Лекція 2. Потреби та ресурси. Ефективність використання економічних ресурсів

1. Економічні потреби як основа мотивації діяльності людини.

2. Потреби та економічні інтереси.

3. Економічні ресурси.

4. Ефективність використання ресурсів.

1. Економічні потреби як основа мотивації діяльності людини.

Фундаментальна проблема, яка лежить в основі економічної науки, полягає у тому, що матеріальні потреби суспільства (індивідів та інституцій) необмежені, а економічні ресурси – засоби для виробництва товарів і послуг – обмежені (рідкісні).

Потреби – це відчуття нестачі чогось, що потрібне для підтримання життєдіяльності й розвитку організму, людської особистості, суспільства загалом.

Потреби є внутрішнім спонукальним мотивом господарської діяльності, соціального та економічного прогресу. Намагання задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів.

Задоволення потреб – це також стимул до подальшого вдосконалення виробництва.

Виробництво стимулює розвиток нових потреб. Науково-технічний прогрес, нові технології створюють нові асортименти благ, і отже, нові потреби.

Всезагальний економічний закон зростання потреб: безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, в свою чергу, стимулює появу нових і нових потреб.

Безмежність потреб стимулюється:

• людською фантазією;

• конкуренцією виробників;

• засобами масової інформації.

Потреби – складна система, яку можна структурувати за різними критеріями.

Найбільш загально потреби є:

• біологічні – пов’язані з існуванням та розвитком людини як біологічної істоти (в повітрі, воді, їжі, теплі, безпеці);

• соціальні – пов’язані з соціальною природою людини (бажання належати до певного кола людей, набути визнання, користуватися повагою);

• духовні – прагнення до самореалізації і саморозвитку (творчість).

Класифікації потреб:

1).За характером виникнення:

- первинні (базові) – пов’язані з самим існуванням людини (їжа, одяг, безпека, житло);

- вторинні – зумовлені розвитком цивілізації (модний одяг, комфортне житло, інформація).

2). За засобами задоволення потреб:

- матеріальні – ті, які задовольняють за допомогою товарів (товари – це речі, які відчуваємо на дотик: продукти харчування, одяг, взуття, автомобілі, будинки)

- нематеріальні – ті, які задовольняють за допомогою послуг (послуги освіти, культури, медицини, юридичних служб та ін.).

3). За суб’єктами вияву:

- індивідуальні – ті, які виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда; їх людина задовольняє відособлено (в одязі, житлі, продуктах харчування);

- групові або колективні – потреби групи людей, колективу;

- суспільні – потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому (у громадському порядку, безпеці, чистому довкіллі та ін.).

Деякі потреби (в освіті, транспорті, харчування) можна задовольняти осібно і спільно. З підвищенням рівня розвитку суспільства дедалі більше потреб задовольняють осібно;

4). За нагальністю задоволення:

- елементарні (першочергові) – ті, які задовольняють предметами першої необхідності (їжа, одяг, житло, медична допомога)

- вишукані (другорядні) – ті, які задовольняють предметами розкоші (парфуми, коштовні прикраси).

Однак цей поділ є дещо умовним: те, що є предметом розкоші для однієї людини може виявитися предметом першої необхідності для іншої; те, що декілька років тому вважали предметом розкоші, нині може стати предметом першої необхідності.

5). Ієрархічна модель потреб Маслоу (за важливістю і черговістю):

__________________________