- •1. Предмет і метод економічної теорії. Цілі і завдання дисципліни
- •1.1. Предмет економічної теорії та її функції в сучасних умовах.
- •1.2. Основні методи дослідження економічних процесів і явищ.
- •2. Попит. Пропозиція. Ціна
- •2.1. Попит. Закон попиту. Еластичність та крива попиту
- •Крива попиту. Графік попиту (Крива попиту)— відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.
- •2.2. Пропозиція. Закон пропозиції. Еластичність та крива пропозиції
- •2.3. Ціна та поведінка ринку Рівноважна ціна
- •Переміщення кривої попиту
- •3. Тестові завдання семінару № 7
- •Державне втручання в економіку Тестові завдання
- •Список використанної літератури
1.2. Основні методи дослідження економічних процесів і явищ.
Під методом економічної теорії розуміють сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється дослідження економічних явищ та процесів. Метод економічної теорії включає різні елементи й об’єднує як загальнонаукові принципи і методи так і специфічні.
Найбільш загальним науковим принципом є принцип діалектики. Він передбачає дослідження усіх економічних явищ і процесів у взаємозв’язку і взаємозалежності. Цей принцип реалізується через такі основні методи.
Метод наукової абстракції. Він означає відмежування від усього випадкового, несуттєвого, проникнення в сутність економічних явищ і процесів.
Метод системного аналізу. Полягає у виявленні координації і підпорядкування економічних категорій і законів, які б відображали об’єктивну структуру суспільного організму.
Метод аналізу і синтезу. У процесі аналізу йде розчленовування об’єкта на складові, дослідження окремих частин. Завдяки цьому здійснюється перехід від видимого, конкретного до абстрактного. У процесі синтезу знання про частини узагальнюються, зводяться в єдине ціле.
Методи індукції та дедукції. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв’язок одиничного, особливого і всезагального [2].
Економіко-математичні і статистичні методи. Полягають у визначенні кількісних параметрів процесів, що досліджуються.
Метод економічного моделювання. Він полягає у формальному описі економічних процесів і явищ, який дозволяє абстрактно відображати реальне економічне життя.
Метод логічного й історичного аналізу. Суть його у тому, що економіка досліджується в конкретних історичних умовах, при цьому відкидаються випадкові явища й виявляється загальна логіка економічного розвитку. Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові [2].
Метод економічного експерименту. Він полягає у штучному відтворенні економічних явищ і процесів з метою їх дослідження і подальшого впровадження у практику. Економічне моделювання — це формалізований опис економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя. Економічна модель дає можливість на-очно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об’єкта пізнання. Може бути виділена наступна класифікація економічних моделей:
— за способом представлення досліджуваного процесу або явища моделі розрізняють логічні, графічні, економіко-математичні, табличні;
— за тривалістю процесів, що аналізуються — на короткотермінові та довготермінові;
— за кількістю залучених до аналізу суб’єктів — на прості моделі (домогосподарство та фірма) і повні моделі за участю держави;
— за ступенем залучення іноземного сектору — на закриті, тобто представлена лише національна економіка, і відкриті, представлений вплив іноземного сектору [2];
Суспільна практика. Це завершальна ланка методу економічної теорії. Практика дозволяє виявити істинність або помилковість вироблених теоретичних абстракцій.
Основними завданнями дисципліни є:
пізнання економічної теорії як науки, її предмету, методів та функцій; - розкриття основного змісту сучасних шкіл економічної теорії;
аналіз закономірностей розвитку ринкової економіки як основи функціонування різних сучасних господарських систем;
характеристика основних рис та особливостей розвитку перехідних економік;
розкриття закономірностей суспільного відтворення економічного зростання та циклічних коливань в економіці;
сучасні процеси глобалізації світогосподарських зв'язків та шляхи вирішення загально цивілізаційних проблем людства.
Одним з найважливіших завдань економічної теорії є формування наукового економічного мислення. Це завдання науки ще називають пізнавальною функцією. Суть її полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і послуг протягом усієї історії людського суспільства, виявляти закони й тенденції економічного прогресу [7].