значення терміна, його походження тощо. Номінальним є таке визначення, за допомогою якого визначається не сам предмет, а його ім’я.
Щоб краще з’ясувати відмінність номінальних визначень від реальних, порівняємо номінальне й реальне визначення юридичної особи:
„кількісні утворення як суб’єкти цивільного права іменуються юридичними особами”.
„юридичними особами визнаються організації, які володіють відособленим майном, можуть від свого імені придбати майнові й особисті немайнові права і нести відповідальність, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третійному суді”.
Перше визначення є номінальним, а друге – реальним.