2. Методологія економічної теорії

Якщо предмет науки – це те, що досліджують, то метод – це те, як досліджують. Економічна теорія не може скористатися методами при­родничих наук. Вивчаючи господарку, не можна застосовувати ні мікроскопа, ні телескопа, ні хімічних реактивів.

Метод економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів та принципів, за допомогою яких досліджуються категорії та закони функціонування і розвитку економічних систем.

Наукова абстракція

Діалектика

Аналіз і синтез

Поєднання історичного і логічного підходів

Індукція і дедукція

Економічний експеримент

Економічне моделювання

Статистичний, математичний, порівняльний, графічний, системний, функціональний та інші прийоми аналізу

Наукова абстракція – полягає в виокремленні основних, найсуттєвіших ознак певного явища від усього випадкового, неістотного, одиничного.

Одержана таким чином картина економічного життя – це абстрактна картина економіки, своєрідна спрощена економічна модель. Вона не відображає усієї складності реальної дійсності. Їй не вистачає багатьох деталей, проте саме їхня відсутність дає змогу глибше пізнати справді важливі речі.

Метод наукової абстракції дає змогу сформулювати категорії та визначити принципи, які виражають сутність явищ та процесів.

Діалектика – це загальний для всіх наук метод пізнання. Сутність його полягає у пізнанні економічних процесів і явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвитку.

Джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей, а нагромадження кількісних змін зумовлює зміни якісні.

Аналіз і синтез як методи дослідження застосовуються у єдності. При аналізі об’єкт дослідження розкладається на окремі складові, кожна з яких вивчається окремо. При синтезі відбувається об’єднання цих складових в єдине ціле з врахуванням взаємозв’язків між ними.

Індукція – це метод пізнання від одиничного, часткового до загального. Він розпочинається із збирання, систематизації і узагальнення фактів з конкретної проблеми, яка підлягає аналізові. Результатом такої роботи є виведення нових принципів, теорій, законів.

Дедукція – це метод пізнання від загального до одиничного. Спираючись на випадкове спостереження, логіку або інтуїцію, дослідник може сформулювати попередньо неперевірену теорію, тобто гіпотезу. Щоб перевірити її правильність, потрібно багаторазово дослідити відповідні факти.

Історичний метод вивчає процеси у тій історичній послідовності, у якій вони виникали, розвивалися і змінювались один одним.

Логічний метод досліджує економічні процеси у їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від тих історичних випадковостей і деталей, які не властиві цьому процесу.

Економічне моделювання – це формалізований абстрактний опис економічних процесів і явищ за допомогою математичного та економетричного апарату.

Економічна модель дає можливість наочно і глибше дослідити основні риси і закономірності розвитку реального об’єкта пізнання. Моделі бувають:

• макро- і мікроекономічні

• абстрактно-теоретичні і конкретно-економічні

• статичні і динамічні

• коротко- і довгострокові

• графічні і табличні та інші

Економічний експеримент – це штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою їх вивчення за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження.

Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали у економічній політиці.

Проведення експериментів можливе на мікро- і макрорівні. Водночас треба мати на увазі, що можливість проведення економічних експериментів є обмежена. Економічні експерименти – це експерименти на людях, а тому вони соціально небезпечні. Крім того не завжди є можливість перенести результати експерименту на інші об’єкти. Тому результати економічних експериментів потрібно сприймати критично, розуміючи їхню умовність.

Економісти аналізують світ з позиції економічного сприйняття. Економічне сприйняття ґрунтується на декількох дуже важливих і взаємопов’язаних базових обставинах: обмеженість благ, раціональна поведінка, порівняння вигід і витрат.

Перешкоди, які утруднюють процес раціонального мислення, пов’язані з кількома обставинами:

По-перше, економічна наука вчить, що із часткових спостережень не можна робити загальних висновків. Це проблема співвідношення частини й цілого. Тут можлива логічна помилка композиції. Вона трапляється тоді, коли те, що правильне для індивіда або частини, вважають безумовно правильним і для групи або цілого. Насправді ж те, що здається корисним для окремих осіб, не завжди є таким для суспільства загалом.

По-друге, більшість людей, і близьких до економіки також, схильна сприй­мати економічні залежності як однофакторні, тобто розглядає економічне явище як результат тільки однієї причини. Насправді більшість економічних явищ і процесів – це наслідок різних причин, дії багатьох чинників. Тому для вивчення економічних явищ треба застосовувати не одно-, а багатофакторний аналіз. Водночас можливе й вивчення дії одного з чинників за умов, що інші чинники незмінні, тобто керуючись припущенням “за інших однакових умов”.

По-третє, у процесі аналізу взаємозв’язків причин і наслідків в еко­­номіці можна дійти помилкового висновку, нібито те, що передувало досліджуваному явищу, є його причиною. В економіці причинно-наслідкові зв’язки рідко є самоочевидними, тому економісти повинні добре подумати, перш ніж стверджувати, що подія А спричинила подію В, бо передувала їй.

По-четверте, теорія є суттєвим засобом організації фактів. Однак одер­жані факти залежать і від наших теоретичних знань. Тому потрібно пам’ятати про неминучий суб’єктивізм у власному підході кожного і намагатися бути лояльними до поглядів, які відрізняються від наших.