Економічна теорія

Соціально-політичні науки (філософія, соціологія, психологія, право та ін.)

Природничі науки (математика, фізика, біологія та ін.)

3). Практична функція економічної теорії.

Економічна теорія виконує не обмежується лише описом економічних явищ і процесів, з’ясуванням тенденцій та закономірностей економічного розвитку (позитивний аспект). Виявлені економічною теорією принципи та закони є теоретичною основою вироблення економічної політики держави, проведення економічних реформ (нормативний аспект).

Позитивна економічна наука оперує фактами і уникає суб’єктивних оцінних суджень. Вона формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити і передбачити зміни показників обсягу виробництва, доходів, зайнятості тощо, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку.

Нормативна економічна наука передбачає оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка, або який конкретний політичний захід треба рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої економічної проблеми. Оцінні судження або нормативні твердження виникають на рівні обґрунтування економічної політики.

Отже, позитивна економічна наука вивчає те, що є, нормативна ж узагальнює суб’єктивні уявлення про те, що має бути. Позитивна економічна наука досліджує фактичний стан економіки, а нормативна визначає, які конкретні економічні умови або рішення бажані чи не бажані, тобто є рекомендаційною.

Практична функція економічної теорії полягає в науковому обґрунтуванні економічної політики держави, розробці принципів та методів раціонального господарювання.

Вироблення економічної політики на засадах економічної теорії передбачає:

- чітке визначення мети, якої бажано досягти;

- аналіз можливих наслідків розроблених заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети;

- оцінку ефективності обраних економічних заходів (завдяки цій оцінці можна вдосконалювати інструментарій економічної політики).

3. Економічна політика

прикладна економічна наука

констатує економічну поведінку

чи її наслідки або діє на них

2.Принципи або теорії

економічна теорія виявляє

загальні принципи

економічної поведінки

індукція дедукція

1.Факти

описова (емпірична) економічна наука

займається збиранням фактів,

які стосуються конкретної проблеми

або певного аспекту економіки,

і зіставленням гіпотез з фактами

для підтвердження теорії

Для умов розвинутої ринкової економіки економічна теорія виробила і пропонує такі традиційні цілі:

1). Економічне зростання.

Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

2). Повна зайнятість.

Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати.

3). Економічна ефективність.

Потрібно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

4). Стабільний рівень цін.

Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції та дефляції.

5). Економічна свобода.

Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності.

6). Справедливий розподіл доходів.

Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші надмірно розкошують.

7). Економічна захищеність.

Треба забезпечити гідне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих людей, хто неспроможний заробити принаймні мінімального доходу.

8). Торговельний баланс.

Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

Деякі цілі доповнюють одна одну, оскільки з досягненням однієї можна досягти й інших. Наприклад, 2 і 6,7 (досягнення повної зайнятості означає ліквідацію головної причини низьких доходів та економічної незахищеності) або 1 і 6.

Інші цілі можуть суперечити одна одній або й бути взаємно неприйнятними. Наприклад, 1 і 6 (вирівнювання доходів може послабити стимули до праці й підприємницького ризику і тим сповільнити економічне зростання); 1 і 7 (в Радянському Союзі не було безробітних). У цьому випадку суспільство змушене визначити пріоритети у виконанні завдань, які воно ставить перед собою.

4). Світоглядно-виховна функція полягає у формуванні у громадян сучасного економічного мислення та економічної культури.